Рішення № 78154561, 23.11.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3434/18

РІШЕННЯ

іменем України

23 листопада 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1, відповідно п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії") із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, починаючи з 13.03.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після звільнення з військової служби в запас, у серпні 1995 року йому була призначена пенсія як військовослужбовцю за вислугою років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ".

Позивач зазначає, що в січні 2018 року у позивача виникло право на пенсію за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В березні 2018 року він відмовився від одержання пенсії за вислугу років.

Головне управління ПФУ в Хмельницької області надало позивачу атестат № 259 про зняття його з обліку, який зареєстрований 23.03.2018 за № 82, в якому вказано, що позивачу була призначена пенсія за вислугою років з 02.08.1995, виплата пенсії здійснена по 31.03.2018.

13.03.2018 позивач вказує, що подав відповідну заяву в пенсійний фонд про призначення йому нової пенсії за віком, в зв'язку з переходом на пенсію за іншим законом та з інших підстав.

На думку позивача, оскільки пенсія за віком, йому призначається вперше й раніше за нею він не звертався, то відповідно до умов Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при розрахунку розміру його пенсії відповідач мав застосувати середній заробіток по Україні за два роки, що передують його зверненню за цією пенсією, тобто за 2016-2017 р.р. - що становить 5377,90 грн., але з незрозумілих позивачу підстав пенсія була нарахована на умовах переводу з одного виду пенсії на іншій як перерахунок через зміну надбавки і застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки 2015-2017 рік, що становить - 3764,40 грн.. Різниця між цими двома показниками становить - 1613,50 грн., тому на думку позивача розмір його пенсії безпідставно занижено.

Дізнавшись про такий розрахунок 21.07.2018 позивач звернувся з письмовою заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо виправлення помилки у розрахунку пенсії на яку 05 вересня 2018 року отримав відповідь, де зазначено, що пенсійним органом згідно заяви позивача від 13.03.2018 переведено з пенсії за вислугу років, призначеної згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і застосовано показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014- 2016 роки в сумі 3 764,40 грн., тому позивачу відмовлено у перерахунку розміру пенсії, вказавши, що пенсія була призначена відповідно до вимог діючого законодавства, посилаючись на частину другу ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З такими діями відповідача позивач не погоджується, оскільки вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області застосовує у даному випадку не відповідні положення Законів, які регулюють призначення та виплату пенсій військовослужбовцю, що отримував пенсію за вислугою років та від якої потім відмовився, у зв'язку з переходом на пенсію за іншим законом та з інших підстав, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом свої прав.

Ухвалою судді від 23.10.2018 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позов.

Представник відповідача, у встановлений ухвалою суду строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначив, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням пенсіонера може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується лише при переведені вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком при умові, якщо особа після призначеним пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менше як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.

Згідно Закону України "Про внесення змін до Деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року № 2148-VIII, пенсії, призначені (перераховані) до 2017 року, перераховуються із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, 3764,40 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, а також з використанням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 грн.

Враховуючи вищевикладене, для обчислення розміру пенсії за віком згідно Закону №1058-ІV ОСОБА_2 застосовано середню заробітну плату за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн.

Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін.

Суд зазначає, що частинами п'ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи в судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02.08.1995 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З 01.01.2007 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

13.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.

Згідно поданої позивачем заяви від 13.03.2018, ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням середньої заробітної плати за 2014,2015 та 2016 роки, що становить - 3764,40 грн.

21.08.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виправлення помилки у розрахунку пенсії за віком та застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016 - 2017 роки, що становить - 5377,90 грн..

05.09.2018 року головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надало відповідь на заяву позивача за № 2039/Т-8 про перерахунок пенсії та повідомило, що пенсійним органом згідно заяви позивача від 13.03.2018 року ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і застосовано показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014- 2016 роки в сумі 3 764,40 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058-ІV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно зі статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно із статтею 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Тому, виходячи з системного аналізу вищевикладених норм Закону №1058-ІV, суд дійшов висновку, що виплата пенсії за вислугою років не входять до правового регулювання цього Закону, а регулюється виключно Законом України "Про пенсійне забезпечення" і є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

Таким чином, отримуючи пенсію за вислугою років позивач не користувався жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом №1058-ІV, тому звернувшись до відповідача із заявою від 13.03.2018 року про призначення йому пенсії за віком, позивач використав право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058-ІV вперше.

Крім того, відповідно до абзацу 4 частини 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.

Водночас, ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV в березні 2018 року позивач звернувся вперше.

11.10.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким внесені зміни до Закону № 1058-ІV.

Відповідно до положень пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Згідно з абзацом 2 пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Отже, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, згідно з положеннями пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону 1058-IV застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

Таким чином, суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016 - 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком 13.03.2018, то відповідно до чинного законодавства України пенсію позивачу слід нараховувати із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки з 13.03.2018.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в розрахунку пенсії щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 - 2017 роки та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії") із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016 - 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, починаючи з 13.03.2018.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 704,80 грн. В зв'язку із задоволенням позовних вимог, на користь позивача необхідно присудити 704,80 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 - 2017 роки.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії") із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016 - 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, починаючи з 13.03.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя І.І. Тарновецький