Ухвала суду № 78150881, 27.11.2018, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/6533/17

1-кп/264/180/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2018 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т.В., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., прокурора Одуденка А.В., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі клопотання про продовження строку дії обов’язків, покладених на ОСОБА_1 під час обрання запобіжного заходу, та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2,

У С Т А Н О В И В:

В провадженні Іллічівського районного суду м.Маріуполя знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які обвинувачуються у скоєнні злочину передбаченого ч.4 ст.368-4 КК України.

В судовому засіданні прокурор звернуся з клопотаннями про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2, та продовження строку дії обов’язків, покладених на ОСОБА_1 під час обрання запобіжного заходу. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що за наявності ризиків, які на теперішній момент не відпали та не змінились, обвинувачений ОСОБА_2, який раніше вже допускав порушення застосованих відносно нього умов запобіжних заходів, усвідомлюючи тяжкість скоєного злочину, наявність нерухомого майна на тимчасово непідконтрольній українській владі території може переховуватись від суду, в зв’язку з чим просив обрати обвинуваченому домашній арешт з умовою заборони залишати житло у певний період часу та покладанням відповідних обов’язків. Щодо продовження строку дії обов’язків, покладених на ОСОБА_1 під час обрання запобіжного заходу, зазначив, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризики, передбачені ст.177 КПК України дають достатні підстави вважати, що остання може здійснити дії передбачені ч.1 вказаної статті. Крім того, прокурор заявив клопотання про витребування та дослідження низки судових рішень прийнятих за скаргами обвинувачених, та тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження №42017050000000857, відомості про яке внесені до ЄРДР 20.10.2017 року, за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364, ч.1 ст.364-4 КК України, з можливістю зняття з них копій, обґрунтовуючи тим, що в ході досудового слідства тимчасовий доступ до вказаних документів не надавався, вказане кримінальне провадження перебувало під процесуальним керівництвом іншого органу прокуратури, однак дослідження вказаних матеріалів має істотне значення для всебічного й повного розгляду кримінального провадження відносно обвинувачених.

Захисники ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх підзахисні заперечували проти задоволення заявлених прокурором клопотань, оскільки не наведено жодного доказу щодо наявності існуючих ризиків. Обвинувачені жодного разу не порушували умов застосованих запобіжних заходів та покладених на них обов’язків, в зв’язку з чим вважали, що відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 та продовження строку дії обов’язків, покладених на ОСОБА_1 під час обрання запобіжного заходу. Що стосується клопотань про тимчасовий доступ до документів та витребування з метою дослідження судових рішень зазначили, що зміст клопотання прокурора не відповідає вимогам ст.160 ч.2 КПК України, зокрема воно є необґрунтованим, в ньому не зазначено яке саме доказове значення буде мати витребувана інформація та з яких обставин доступ до документів не був здійснений під час досудового розслідування. На їх думку такі дії прокурора свідчать про безпідставне затягування розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення учасників розгляду справи та дослідивши письмові матеріали, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Вирішуючи питання продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді застави, в частині виконання обвинуваченою ОСОБА_1 покладених на неї обов’язків, суд керуючись ст.ст.181,194,199 КПК України та враховуючи тяжкість злочину у вчиненні якого обвинувачується особа, покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою, а також ризики передбачені ст.177 КПК України, які були на момент обрання обвинуваченій запобіжного заходу та продовжують існувати, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити дію покладених на обвинувачену обов’язків, які й в подальшому забезпечать належну поведінку обвинуваченої під час розгляду справи.

За ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполь Донецької області від 29.08.2017 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, із визначенням розміру застави. Після внесення застави ОСОБА_2 вважається таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням на нього відповідних обов’язків прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися з місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, строк дії яких неодноразово продовжувався за ухвалами суду.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 20.04.2018 року ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 14.06.2018 року обвинуваченому ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому в період часу з 21-00 години до 07-00 години наступної доби без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1. Термін дії домашнього арешту та обов’язків покладених судом діють строком до 01.12.2018 року.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Частина 5 ст.194 КПК України передбачає що суд, застосовуючи запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою, зобов’язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов’язків, зокрема, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду.

При вирішенні клопотання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу, суд враховує існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, відсутність судимостей, наявність у обвинуваченого сім’ї, малолітньої дитини, постійного міста проживання, вік та стан здоров’я. Разом з тим, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у вчиненні злочину та поведінку ОСОБА_2, який допускав порушення покладених на нього судом обов’язків, в зв’язку з чим приходить до висновку задовольнити клопотання прокурора та обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні ОСОБА_2 у певний період доби без дозволу суду залишати житло, з покладенням на нього обов’язків, передбачених ст.194 КПК України, що забезпечить його належну поведінку та можливості працювати та отримувати необхідне лікування в спеціальних установах охорони здоров’я.

Що стосується клопотань про витребування судових рішень з метою дослідження та тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.160 КПК України, у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів сторона кримінального провадження серед іншого повинна вказати значення речей і документів для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні та обґрунтувати необхідність їх вилучення, а також, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, в клопотанні зазначаються можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

За приписами ч.2 ст.333 КПК України під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.

З урахуванням вищенаведених вимог процесуального закону прокурором не зазначено які саме речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати, які обставини даного кримінального правопорушення повинні довести ці документи, яке саме доказове значення будуть нести відомості, що містяться в речах і документах, щодо яких подано клопотання, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів. Крім того, сторона обвинувачення жодним чином не довела суду з яких причин чи обставин вона була позбавлена можливості самостійно отримати чи мати доступ до заявлених документів під час досудового розслідування, в зв’язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення клопотань прокурора щодо витребування судових рішень з метою дослідження та тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.131, 154, 157, 158, 160, 177, 181, 194, 199, 331,333 КПК України, ст.62 Конституції України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Одуденка А.В. про продовження строку дії обов’язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_1 під час обрання запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити строк дії обов’язків, раніше покладених на обвинувачену ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, при обранні запобіжного заходу, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися з місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, на 2 (два) місяці – до 24.01.2019 року.

Клопотання прокурора Одуденка А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому в період часу з 21-00 години до 07-00 години наступної доби, з урахуванням графіку робочого часу, без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2, наступні обов’язки: прибувати на виклик суду, а в разі неможливості з’явитися через поважні причини – завчасно повідомляти про це суд; не відлучатись із м.Маріуполя без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця мешкання; утримуватися від спілкування із особами, визнаними свідками по вказаному кримінальному провадженню, на 2 (два) місяці.

Роз’яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з’являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов’язаних із виконанням покладених на нього зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю.

Термін дії домашнього арешту та обов’язків покладених судом діють строком до 24.01.2019 року.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем мешкання обвинуваченого, зокрема Центральному ВП м.Маріуполя ГУВП в Донецькій області.

В задоволенні решти клопотань прокурора відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т. В. Пустовойт