Постанова № 78143590, 14.11.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1649/18

Номер справи місцевого суду: 523/16908/16-ц

Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2017 року по справі за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру нарахованих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення надміру нарахованих коштів. Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.02.2015р. відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_4, фактичне місце проживання 65123, АДРЕСА_1, перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення в Суворовському районі, як отримувач щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. ОСОБА_2 неодноразово зверталася із заявами про призначення адресної допомоги, передбаченою «Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі - допомога), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. № 505 (далі - Порядок) до управління соціального захисту населення в Суворовському районі.

В зазначених заявах від 10.02.2015р., від 14.08.2015р. та від 10.02.2016р. зазначала, що не має у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

Допомогу було призначено на періоди 10.02.2015р. по 09.08.2015р. у сумі 10863 грн. 33 коп.; 10.08.2015р. по 09.02.2016р. у сумі 11090 грн. 84 коп.; 10.02.2016р. по 31.07.2016р.у сумі 6886 грн. 35 коп., всього у загальній сумі 28840 грн. 52 коп.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у володінні ОСОБА_2 є 1 (один) житло, з 27.01.2012р. має квартиру загальною площею 23,8 кв. м., яке розташоване за адресою 65003, АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,0531 га, яке розташоване АДРЕСА_5.

Відповідно до п. 6 Постанови, грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п. 12 Постанови, виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або повідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

ОСОБА_2 починаючи з першого звернення до управління соціального захисту населення в Суворовському районі надавала недостовірні дані щодо відсутності житла розташованого за межами тимчасово окупованої території, внаслідок чого їй були надмірно виплачені кошти за період з 10.02.2015р. по 31.07.2016р.

Загальна сума боргу на теперішній час складає 28840 грн. 52 коп.

28.07.2016р. на особистому прийомі ОСОБА_2 було повідомлено про необхідність у місячний строк повернути кошти на рахунок департаменту.

16.08.2016р. відповідачу було надіслано відповідного листа № 12-02-03/6039 від 16.08.2016р. (копія додається) за адресою АДРЕСА_1, про те, що відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови № 505 вона повинна повернути надміру виплачені кошти за період з 10.02.2015р. по 31.07.2016р. у розмірі 28840 грн. 52 коп.

На час звернення до суду, кошти на рахунок департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради не надходили.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 28840 грн. 52 коп.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2017 року позовні вимоги Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру нарахованих коштів - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, що проживає за адресою (65123, АДРЕСА_1) на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код 36290160, 65023, м. Одеса, вул. Л. Толстого, 7) надмірно виплачену суму допомоги , в розмірі 28840 гривень 52 копійки, судовий збір у розмірі 1378,00 гривень, а всього стягнути суму у розмірі 30218 гривень 52 копійки.

Вважаючи рішення суду незаконним ОСОБА_2 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2017 року, в задоволенні позовної заяви Департаменту соціальнох політики Одеської міської ради - відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради суд обґрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що 10.02.2015р. відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_4, фактичне місце проживання 65123, АДРЕСА_1, перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення в Суворовському районі, як отримувач щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. ОСОБА_2 неодноразово зверталася із заявами про призначення адресної допомоги, передбаченою «Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. № 505 до управління соціального захисту населення в Суворовському районі.

В зазначених заявах від 10.02.2015р., від 14.08.2015р. та від 10.02.2016р. зазначала, що не має у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

Допомогу було призначено на періоди 10.02.2015р. по 09.08.2015р. у сумі 10863 грн. 33 коп.; 10.08.2015р. по 09.02.2016р. у сумі 11090 грн. 84 коп.; 10.02.2016р. по 31.07.2016р. у сумі 6886 грн. 35 коп., всього у загальній сумі 28840 грн. 52 коп.

При цьому, в заявах на отримання допомоги ОСОБА_2 вказувала, як на члена сім'ї ОСОБА_3, на яку також нараховувалась допомога. (а.с. 16-19, 57)

Крім того, згідно заяви ОСОБА_3 вона дозволила оформлення належній їй адресній допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на ім'я відповідачки ОСОБА_2. (а.с. 58-59)

Відповідно до п. 3 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї .

Судом встановлено, що вся сума коштів, яка виділялась як адресна допомога ОСОБА_2 та ОСОБА_3., поступала на особистий рахунок відповідачки ОСОБА_2, який був відкритий ПАТ «Ощадний банк України» р/р НОМЕР_2. (а.с. 57)

Таким чином, перерахування коштів позивачем на рахунок відповідачки, враховуючи склад сім'ї, який був вказаній у заяві на призначення допомоги, відповідало вимогам п. 3 «Порядку».

Вищевказаним п. 3 «Порядку» також передбачено, що якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією, поданою компетентним органом.

З матеріалів справи вбачається, що останню заяву відповідачка подавала вже без вказівки як на члена сім'ї ОСОБА_3 (а.с. 14)

Судом також встановлено, що під час оформлення допомоги, відповідачка приховала від позивача відомості про наявність у неї нерухомого майна.

Однак, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у володінні ОСОБА_2 є 1 (один) житло, з 27.01.2012р. має квартиру загальною площею 23,8 кв. м., яке розташоване за адресою 65003, АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,0531 га, яке розташоване АДРЕСА_5. (а.с. 10-11)

Відповідно до п. 6 Постанови, грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

Таким чином, правильним є висновок суду, що оскільки ОСОБА_2 мала під час призначення грошової допомоги у власності житлове приміщення, яке розташоване в м. Одесі, тобто не на окупованій території та районі проведення антитерористичної операції, то їй повинні були відмовити у призначенні допомоги.

Відповідно до п. 12 Постанови, виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або повідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

Дослідивши викладені обставини суд дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки ОСОБА_2 під час призначення грошової допомоги вказувала як члена сім'ї ОСОБА_3, а тому розмір допомоги був збільшений, а також враховуючи, що саме відповідачка ОСОБА_2 отримувала безпосередньо допомогу на власний рахунок, то така допомога є безпідставно отриманою.

Також суд обґрунтовано не взяв до уваги заперечення відповідачки про те, що ОСОБА_3 взагалі не проживала на території України, а також не була членом її сім'ї не можливо прийняти до уваги, оскільки саме відповідачка ОСОБА_2 вказувала на ОСОБА_3, як на члена сім'ї і відповідно сума допомоги була врахована на всіх членів сім'ї.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив обставини у справі, надані докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання автора апеляційної скарги на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є необґрунтованим, оскільки спростовано дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладенного та керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26.11.2018 року

Головуючий П.М. Черевко

Судді Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький