Ухвала суду № 78142729, 26.11.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44942/18

Провадження № 1-кс/761/30563/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року м.Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Головчак М.М., за участю секретаря Савенко О.І., слідчого Рошко М.М., розглянувши клопотання начальника 2 відділення 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Кучерука В.С. про накладення арешту в рамках досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 22017000000000124 від 31 березня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ст. 441, ч. 3 ст. 197-1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Начальник 2 відділення 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Кучерук В.С., звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, згідно якого просить накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та/або користування земельними ділянками, які знаходяться у Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Софіївська Борщагівка та належать ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2), ТОВ «Барселона Юей».

Як зазначає слідчий у клопотанні, протягом 2010-2018 років, невстановлені досудовим слідством особи, здійснюють незаконне будівництво житлових комплексів «Софія Клубний», «Софіївський квартал», «Барселона», «Реситаль», «Київський маєток» на самовільно зайнятих земельних ділянках, розташованих на території Києво-Святошинського району, Київської області, що згідно з актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-кв № 003658 від 11.11.2002 належать Державному підприємству «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (код ЄДРПОУ 00849296, юридична адреса: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 63).

На підставі листа ДП «НДВА «Пуща-Водиця» від 14.06.2010 рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 07.07.2010, всупереч встановленому порядку, припинено право постійного користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця» земельними ділянками загальною площею 61,85 га та 04.08.2010 передано до земель запасу вказаної сільської ради.

В подальшому, Софіївсько-Борщагівською сільською радою вказані земельні ділянки були розподілені та передані у приватну власність фізичних осіб, із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок і внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру та оформленням останніми права власності на земельні ділянки.

Разом з тим встановлено, що 11.12.2014 рішенням Апеляційного суду Київської області задоволено апеляційну скаргу прокуратури Києво-Святошинського району Київської області у справі № 2-2615/2011 та визнано недійсним та скасовано рішення 38 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради 07.07.2010 «Про припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «НДВА «Пуща-Водиця»;рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради щодо надання дозволу на розробку землеустрою, а також про затвердження проектів землеустрою та відведення земельних ділянок у власність громадянам, та витребуваноземельні ділянкиз чужого незаконного володіння на користь ДП «НДВА «Пуща-Водиця».

Таким чином, з метою забезпечення схоронності нерухомого майна до моменту з'ясування всіх подій та обставин необхідно накласти арешт на вказане майно.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити.

Особа-володілець майна про розгляд клопотання не повідомлявся, оскільки майно тимчасово не вилучалось, а тому суд вважає за можливе, згідно ч. 2 ст. 172 КПК України, провести розгляд клопотання у його відсутність.

Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, заслухавши пояснення слідчого, приходжу до висновку про необхідність відмови в його задоволенні, виходячи із наступного.

Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017000000000124 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 28

ч. 2 ст. 364-1 КК України та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ст. 441, ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Водночас, долучені до матеріалів клопотання документи не доводять припущення сторони обвинувачення щодо причетності про вчинення певними особами кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 367 КК України.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою:

- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов);

- чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди:

- забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна;

- та збереження речових доказів.

У силу вказаної вище статті для досягнення однієї з перших трьох цілей, арешт накладається на майно підозрюваного, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження за умови наявності обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана останньою, або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Таким чином, застосування ініційованого заходу забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування допускається за обов'язкової наявності зв'язку між майном, на яке планується накладення арешту, та його приналежністю відповідному учаснику кримінального провадження.

У той же час, як вбачається з наданих слідчому судді матеріалів у цьому кримінальному провадженні здійснюється розслідування за фактом зловживання владою або службовим становищем, екоцида, самовільного зайняття земельної ділянки.

Однак, слідчий суддя враховує, що у кримінальному провадженні № 22017000000000124 відсутні особи, серед власників вказаного майна, яким би оголошувалась підозра.

Також, серед підстав для накладення арешту слідчим зазначено, що вказані ним земельні ділянки є доказом вчинення кримінального правопорушення.

Водночас, вирішуючи питання про те, що земельні ділянки, які знаходяться у Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Софіївська Борщагівка є предметом правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що наведений чинник заслуговує на негативну оцінку через те, що відсутні будь-які земельно-технічні експертизи, що засвідчують факт нецільового використання земельних ділянок, або інші матеріали, які б підтвердили факт незаконної забудови.

Таким чином, на переконання слідчого судді, оскільки згадане майно не підпадає під чітко визначені правові ознаки, передбачені ст. 170 КПК України, правових підстав для задоволення клопотання немає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170, 171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання начальника 2 відділення 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Кучерука В.С. про накладення арешту в рамках досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 22017000000000124 від 31 березня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ст. 441, ч. 3 ст. 197-1 КК України - відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя Головчак М.М.