Рішення № 78149427, 26.11.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2018 Справа №914/1485/18

м.Львів

За позовом: Приватного акціонерного товариства Львівобленерго, м.Львів

до відповідача: Держаної установи Львівська виправна колонія (№48), м.Львів

про стягнення заборгованості. Ціна позову 55721,09 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

секретар судового засідання Зарицька О.Р.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність №119-2427/2 від 17.07.2018 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 представник (довіреність №16/461 від 16.07.2018р.)

Суть спору: на розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Приватного акціонерного товариства Львівобленерго, до відповідача Державної установи Львівська виправна колонія (№48), про стягнення 55721,09грн., з яких 51568,74 грн. пені, 3409,29 грн. інфляційних втрат та 743,06 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 13.08.2018р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.

20.08.2018р. за вх.№30919/18 позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 23.08.2018р. за даним позовом відкрито провадження у справі №914/1485/18, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи призначено на 19.09.2018 року.

05.09.2018р. за вх.№32621/18 відповідач подав відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 19.09.2018р. оголошено перерву до 09.10.2018р.

01.10.2018р. за вх.№36426/18 в документообігу суду зареєстровано подані позивачем додаткові пояснення до відповіді на відзив з додатковими доказами та доказами їх надіслання відповідачу.

В ході судового засідання, представник позивача заявив клопотання про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження у зв язку зі складністю та обємністю розрахунків позову та для надання йому можливості подати обгрунтовані пояснення щодо нарахованих штрафних санкцій, для чого подав відповідне клопотання (в подальшому було зареєстровано в канцелярію суду за вх.№37902/18 від 09.10.2018р.). Клопотання підтримано представником відповідача.

Ухвалою суду від 09.10.2018р. за клопотанням позивача суд ухвалив перейти до розгляду справи зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження, для чого строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 14.11.2018р.

29.10.2018р. за вх.№41128/18 в документообігу суду зареєстровано подане позивачем клопотання про долучення до матеріалів справи деталізованого розрахунку заборгованості з доказами скерування його примірника відповідачу.

02.11.2018р. за вх.№41910/18 в документообігу суду зареєстровано подане відповідачем клопотання, згідно якого відповідач визнає позовні вимоги частково та просить суд зменшити розмір пені на 90%.

02.11.2018р. за вх.№41911/18 в документообігу суду зареєстровано подане відповідачем пояснення на деталізований розрахунок заборгованості, що подано позивачем, згідно яких відповідач частково погоджується з позовними вимогами, просить зменшити розмір пені на 90 %, а нараховані до стягнення суми 3% річних та індексу інфляції визнає у повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.11.2018р. закрито підготовче провадження у справі №914/1485/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2018 р.

Відповідно до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг.

Представник позивача в судове засідання 26.11.2018 року зявився, позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві. Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, не заперечив, просить задоволити його частково.

Представник позивача в судове засідання 26.11.2018 року зявився, визнає позовні вимоги частково, просить зменшити розмір пені на 90 %, а нараховані до стягнення суми 3% річних та індексу інфляції визнає у повному обсязі.

Відповідно до ст. 240 ГПК України, в судовому засіданні 26.11.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що 20.04.2006 між ВАТ Львівобленерго, яке відповідно до вимог Закону України Про акціонерні товариства перейменоване у ПАТ Львівобленерго (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 90474 (надалі - договір).

За умовами договору, постачальник (позивач) продає електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Рахунки на оплату платежів, передбачених договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку (п.6 додатку № 2 до договору).

Як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору оплату за поставлену йому електричну енергію здійснював невчасно, відтак, позивач нарахував відповідачу 51356,21 грн пені (51356,21 грн. за активну електричну енергію та 212,53 грн. за перетікання реактивної електричної енергії), 743,06 грн 3% річних (740,61 грн. за активну електричну енергію та 2,45 грн. за перетікання реактивної електричної енергії) та 3409,29 грн. інфляційних нарахувань (3399,27 грн. за активну електричну енергію та 10,02 грн. за перетікання реактивної електричної енергії).

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує позовні вимоги з тих підстав, що відповідно до п. 4.4 договору, у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, або вигоду, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. В свою чергу, відповідач стверджує, що представниками ПАТ Львівобенерго та Державної установи Львівська виправна колонія (№ 48) жодних актів про порушення прав позивача з сторони відповідача складено не було.

У клопотанні від 01.11.2018р. №589 (вх.№51910/18 від 02.11.2018р.) та у поясненні від 01.11.2018р. №580 (вх.№41911/18 від 02.11.2018р.) та в судовому засіданні з розгляду справи по суті відповідач визнає позовні вимоги частково, просить зменшити розмір пені на 90 %, а нараховані до стягнення суми 3% річних та індексу інфляції визнає у повному обсязі. Клопотання про зменшення розміру пені відповідач мотивує тим, що він є державною бюджетною організацією, яка заснована на державній власності і підпорядкована безпосередньо Міністерству юстиції України, яке здійснює права та виконує обовязки засновника колонії та управління нею, та на даний момент відповідач перебуває у важкому фінансовому становищі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносини зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, зокрема Законом України Про електроенергетику.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Судом встановлено, що 20.04.2006 між ВАТ Львівобленерго, яке відповідно до вимог Закону України Про акціонерні товариства перейменоване у ПАТ Львівобленерго (постачальник) та Львівською виправною колонією №48 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області (перейменоване у Державну установу «Львівська виправна колонія (№48)» відповідно до наказу №3679/31/5 від 15.12.2016 року Міністерства юстиції України)(споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 90474. За умовами договору, постачальник (позивач) продає електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Пунктом 2.3.3 договору передбачено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 Порядок розрахунків та № 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, пунктом 2.3.4 - здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 7а Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.

Рахунки на оплату платежів, передбачених договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку (п. 6 додатку № 2 до договору).

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідачем не заперечується факт неналежного виконання умов договору в частині вчасної оплати за поставлену електричну енергію.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 7 додатку № 2 до договору Порядок розрахунків, у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми. Крім цього, в п. 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Суд перевіривши розрахунок пені, нарахованої позивачем, вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в загальній сумі 51568,74 грн обгрунтованими, однак, відповідачем було подано заяву про зменшення суми неустойки до 90 %, оскільки заявлена позивачем штрафна санкція є непомірно великою сумою для відповідача, який є бюджетною організацією.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК Кодексу). У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Частиною першою статті 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Заслухавши пояснення представника відповідача щодо причин неналежного виконання ним зобов'язання та ступінь вини відповідача, враховуючи фінансовий стан відповідача та вжиття ним заходів до виконання зобов'язання, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заявленого відповідачем клопотання, та зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню, на 50 % (відсотків). Таким чином, суд вважає що з відповідача слід стягнути пеню в розмірі 25784,37 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, вважає їх підставними, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % у сукупному розмірі 743,06 грн., додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції в сукупному розмірі 3409,29 грн підлягають до задоволення.

Суд зауважує, що акт про порушення прав позивача зі сторони відповідача складається на підставі п. 4.4. договору, у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, або вигоду. Так відповідно до Правил користування електричною енергією збитками (з вини споживача) є витрати, недоотримана вигода (за винятком доходу від реалізації недоврахованої електричної енергії) постачальника електричної енергії або електропередавальної організації (основного споживача), яких вони зазнали внаслідок пошкодження електроустановок через зловмисну чи недбалу діяльність споживача (субспоживача) або інших осіб, та вартість робіт і послуг, необхідних для відновлення електроустановок та електропостачання. Таким чином, складання акта у разі невиконання споживачем договору в частині вчасної оплати за поставлену електричну енергію, у п. 4.4. договору не передбачено.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до суми задоволених позовних вимог, при цьому судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Керуючись статтями 2, 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-80, 123, 129, 236-238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державної установи Львівська виправна колонія (№ 48) (79031, м. Львів, вул. Хуторівка, 2, код ЄДРПОУ 08681175) на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) 743,06 грн. 3% річних, 3409,29 грн. інфляційних нарахувань, 25784,37 грн. пені та 1762,00 грн. судового збору.

3. В задоволенні позову в частині вимоги про стягнення решти суми нарахованої пені відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 27.11.2018.

Суддя Кітаєва С.Б.