Рішення № 78154270, 28.11.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2732/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо відмови в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Андріївської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Андріївської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням суду його позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області задоволено, зокрема визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області від 29 червня 2017 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі заяви від 13 червня 2017 року, а також зобов'язано Головне управління повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства від 13 червня 2017 року.

Позивач зазначає, що після повторного розгляду його заяви від 13.06.2017 р. відповідачем повторно відмовлено йому у наданні відповідного дозволу. ОСОБА_1 вважає таке рішення відповідача про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою протиправним та просить суд його скасувати й зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою - щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Андріївської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскаржувана відмова Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є законною та обґрунтованою, прийнятою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, тому просить суд відмовити в задоволенні заявленого позову в повному обсязі (а.с.16-17).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою від 13.06.17 р. про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею до 2 га, для ведення особистого селянського господарства на території Андріївської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (а.с.19).

Позивач стверджує, що до вказаної заяви ним додано: графічних матеріалів (витяг з кадастрової карти), на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; паспорта; ідентифікаційного коду; посвідчення учасника бойових дій.

Відповідачем же на дану заяву, на протязі одного місяця з моменту реєстрації заяви, надано відмову, викладену в листі від 29.05.2017 р. Так, Головним управлінням повідомлено позивача, про те що з метою раціонального використання земельних ділянок, Головним управлінням сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площі, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Кіровоградської області. Інформація про перелік земельних ділянок оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області: http://kirovohradska.land.gov.ua.

Також у вищевказаному листі відповідачем запропоновано ОСОБА_1 визначити бажане місце розташування земельної ділянки, виходячи з сформованим ним переліком земельних ділянок, що можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області

Не погоджуючись з вище вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду 21 лютого 2018 року, справа № П/811/2275/17, адміністративний позов задоволено повністю, а саме визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області від 29 червня 2017 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі заяви від 13 червня 2017 року, а також зобов'язано Головне управління повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства від 13 червня 2017 року. (а.с.7-8).

За результатами повторного розгляду заяви 13 червня 2017 року відповідачем ОСОБА_1 надіслано листа від 05.05.2018 року № Б-12198/0-3207/0/17-18, відповідно до якого його повідомлено про невідповідність поданої позивачем заяви від 13.06.2017 р. вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а саме на доданих графічних матеріалах не зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.9).

Позивач не погоджуючись з відмовою в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, вважаючи таку відмову відповідача протиправною, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до п. "б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

При цьому, з огляду на зміст п.п. "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі п. "б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.1, 7 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003 р. №742-IV для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, однак за умови, якщо такого права вона не використала раніше.

Документальних доказів використання позивачем раніше такого права відповідач до суду не надав.

Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Проаналізувавши норми Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 14.01.2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Натомість, відповідач листом від 05.05.2018 року № Б-12198/0-3207/0/17-18 відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстави, що не передбачена частиною 7 статті 118 ЗК України. При цьому, чинним законодавством не передбачено права територіального управління Держгеокадастру відступати від положень даної статті.

Зі місту вищевказаного листа вбачається, що відповідач інформує позивача про не зазначення бажаного місця розташування земельної ділянки на доданих графічних матеріалах.

Окрім того суд звертає увагу, що розглядаючи заяву позивача від 13.06.2017 року вперше та відмовляючи у її задоволенні, Головне управління про невідповідність поданої позивачем заяви вимогам статті 118 Земельного кодексу України й не зазначення бажаного місця розташування земельної ділянки на доданих графічних матеріалах не повідомляло ОСОБА_1.

Невідповідності поданої заяви позивача від 13.06.2017 року вимогам ст.118 Земельного кодексу України рішенням суду від 21.02.2018 року також не встановлено.

Відтак, посилання відповідача у листі від 05.05.2018 року № Б-12198/0-3207/0/17-18 на не зазначення бажаного місця розташування земельної ділянки на доданих графічних матеріалах, як на підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, на переконання суду, є безпідставним, оскільки це суперечить частині 7 статті 118 ЗК України та передбачених цієї нормою підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо відмови в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Андріївської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області. Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Що стосується позовної вимоги, в якій позивач просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Андріївської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішення питань щодо прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету ОСОБА_2 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013р. №21-87а13, а згідно з статтею ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги в частині зобов’язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Разом з тим, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб’єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки заява позивача від 13.06.2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою розглянута з порушенням норм Земельного кодексу України, суд вважає, що порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути дану заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Андріївської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнані дії відповідача протиправними.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судовий збір у розмірі 1409,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Кременчуцька, 221, м. Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28000, код НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39767636) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо відмови в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Андріївської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області – протиправними.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 червня 2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Андріївської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1409,60 грн. (одної тисячі чотириста дев’ять грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області код (ЄДРПОУ 39767636).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_3