Ухвала суду № 78151072, 27.11.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/16178/18

Провадження № 1-кп/263/851/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі:

головуючого судді Шевченко О.А.,

при секретарі Лапоног Т.Г.,

за участю:

прокурора Корольова А.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Лосякової Т.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12018050770002410 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України

Обвинуваченому ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні даного кримінального провадження було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 29 листопада 2018 року.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років. При цьому, є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 раніше судимий, не має постійного місця мешкання у м. Маріуполі, не працює, може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органу досудового розслідування та незаконно впливати на потерпілого, свідків. Просив обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів та заявили клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченого порушить його законні права на волю та особову недоторканність, а зазначені прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки вирок суду від 26.07.2018 року не набрав законної сили, у зв'язку з тим, що знаходиться на розгляді в суді апеляційної інстанції, хоч обвинувачений не має постійного місця мешкання в м. Маріуполі, проте має постійне місце мешкання у м. Запоріжжя.При цьому, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту виключить можливість обвинуваченого впливати на свідків у даному кримінальному провадженні або вплинути на його розгляд іншим чином.Також наголосили на тому, що потерпілий ніяких претензій до обвинуваченого не має, у зв'язку з чим відсутній ризик впливу останнього на потерпілого.

Розглядаючи клопотання щодо обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку про необхідність задоволення даного клопотання та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, виходячи з наступних підстав.

Згідно статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами для застосування такого запобіжного заходу являються наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою вважати цей ризик реальним є те, що відносно обвинуваченого в Запорізькому апеляційному суді переглядається вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.07.2018 року відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 289 КК України, крім того обвинувачений ніде не працює і законних джерел доходів не має.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років, не одружений, не працюючий, та усвідомивши можливість отримання кримінального покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, у тому числі шляхом тиску на свідків та потерпілого.

Суд не бере до уваги посилання сторони захисту про відсутність претензій у потерпілого, оскільки це не доведено жодними доказами, при цьому сам потерпілий у судове засідання не з'явився та не надав суду ніякої заяви щодо розгляду даного кримінального провадження.

Також судом враховується, що вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.07.2018 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч.1 КК України, та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 роки, незважаючи на апеляційне оскарження даного вироку,оскільки дане кримінальне правопорушення, в здійснені якого обвинувачується ОСОБА_1, було ним здійснено вже після постановлення вироку суду, а саме 30.09.2018 року, у зв'язку з чим є підстави вважати, що останній відповідних висновків для себе не зробив.

При цьому, будь-яких даних про зменшення чи відсутність вказаних ризиків або ж неможливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання за станом здоров'я під вартою в даному судовому засіданні не встановлено.

Вказані обставини щодо обвинуваченого свідчать про те, що не перестали існувати ризики, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу в тому числі домашній арешт не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, який є єдиним запобіжним заходом, що буде гарантувати виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків в ході судового розгляду даного кримінального провадження, тож відповідно клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного захід у вигляді домашнього арешту задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.177, 183, 194, 197 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області строком на 60 діб, по 26 січня 2019 року.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Маріупольського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, прокурору Маріупольської місцевої прокуратури №1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали підготовлено 28.11.2018 року

Суддя: О.А.Шевченко