Рішення № 78153639, 20.11.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2018 року м. Ужгород№ 807/641/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я. М.

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1

та осіб, що беруть участь у справі:

позивач - не з'явилась;

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Хустського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 листопада 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 28 листопада 2018 року.

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3А.) звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хустського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області (далі - відповідач) в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови їй у здійсненні перерахунку пенсії та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок призначеної їй пенсії державного службовця у розмірі 80% від отриманого доходу з врахуванням надбавок та премій, визначених довідкою виконавчого комітету Хустської міської ради №93 від 02.11.2017 року.

20 серпня 2018 року до суду надійшла заява від позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови їй у здійсненні перерахунку пенсії та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок призначеної їй пенсії державного службовця у розмірі 81% від отриманого доходу з врахуванням індексації, надбавок та премій, визначених довідкою виконавчого комітету Хустської міської ради №93 від 02.11.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 11.12.2009 року позивач отримує пенсію за віком згідно статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» у розмірі 81% від отриманого доходу. Під час здійснення розрахунку пенсії в суму заробітної плати державного службовця, яка бралась для розрахунку, відповідачем включались посадові оклади, доплати за ранг, надбавка за вислугу років. Інші виплати до уваги не було взято. У грудні 2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку призначеної їй пенсії, врахувавши суми індексації заробітної плати, надбавки та премії, з яких сплачувались страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, однак в кінці грудня остання отримала лист від відповідача, яким їй відмовлено в перерахунку.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином. В матеріалах справи міститься заява від позивача про розгляд справи без її участі (а.с.41).

Представник відповідача проти доводів адміністративного позову заперечила повністю, підтримала доводи, викладені у відзиві на адміністративний позов (а.с.27-29). Зазначила, що позивачу 11.12.2009 року, згідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», призначено пенсію за віком. При зверненні у 2009 році за призначенням пенсії гр. ОСОБА_3 було надано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №267 від 11.12.2009 року, на підставі якої було зроблено розрахунок. Згідно з ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723 пенсію позивачу призначено в розмірі 81 відсоток сум заробітної плати державного службовця, на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. У зв’язку з набуттям чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889, положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723 втратили чинність норми, які врегульовували пенсійне забезпечення державних службовців. Зазначила, що на сьогоднішній день чинним законодавством України не передбачено перерахунків призначених пенсій державних службовців, з врахуванням наведеного, просила у задоволенні вимог адміністративного позову відмовити.

Суд заслухав вступне слово представника відповідача, дослідив матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, встановив наступні обставини справи, законодавство, яке регулює спірні правовідносини, та при вирішенні спору керується таким.

Відповідно до матеріалів пенсійної справи вбачається, що ОСОБА_3 з 11.12.2009 року було призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723 (в редакції чинній на 11.12.2009 року), пенсію за цим законом позивачу призначено в розмірі 81% сум заробітної плати державного службовця, на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

22.11.2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» згідно довідки про заробітну плату №93 від 02.11.2017 року.

Листом від 06.12.2017 року № 77/Г-99-01 відповідач відмовив позивачу у проведенні такого перерахунку, зазначив, що порядок визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії регулювався Постановою КМУ №865 від 31.05.2000 року на підставі Постанови КМУ №622 від 14.09.2016 року, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям згідно довідки №93 від 02.11.2017 року.

Не погоджуючись із зазначено відмовою, бажаючи відновити свої порушені права, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Згідно із ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов’язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Відповідно до ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що надбавки,премії та індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону №108/95-ВР, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Такий висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду викладених в постанові від 13 листопада 2018 року у справі №391/520/17 (2-а/391/22/17), Верховного Суду України, які викладені в постановах від 28 травня 2013 року у справі № 21-97а13, від 16 вересня 2014 року у справі № 21-314а14, від 03 червня 2014 року у справі № 21-134а14 та Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалах від 10 січня 2017 року у справі № 712/13554/15-а, від 23 січня 2017 року у справі №221/2125/15-а.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 697 від 18.05.1998 затверджено Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, який втратив чинність 01 січня 2011 року, в якому відсутні таки види виплат як індексація заробітної плати, надбавки та премії.

01.01.2011 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170, якою затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та в якій також відсутні таки види виплат як надбавки, премії та індексація заробітної плати.

У довідці виконавчого комітету Хустської міської ради № 93 від 02.11.2017 року зазначено, що на всі виплати, що включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (а.с.7-9).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на розрахунок пенсії з урахуванням сум усіх виплат, зазначених у довідці виконавчого комітету Хустської міської ради № 93 від 02.11.2017 року.

Крім цього, суд зазначає, що статтею 1 Закону України від 3.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до ст. 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі, якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв’язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.

Згідно із пунктом 5 Порядку у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку.

Виходячи з викладеного, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком. У разі підвищення сум доходів громадян, без перегляду їх мінімальних розмірів, місяць в якому відбулося таке підвищення вважається базовим, та в наступному місяці відбувається обчислення та нарахування нового індексу споживчих цін для провадження індексації грошових виплат. У разі якщо підвищення мінімальних розмірів виплат не спричинило зростання доходів громадян, нарахування індексації провадиться на загальних підставах.

Отже, здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії, не може бути підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв’язку із зростанням доходів громадян, без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось.

Перерахунок пенсії на підставі рішення суду є відновленням порушеного права позивача на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом, та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та відповідно для встановлення нового базового місяця.

Таким чином, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивача відповідач має врахувати раніше визначений базовий місяць індексації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог позивача, належним чином не довів правомірність своїх дій, а позивач навела переконливі та нормативно обґрунтовані докази про порушення чинного законодавства відповідачем, відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд задовольняє позовні вимоги, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_3 до Хустського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Хустського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_3.

3. Зобов'язати Хустське об’єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (код ЄДРПОУ 20449720, 90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. І.Франка, 149) здійснити перерахунок призначеної пенсії державного службовця ОСОБА_3 (адреса: 90400, АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1) у розмірі 81% від отриманого доходу з врахуванням індексації, надбавок та премій, визначених довідкою виконавчого комітету Хустської міської ради №93 від 02.11.2017 року - з 22 листопада 2017 року.

4. Стягнути з Хустського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (код ЄДРПОУ 20449720, 90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. І.Франка, 149) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (адреса: 90400, АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок), який сплачений згідно квитанції №TS208335 від 13.07.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяОСОБА_4