Рішення № 78155434, 08.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 листопада 2018 року о/об 12 год. 52 хв.Справа № 0840/2674/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69001, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 42, кв. 16, РНОКПП НОМЕР_1)

до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б, код ЄДРПОУ 41248629)

про зобов’язання вчинити певні дії, -

за участі:

позивача - ОСОБА_1

(особа посвідчується посвідченням № 01522 б/д

від відповідача - ОСОБА_2

(діє на підставі довіреності № 1663/11 від 17.01.2018 року)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов ОСОБА_1 (далі – позивач або ОСОБА_1М.) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі – відповідач), в якому позивач просить суд зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного ним після виходу у відставку, із застосуванням в якості розрахункової величини мінімальної заробітної плати прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762 грн., починаючи з 01 січня 2018 року, із урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період.

Ухвалою суду від 09 липня 2018 року позовну заяву було залишено без руху в зв’язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 09 липня 2018 року позивачу відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог.

Ухвалою суду від 31 липня 2018 року за заявою позивача продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали, 14 вересня 2018 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

24 вересня 2018 року ухвалою суду провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 18 жовтня 2018 року.

В судовому засіданні 18 жовтня 2018 року суд протокольною ухвалою підготовче судове засідання відклав до 08 листопада 2018 року.

В судовому засіданні 08 листопада 2018 року суд протокольною ухвалою, на підставі пункту 3 частини 2 статті 183, з урахуванням вимог частини 7 статті 181 КАС України, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 08 листопада 2018 року.

Відповідно до статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 08 листопада 2018 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Так, адміністративний позов обґрунтовано тим, що 30 липня 2018 року ОСОБА_1 особисто звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, надавши оригінал довідки господарського суду Запорізької області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 30 липня 2018 року №08-13/21. Заява та довідка були прийняті 30 липня 2018 року до розгляду спеціалістом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та зареєстровані за № 1752, про що свідчить розписка-повідомлення. Вказує, що станом на 14 вересня 2018 року перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до заяви від 30 липня 2018 року не здійснено. Таким чином, позивач вказує на протиправну бездіяльність пенсійного органу та просить суд зобов’язати управління здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного ним після виходу у відставку, із застосуванням в якості розрахункової величини мінімальної заробітної плати прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762 грн., починаючи з 01 січня 2018 року, із урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві (вх.№32499 від 12 жовтня 2018 року), відповідно до яких зазначає, що позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 серпня 2018 року у розмірі 22729,80 грн. на підставі заяви позивача про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці від 30 липня 2018 року та довідки, виданої Господарським судом Запорізької області №08-13/21 від 30 липня 2018 року. Також зазначив, що доплата за період з 01 серпня 2018 року по 30 вересня 2018 року у розмірі 4179,60 грн. буде проведена у жовтні 2018 року. Представник відповідача вважає, що Центральне ОУПФ України м. Запоріжжя не має можливості відшкодувати судовий збір, а встановлення судового контролю за виконанням судового рішення вважає недоцільним.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

13 березня 2017 року постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №335/699/17 зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя здійснити з 01 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою господарського суду Запорізької області від 22 листопада 2016 року №09-13/1175, в розмірі 86 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного після виходу у відставку, та з урахуванням проведених виплат за вказаний період.

11 травня 2017 року рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного розгляду справи №335/699/17 постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя - залишено без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 11 травня 2017 року.

30 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, надавши оригінал довідки господарського суду Запорізької області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 30 липня 2018 року №08-13/21.

Заява та довідка прийняті 08 серпня 2018 року до розгляду та зареєстровані за №1752.

Судом з протоколу призначення пенсії, наданого Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, встановлено, що відповідачем проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 серпня 2018 року у розмірі 22729,80 грн. на підставі заяви позивача про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці від 30 липня 2018 року та довідки, виданої Господарським судом Запорізької області №08-13/21 від 30 липня 2018 року.

Статтею 8 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР встановлено, що умови розміру оплати праці суддів та членів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, працівників її центрального апарату і територіальних органів визначаються законом.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.

За приписами частини 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

За приписами статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Розмір винагороди судді встановлюється Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Частина 1 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII містить імперативне обмеження, згідно з яким суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці нерозривно пов'язаний із розміром суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Єдиною підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання є зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Частиною 2 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII передбачено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

За приписами пункту 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Згідно пункту 1 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлює, що у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року - 1700 гривень, з 1 липня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1853 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.

Таким чином, суд звертає увагу, що пунктом 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII імперативно встановлено, що починаючи з 1 січня 2017 року посадовий оклад судді встановлюється виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже з аналізу вищенаведених норм суд дійшов висновку, що з 01 січня 2018 року посадовий оклад судді встановлюється виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762 грн.

Відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №08-13/21 від 30 липня 2018 року, виданої ОСОБА_1, його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 26430,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 17620,00 грн., доплата за вислугу років 8810,00 грн.

У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу та пріоритет над іншими нормативно-правовими актами. Закони та підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

При цьому, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституції України (стаття 64 Конституції України).

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України визначає чітку правову позицію, згідно з якою він відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать судді (рішення Конституційного суду України Справа № 1-8/2016 від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці).

У зазначеному рішенні Конституційний Суд України вказує на те, що за частиною першою статті 126 Основного Закону України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Гарантії незалежності суддів встановлено у статтях 48, 52 розділу III, статті 117 розділу VII, розділах IX, X Закону № 2453 в редакції Закону № 192, зі змісту яких вбачається, що однією з гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, зокрема надання суддям за рахунок держави суддівської винагороди, а суддям у відставці - щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів. Конституційний Суд України вважає, що положення Закону № 2453 щодо належного матеріального та соціального забезпечення суддів повинні відображати положення Конституції України та міжнародних актів щодо незалежності суддів, бути спрямованими на забезпечення здійснення справедливого правосуддя та стабільності досягнутого рівня гарантій незалежності суддів. Матеріальне забезпечення суддів після виходу їх у відставку як складова їхнього правового статусу є не особистим привілеєм, а засобом конституційного забезпечення незалежності суддів, які здійснюють правосуддя, і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду за справедливим, неупередженим та незалежним правосуддям.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 (справа № 1-8/2016) наголошує, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя. Також Конституційний Суд України зазначає, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов’язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу. Конституційний Суд України вказує, що у статті 141 Закону № 2453 у редакції Закону № 192, закріплювалося, що "щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання" (абзац перший частини третьої), та встановлювалося, що "у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання" (абзац другий частини третьої). З наведеного Конституційний суд дійшов висновку, що до визначеного у Законі № 2453 порядку нарахування щомісячного довічного грошового утримання внесено зміни Законом № 213, якими зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів та виключено положення про можливість здійснення його перерахунку.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем перерахунок щомісячного грошового утримання позивачу здійснено з 01 серпня 2018 року, а не з 01 січня 2018 року.

Як визначено раніше, то 21 липня 2018 року опубліковано Закон України № 2415-VIII від 15 травня 2018 року «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Цим законом внесено зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року, зокрема в абзаці другому пункту 3 розділу ІІ слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Таким чином, суд дійшов висновку, що дію цього Закону поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме починаючи з 01 січня 2017 року.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1762 гривні.

З огляду на зазначене, з 01 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 гривні, а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що оскільки відбулася зміна розміру складових суддівської винагороди ОСОБА_1, а саме посадового окладу, отже є підстава для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2018 року.

Також, необхідно зазначити, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2017 року по справі №335/699/17 встановлено право отримання позивачем щомісячного довічного грошового забезпечення у розмірі 86 відсотків грошового утримання судді.

Із урахуванням викладених вище обставин у їх сукупності, суд вважає, що з метою забезпечення законних прав та інтересів позивача, виходячи з принципу верховенства права, суд вважає за можливе здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного ним після виходу у відставку, із застосуванням в якості розрахункової величини мінімальної заробітної плати прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762 грн., починаючи з 01 січня 2018 року, із урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного ним після виходу у відставку, із застосуванням в якості розрахункової величини мінімальної заробітної плати прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762 грн., починаючи з 01 січня 2018 року, із урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період, суд виходить із того, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, необхідно зазначити про те, що частиною 2 статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги, що виконання рішення в даній справі впливає на розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача, суд з метою захисту прав позивача та належного виконання судового рішення вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя подати у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Керуючись статтями 72, 77, 139, 242-246, 382 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (69001, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 42, кв. 16, РНОКПП НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б, код ЄДРПОУ 41248629) про зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмежень граничного розміру щомісячною довічного грошового утримання, незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного ОСОБА_1 після виходу у відставку, із застосуванням в якості розрахункової величини мінімальної заробітної плати прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762 грн., згідно з довідкою Господарського суду Запорізької області від 30 липня 2018 року № 08-13/21, починаючи з 01 січня 2018 року, із урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя подати у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Присудити на користь ОСОБА_1 (69001, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 42, кв. 16, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б, код ЄДРПОУ 41248629) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 704 грн. 80 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі 19 листопада 2018 року.

Суддя Д.В. Татаринов