Рішення № 78155677, 28.11.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2018 р. справа № 0940/1973/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до приватного підприємця ОСОБА_1 про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №3969 від 21.07.2006 року, -

ВСТАНОВИВ:

Державна служба геології та надр України звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №3969 від 21.07.2006 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що неподання відповідачем звітності передбаченою Угодою про умови користування надрами, є порушенням вимог передбачених дозволом, наявні підстави для анулювання Дозволу на підставі статті 26 Кодексу України про надра та пункту порядку № 615. Тому, Держгеонадра України направлено лист №12823/02/14-18 від 06.07.2018 року з проханням надати до Держгеонадр України у 15-денний строк, з моменту отримання листа, власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами у зв’язку з порушенням вимог передбачених спеціальним дозволом. Інформація щодо згоди на анулювання спеціального дозволу на користування надрами від відповідача не надходила. Оскільки, самостійне анулювання спеціального дозволу не є можливим, позивач просить припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №3969 від 21.07.2006 року наданого приватному підприємцю ОСОБА_1.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 13.11.2018 року. Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що докази які б свідчили про те, що відповідач повідомив Держгеонадра України про свою незгоду на припинення права спеціального користування надрами суду ненадані. Таким чином, вважає, що підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами №3969 від 21.07.2006 року відсутні. При цьому ОСОБА_1 просить суд врахувати, що на даний час відповідачем усунуті всі порушення які стали підставою зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3969 від 21.07.2006 року, а також відновлено видобуток надр, що дозволить і надалі державі отримувати грошові кошти у вигляді податків та зборів за використання надр.

26.11.2018 року представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив відповідача. В обґрунтування поданої відповіді зазначив, що у встановлений наказом №141 від 26.04.2018 року термін для усунення порушень законодавства про надра з боку відповідача жодної відповіді не надходило. Таким чином, оскільки неподання звітності передбаченою Угодою, є порушенням вимог передбачених спеціальним дозволом, наявні підстави для анулювання Дозволу, згідно статті 26 Кодексу України про надра та пункту порядку № 615. В зв’язку із наведеним просить позов задовольнити повністю.

Позивачем вищенаведена відповідь на відзив надіслана відповідачу, що підтверджується квитанцією про відправлення. Однак, заперечення на відповідь у строк, встановлений судом та інших заяв відповідач не подав, поважних причин ненадання заперечення у встановлений судом строк не повідомив.

Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

Приватному підприємцю ОСОБА_1 надано спеціальний дозвіл користування надрами за №3969 від 21.07.2006 року з метою видобування глини в якості сировини для виробництва цегли керамічної повнотілої марки "100", на об'єкті Балинецьке родовище (а.с.11).

Невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами №3969 від 21.07.2006 року є Угода від 21.07.2006 року про умови користування надрами Балинецького родовища цегельної сировини в Снятинському районі Івано-Франківської області з метою видобування (а.с.12-16).

Листом від 29.03.2018 року №03/303-0985 Державне науково-виробниче підприємство "Державний інформаційний геологічний фонд України" повідомило позивачу що відповідачем не подано інформації щодо руху запасів корисних копалин за 2017 рік (а.с.18-20).

У зв'язку з встановленням порушення відповідачем вимог пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року - порушенням надрокористувачами особливих умов спеціальних дозволів на користування надрами в частині ненадання звітних балансів корисних копалин за 2017 рік, позивачем 26.04.2018 року прийнято наказ №141 щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами за №3969 від 21.07.2006 року, та встановлено десятиденний термін для усунення порушення (а.с.21-22).

Вказаний наказ направлений відповідачу супровідним листом, який відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення отримано ним особисто 15.05.2018 року (а.с.23-24).

У зв'язку з вищевикладеним ОСОБА_1 було надіслано лист, згідно з яким Держгеонадра просить відповідача надати у 15-денний строк згоду або незгоду на припинення права користування надрами, який відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення отримано відповідачем особисто 14.07.2018 року (а.с.25). Однак, згідно пояснень позивача, викладених в позовній заяві, жодної відповіді на вищевказаний лист-запит Державною службою геології та надр України отримано не було.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через ОСОБА_2 України, ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим і місцеві ради).

Частиною 1 статті 11 Кодексу України про надра, визначено, що державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 (далі - Положення).

Відповідно до підпунктів 9, 10 пункту 4 Положення про Державну службу геології та надр України, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Крім того, згідно з підпунктом 12 пункту 4 Положення Держгеонадра України відповідно до покладених завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.

Відповідно до вимог абз.1 статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

За вимогами статті 19 цього Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Згідно із статті 24 Кодексу користувачі надр зобов’язані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції, тощо.

Відповідно до статті 4 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 року № 1294, органи державного геологічного контролю відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний геологічний контроль за своєчасністю і правильністю державної реєстрації робіт з геологічного вивчення та використання надр, наявністю спеціальних дозволів на користування надрами і виконання передбачених ними умов.

Частиною 7 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарювання" передбачено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру, зокрема, в разі здійснення суб’єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Процедуру надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони визначав Порядок надання у 2011 році спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2006 року № 168 (чинний на момент видачі спеціального дозволу на користування надрами №5348 від 13.01.2011 року (протокол №10-10 від 22.12.2010 року).

Пунктом 9 зазначеного Порядку передбачено, що Мінприроди з метою раціонального та ефективного використання надр встановлює при наданні дозволу особливі умови користування надрами щодо: вимог, правил і стандартів користування конкретними ділянками надр; якості продукції або робіт; технології видобування та переробки корисних копалин; порядку видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; видів, обсягів і строків виконання робіт на ділянці надр; припинення діяльності, пов'язаної з використанням ділянки надр. Невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між Мінприроди і надрокористувачем.

За змістом статті 45 Кодексу України про надра запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 статті 53 Кодексу України про надра передбачено, що при розробці родовищ корисних копалин повинен забезпечуватися облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності.

За змістом статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

Відповідно до частини 3 статті 26 Кодексу України про надра законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Згідно з пунктом 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року, діючого на час виникнення спірних правовідносин, право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

Частиною 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №802/4846/13-а та від 26.06.2018 у справі №802/923/14-а було зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Суд зазначає, що у вищезазначених постановах ОСОБА_2 Суд України дійшов до висновку, що право користування надрами припиняється судом у разі незгоди надракористувача з припиненням права на користування надрами.

Як зазначає позивач у позовній заяві, на момент подання адміністративного позову до Держгеонадр від відповідача ніяких листів чи інформації про усунення порушень не надходило. На прохання у 15-денний строк надати згоду або незгоду на припинення права користування надрами ні відповіді, ні заперечень, від приватного підприємця ОСОБА_1 також не надходило.

Факт незгоди відповідача щодо припинення користування надрами позивачем не доведений, що, в даному випадку, виключає правові підстави для припинення права користування надрами у судовому порядку.

Отже, підстава на яку посилається позивач при зверненні з позовом про анулювання спеціального дозволу не передбачає право саме суду анулювати спеціальний дозвіл на користування надрами, оскільки, в даному випадку, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що відповідач, письмово висловив свою незгоду із дією позивача щодо зупинення спеціального дозволу і такий лист чи повідомлення отримане позивачем, а з інших підстав суд позбавлений можливості анульовувати спеціальний дозвіл на користування надрами, оскільки не може підміняти орган, який надав надра у користування, або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

З матеріалів справи встановлено, що фактичними підставами щодо припинення користування надрами стало ненадання відповідачем звіту щодо руху запасів за формою 5-гр за 2017 рік.

При цьому, проаналізувавши положення статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності та статті 26 Кодексу України про надра, судом встановлено, що така підстава, як подання чи неподання щорічної звітності форми 5-гр, для анулювання спеціального дозволу на користування надрами чинним законодавством не передбачена.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем на адресу позивача відправлено звітний баланс запасів корисних копалин форми 5-гр. за 2017 рік, що підтверджується копією фіскального чека Укрпошти від 09.11.2018 року про відправлення рекомендованим листом поштової кореспонденції на адресу Державної служби геології та надр України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки, в даному випадку відсутній спір щодо припинення права користування надрами шляхом анулювання відповідного спеціального дозволу на користування надрами.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 257-258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державної служби геології та надр України (код ЄДРПОУ 37536031, вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, 03680) до приватного підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, вул. Шевченка, 196, с. Бучачки, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78313) про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №3969 від 21.07.2006 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.