Ухвала суду № 78153677, 28.11.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі

28 листопада 2018 рокум. ПолтаваСправа № 440/4178/18

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1,36020 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області ( вул. Сінна, 16, м. Полтава, Полтавська область,36032 ), третя особи: Національного агентства з питань запобігання корупції (бульвар Дружби народів, 28, м. Київ, 01103) , про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області , третя особа: Національне агенство з питань запобігання корупції , де просить:

- зобов'язати Територіальне управління ДСА в Полтавській області здійснити перерахунок суддівської винагороди судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. за період 2016-2017 роки, а саме за 06.07.2016, 13.09.2016-15.09.2016, 21.09.2016 - 23.09.2016, 26.09.2016-29.09.2016, 07.10.2016, 11.10.2016,12.10.2016, 18.10.2016; 09.03.2017, 10.03.2017, 15.03.2017, 16.03.2017, 05.04.2017, 10.04.2017, 11.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017, виходячи з відпрацювання повного робочого дня згідно з графіком роботи суду, та здійснити виплату суддівської винагороди судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. у повному обсязі.

Підставою для звернення до суду позивач вважає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин, а саме щодо недоплати суддівської винагороди під час проходження публічної служби на посаді судді Октябрського районного суду м. Полтави за вищезазначені дати.

Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду.

Прохальна частина позовної заяви містить клопотання про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначила, що виходила з того, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено шестимісячний строк для звернення суду за захистом порушених прав, який вона, як доводить, пропустила з поважних причин. Так, 23.05.2018 Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не знайшла в її діях порушення трудової дисципліни та вчинення прогулів, а тому звернення до суду про порушення відповідачем законодавства про належну виплату суддівської винагороди було б передчасним до розгляду дисциплінарного провадження відносно позивача.

Вирішуючи питання наявності пропуску строку звернення до суду із означеним предметом позову, суд виходить з такого.

Основним нормативним актом, який установлює строк звернення до суду і містить положення щодо часових меж, упродовж яких особа має право звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або інтересу, є Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Питання строків звернення до суду врегульовано статтею 122 КАС України. Так, відповідно до частини 1, 2 цієї статті адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, частина 5 статті 122 КАС України є спеціальною нормою у розв'язанні спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби порівняно з нормою, яка міститься в частині 2 статті 122 КАС України та встановлює шестимісячний строк звернення до суду.

Водночас частина 5 статті 122 КАС України є загальною нормою у розв'язанні спорів стосовно зазначених правовідносин у разі, якщо іншими законами встановлено інший строк звернення до суду в спорах щодо таких правовідносин.

У зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Статтею 233 КЗпП України визначено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів. Так, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ч.1 ст.233 КЗпП України).

Разом із цим частиною другою цієї статті встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, право на заробітну плату не обмежується будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з указаної норми.

Як зазначалося судом вище, частина 5 статті 122 КАС України, якою встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, є загальною нормою, оскільки вона прямо не передбачає строк звернення до суду у справах щодо стягнення заробітної плати.

Частина друга статті 233 КЗпП України конкретизує предмет (заробітна плата) судового захисту та встановлює, що в цьому разі звернення до суду не обмежується будь-яким строком, і з цієї норми такий висновок прямо випливає.

За загальними правилами визначення пріоритетності змісту норми висновки, що прямо випливають з норми, мають пріоритет над висновками, що непрямо випливають з норми.

Оскільки норми частини другої статті 233 КЗпП України є спеціальними, прямо встановлюють предмет (заробітна плата) судового захисту, то вони мають пріоритет над нормами частини 3 статті 122 КАС України, які є загальними і з них не можна прямо зробити висновок стосовно строків звернення до суду для захисту права на заробітну плату.

Зазначену проблему аналізував Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» (далі - Рішення від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013),від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - Рішення від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013).

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить.

Відповідно до пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України № 8-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків. Під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду із означеним предметом позову, у зв'язку з чим відсутні підстави для вирішення питання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення даного строку.

Підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на цій стадії відсутні.

Таким чином, позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

Позовна заява містить клопотання позивача про витребування доказів

Вирішуючи дане клопотання, суд виходить із такого.

Частиною 1 статті 80 КАС України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно із частиною 3 цієї статті про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Зважаючи на наведене обґрунтування позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача та витребування відповідних доказів.

З метою остаточного визначення предмета спору та характеру спірних відносин, позовних вимог, з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Керуючись статтями 12, 171, 248, 256, 294, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі 440/4178/18 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області , третя особа: Національне агенство з питань запобігання корупції про зобов'язання вчинити певні дії.

Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання на 15:00 год. 20 грудня 2018 року в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26.

Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для надання до суду відзиву на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз'яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову у силу частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити позивачу трьохденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити третій особі п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання пояснення на відзив за правилами встановленими частинами 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, а іншим учасникам справи - відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Встановити відповідачу трьохденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України.

Витребувати від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області засвідчені належним чином копії:

- наказів Октябрського районного суду м. Полтави про оплату праці судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В.;

- табелів обліку використання відпрацьованого часу за липень, вересень, жовтень 2016 року та березень, квітень, вересень 2017 року щодо судді Гольник Л.В.

Витребувати від Октябрського районного суду м. Полтави засвідчені належним чином копії:

- матеріали Тимчасової комісії стосовно оплати праці судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. та протокол зборів суддів від 20.06.2017, яким затверджено звіт даної комісії.

Витребувані документи надати до суду у строк до 14 грудня 2018 року.

Роз'яснити відповідачу, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. У разі якщо особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.

Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки суду: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати сторонам разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки.

Копію ухвали направити Октябрському районному суду м. Полтави.

Надіслати відповідачу, третій особі копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в частині відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності (пункт 5 частина 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України) в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О. Єресько