Ухвала суду № 78155265, 26.11.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

іменем України

про закриття провадження щодо частини позовних вимог

26 листопада 2018 рокум. Ужгород№ 0740/1006/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання - Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатенергокомплект" - представник - не з'явився;

відповідач: Державний кадастровий реєстратор Дякун Неля Василівна;

відповідач: Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області - представник - Маркусь Михайло Іванович,

відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області - представник - Костан Олександр Васильович,

вирішуючи в підготовчому засіданні питання щодо закриття провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатенергокомплект" до Державного кадастрового реєстратора Дякун Нелі Василівни, Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання рішення та бездіяльності суб'єктів владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатенергокомплект" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Міксата, 15, код ЄДРПОУ 32145442) до Державного кадастрового реєстратора Дякун Нелі Василівни (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, РНОКПП НОМЕР_1), Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області (89452, Закарпатська область, Ужгородський район, смт. Середнє, вул. Закарпатська, 63, код ЄДРПОУ 04349923), Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 39799717), в якому просить суд: "1. Прийняти дану позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі; 2. Визнати протиправним індивідуальний акт - відмову у виправленні помилок (рішення про відмову у виправленні помилок) № РВ-2100247722018, прийнятого 14.05.2018 р. Державним кадастровим реєстратором Дякун Неля Василівна, - та зобов'язати Державного кадастрового реєстратора Дякун Нелю Василівну внести відомості до Державного земельного кадастру про виправлення технічної помилки у визначенні місця знаходження координат точок повороту меж земельної ділянки з кадастровим номером 2124855500:03:014:0002 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої на замовлення ТОВ "Закарпатенергокомплект" Державним підприємством "Закарпатгеодезцентр"; 3. Визнати протиправною бездіяльність Середнянської селищної ради, яка полягає у не підписанні (неукладенні) у встановлений законом строк додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 25 січня 2006 року, укладеного між ТОВ "Закарпатенергокомплект" та Середнянською селищною радою і зареєстрований у Закарпатській регіональній філії ДП "ЦДЗК" 31 січня 2006 року за № 0406071000034, та зобов'язати Середнянську селищну раду визначити своїм рішенням керівника, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі, та укласти додаткову угоду до Договору оренди землі в редакції, яка була запропонована TOB "Закарпатенергокомплект" і надіслана селищній раді разом з листом № 266 від 17.11.2017 р."

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року було залучено Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області до участі у даній справі, в якості співвідповідача.

31 жовтня 2018 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника відповідача - Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, відповідно до якої останній просив закрити провадження по даній справі в частині. Вказана заява, обґрунтована тим, що даний спір в частині укладення договору оренди землі має приватно-правовий характер правовідносин, а тому є таким, що має вирішуватися в порядку цивільного судочинства (а.с.а.с. 129-132).

Розглянувши матеріали даної справи, дослідивши предмет спору та характер спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 2 частини 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 2 абзацу 2 КАС України встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно статті 4 частини 1 пункт 7 КАС України під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг .

Так, згідно з статтею 19 частиною 1 пунктом 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Судом встановлено, на підставі Договору оренди землі № 0406071000034 від 25 січня 2006 року укладеного між ТОВ "Закарпатенергокомплект" та Середнянською селищною радою, позивачу було передано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,01 га строком на 5 років (а.с.а.с. 14-18).

На підставі Додаткової угоди № 1 від 12 січня 2011 року про продовження терміну дії вказаного договору оренди, зареєстрованої в Управлінні Держкомзему в Ужгородському районі 17 березня 2011 року за № 212480004000007, було продовжено строк дії Договору оренди до 25 січня 2013 року (а.с. 23).

Відповідно до Додаткової угоди № 2 від 11 березня 2014 року про продовження терміну дії та внесення змін до Договору оренди землі, зареєстрованого в Закарпатській регіональній філії ДП "ЦДЗК" за № 0406071000034 від 31 січня 2006 року, термін дії Договору оренди був продовжений на строк 5 років (а.с. 24).

Позивач листом № 266 від 17 листопада 2017 року звернувся до Середнянського селищного голови з клопотанням про поновлення Договору оренди, до якого був долучений проект додаткової угоди (а.с. 78).

Листом Середнянського селищного голови від 21 грудня 2017 року № 571/02-24, позивача було повідомлено, що зазначений договір припиняє свою дію в березні 2019 року та запропоновано орендарю звернутись до державного реєстратора з метою виправлення помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 79).

Крім цього, листом селищної ради № 118/02-24 від 22 березня 2018 року, повідомляється, що продовження Договору оренди можливе при виконанні вимог, зазначених в листі № 93/02-24 від 13 березня 2018 року, а саме вирішення питання щодо невідповідності місця розташування вишки (а.с. 80).

В листі № 93/02-24 від 13 березня 2018 року Середнянська селищна рада повідомляла, що "з метою вирішення питання щодо невідповідності місця розташування вишки рекомендуємо її перенести в місце розташування земельної ділянки, передбаченої для відведення під даний об'єкт..." (а.с. 81).

Таким чином, заявлений у цій справі позов має на меті захист права позивача як орендаря земельної ділянки на користування майном шляхом оскарження бездіяльності Середнянської селищної ради щодо неукладенння договору оренди земельної ділянки. Тобто, позов фактично спрямований на поновлення дії укладеного договору оренди землі.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

В силу положень статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно статті 116 частини 1 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Таке положення узгоджується з вимогами статті 16 Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV (далі по тексту - Закон України № 161-XIV), згідно з якими укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому ЗК України, або за результатами аукціону.

Згідно із статтею 33 Закону України №161-XIV по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. За відсутності такого рішення зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або ж його поновити неможливо, оскільки це суперечить вимогам законодавства - відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідач при здійсненні повноважень власника землі є вільним у реалізації права розпоряджатися землею та вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права користування землею в порядку, встановленому законом, а також узгодженні істотних умов договору, які він вважає необхідними. Таким чином, реалізація переважного права на оренду земельної ділянки можлива лише за наявності волевиявлення на те сторін, яке з боку уповноваженого органу оформлюється відповідним рішенням.

Окрім наведеного, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з статтею 19 частиною 1 пунктом 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У справі, що розглядається, відповідач, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, відповідно до статті 5 ЗК України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими він вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин. У даному спорі учасники земельних правовідносин не підпорядковані один одному, а отже, суб'єкт владних повноважень - Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області - владних управлінських функцій не здійснює.

Звертаючись до адміністративного суду із вимогою до Середнянськорї селищної ради позивач фактично має намір можливого усунення порушення свого права на оренду земельної ділянки, яке на його думку порушується Середнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області, зокрема в частині, не підписання (неукладення) у встановлений законом строк додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 25 січня 2006 року. При визначенні підсудності справи суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач. Позивач подав позов з метою захистити своє право оренди земельної ділянки, яке, на його думку, порушено відповідачем.

Разом із тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Таким чином, позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За правилами статті 19 частини 1 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових чи особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Однак, разом з тим, у відповідності до статті 20 частини 1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Рішення органу місцевого самоврядування є індивідуальним актом, яким реалізовується волевиявлення територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, а тому не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто підвідомчі місцевим, господарським судам, які вирішуючи спір про відновлення прав позивача щодо землекористування, зокрема можуть дати оцінку законності такого рішення органу місцевого самоврядування, якщо його прийняття сприяло порушенню прав позивача.

За таких обставин у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної, господарської юрисдикції.

Таким чином, правовідносини, що склались між сторонами, є правовідносинами, що пов'язані та витікають з оренди землі, тобто відповідач у спірних правовідносинах не здійснював владних повноважень відносно позивача, оскільки діяв як сторона таких орендних відносин, що своїми діями порушує, як вважає позивач, його право на поновлення договору оренди, а відтак, спір є повинен розглядатись в порядку цивільного або господарського судочинства.

На підставі аналізу норм чинного законодавства та матеріалів справи суд приходить до переконання, що у випадку, що розглядається, спір за своєю сутністю не є публічно-правовим, а приватноправовим, оскільки вимоги позивача не підпадають під дію статті 19 КАС України, такий має розглядатися за правилами господарського або цивільного судочинства, що є наслідком закриття провадження у справі.

Відповідно до статті 238 частини 1 пункту 1 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно статті 183 частини 1 КАС України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 183 частини 2 пункту 2 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття провадження у справі.

З огляду на викладене, суд вважає що даний позов не належить до розгляду за правилами адміністративного судочинства та у відповідності до статті 238 частини 1 пункту 1 КАС України необхідно закрити провадження у справі.

Керуючись статтями 180, 183, 238, 248 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатенергокомплект" до Державного кадастрового реєстратора Дякун Нелі Василівни, Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання рішення та бездіяльності суб'єктів владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Середнянської селищної ради, яка полягає у не підписанні (неукладенні) у встановлений законом строк додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 25 січня 2006 року, укладеного між ТОВ "Закарпатенергокомплект" та Середнянською селищною радою і зареєстрований у Закарпатській регіональній філії ДП "ЦДЗК" 31 січня 2006 року за № 0406071000034, та зобов'язання Середнянської селищної ради визначити своїм рішенням керівника, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі та укласти додаткову угоду до Договору оренди землі в редакції, яка була запропонована TOB "Закарпатенергокомплект" і надіслана селищній раді разом з листом № 266 від 17.11.2017 р..

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 26 листопада 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 28 листопада 2018 року.

СуддяС.Є. Гаврилко