Рішення № 78155142, 26.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

26.11.2018 р. справа №2040/6146/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі:

секретаря - Стрєлка О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 простягнення 6 081,50 грн. податкового боргу, -встановив:

Суб’єкт владних повноважень, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про стягнення з ФОП ОСОБА_2 6 081,50 грн. податкового боргу.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов'язку з оплати рішень контролюючого органу та самостійно задекларованих платежів. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом позасудові заходи стягнення не призвели до погашення суми боргу, а відтак, спірна заборгованість підлягає погашенню в судовому порядку. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, ФОП ОСОБА_2, з огляду на положення ч. 11 ст. 126 КАС України, про дату, час та місце судового засідання був сповіщений судом належним чином та неодноразово, проте правом на висловлення своєї правової позиції по суті заявлених вимог не скористався, до суду не прибув, уповноваженого представника не направив.

Вивчивши доводи позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що заявлена суб’єктом владних повноважень вимога про стягнення коштів ґрунтується на податкових повідомленнях-рішеннях №0000491400 від 18.08.2016 р. про нарахування штрафу в розмірі 2 100,00 грн., №0001292008 від 24.11.2016 р. про нарахування штрафу в розмірі 1 529,00 грн., №001302008 від 24.11.2016 р. про нарахування штрафу в розмірі 15,90 грн., №0000272008 від 12.01.2017 р. про нарахування штрафу в розмірі 2 040,00 грн.

Окрім того, до складу заявленої до стягнення суми коштів контролюючий орган включив вимогу про стягнення 396,60 грн. податку на доходи з фізичних осіб за податкової декларацією про майновий стан і доходи №1500001567 від 03.02.2015 р.

07.08.2015 року контролюючим органом – Вовчанською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області було складено податкову вимогу №37-11, яка 13.08.2015 року була направлена на вірну податкову адресу відповідача у розумінні ст.ст. 42, 45, 58, 59 Податкового кодексу України.

Разом із тим, суд бере до уваги, що зазначена податкова вимога була направлена не на суму податкового боргу у розумінні п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, а на суму авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб.

Цей платіж за правилами ст. 177 Податкового кодексу України був розрахунково обчислений платником від розміру одержаного у 2014 р. і задекларованого доходу.

Суд зауважує, що закон не передбачає можливості направлення контролюючим органом податкової вимоги на суму авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, позаяк за своєю правовою природою та суттю цей платіж є зобов’язанням на майбутнє, виконання якого залежить від події одержання доходу у наступному звітному календарному році та розміру такого доходу.

З метою з’ясування об’єктивної істини у справі суд витребував у контролюючого органу декларацію відповідача з податку на доходи фізичних осіб за 2015 р.

З поданої на вимогу суду податкової декларації про майновий стан і доходи відповідача вбачається, що за 2015 р. платник взагалі не одержав ніякого доходу.

Відсутність доходу зумовлює і відсутність обов’язку оплачувати авансові внески з неіснуючої у дійсності бази оподаткування.

З огляду на викладене, суд вважає, що податкова вимога №37-11 від 07.08.2015 р. була направлена на неіснуючу суму податкового боргу, а відтак, об’єктивно не здатна спричинити настання юридичних наслідків у вигляді виникнення у контролюючого органу повноваження на стягнення податкового боргу у судовому порядку.

З цих же міркувань суд вважає відсутнім у відповідача податковий обов’язок з оплати заборгованості по авансовим внескам з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 396,60 грн., адже за наслідками 2015 р. позивач доходу не одержав, а відтак, не повинен сплачувати ані податок на доходи фізичних осіб, ані попередній платіж з даного податку у вигляді авансового внеску.

Указаний дефект, котрий є нездоланним за своєю правовою природою і непереборним за спричиненими юридичними наслідками був створений районним терорганом ДФС України - Вовчанською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області під час виконання управлінських функцій контролюючого органу.

Оскільки станом на момент розв’язання спору виконання функцій контролюючого органу передано законом до ГУ ДФС у Харківській області, то означений недолік може бути виправлений у спосіб направлення Головним управлінням на податкову адресу платника нової податкової вимоги на реально існуючу суму податкового боргу.

Окремо суд бере до уваги, відсутність в особи податкового обов’язку за рішенням контролюючого органу №0000272008 від 12.01.2017 р. про нарахування штрафу в розмірі 2 040,00 грн.

Вказане рішення було видано 12.01.2017 р. при тому, що з 01.01.2017 р. районні терооргани ДФС України відповідно до змісту ст. 19-1 Податкового кодексу України втратили юридичний статус та функції контролюючих органів, адже були наділені виключно повноваженнями з сервісного обслуговування платників податків.

Таким чином, хоча за формою, змістом, реквізитами, процедурою видання згадане рішення формально і відповідає вимогам закону, але через винесення неповноважним суб’єктом права не набуло юридичної дії рішення контролюючого органу.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення заявленою суб’єктом владних повноважень вимогою прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, то позов належить відхилити.

Розподіл судових витрат необхідно провести за правилами ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 27 листопада 2018 року.

Суддя Сліденко А.В.