Рішення № 78141703, 08.11.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/850/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2018 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гончарука В.П.

за участі секретаря Бодня Є.О.

справу розглянуто без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний банк ,,Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник АТ комерційний банк ,,Приватбанк" за довіреністю Гаренко Н.В. звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту,мотивуючи вимоги тим, що 02.03.2005 року між ПАТ комерційний банк ,,Приватбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н від 02.03.2005 року відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ПАТ комерційний банк ,,Приватбанк" свої зобов'язання за договором та виконав в повному обсязі.

14 червня 2018 року у зв'язку зі зміною типу акціонерного товариства змінено назву позивача - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом , відсотками , а також іншими витратами відповідно до умов договору не надає.

У зв'язку з зазначеними порушеннями позичальник ОСОБА_1 станом на 15.11.2017 року має заборгованість - 19598,81 грн., яка складається : 13621,47 грн. - заборгованість за кредитом; 8875,40 грн. - заборгованість по процентам.

16.03.2018 року відповідачем ОСОБА_1 до суду було подано відзив на позовну заяву відповідно до якого в задоволенні позовних вимог просила відмовити оскільки наданий позивачем договір нею підписано не було. Згідно п.1.1 договору процентна ставка по кредитному ліміту складає 3 % річних. Пеня та штрафні санкції відсутні. У зв'язку з чим вказана позивачем заборгованість по відсотках, пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом нарахована з порушенням норм діючого законодавства. Розмір коштів що були списані з рахунків не відповідають розрахунку наданому позивачем.

Представник позивача АТ КБ ,,Приватбанк" в судове засідання не з'явився. Надали до суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином за останньою відомою суду адресою її реєстрації.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем до суду було надано копію Договору № SAMDN03000001983104 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної карти. Вказаний договір було укладено 02.03.2005 року між ПАТ комерційний банк ,,Приватбанк" та «ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1» в якому крім того не не має підпису клієнта.

Таким чином, доводи відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують відсутність правовідносин між позивачем та відповідачем заслуговують на увагу.

29.05.2018 року представником АТ комерційний банк ,,Приватбанк" за довіреністю Гаренко Н.В. до суду було подано відповідь на відзив з посиланням на пункти 2.1.1.12.6.1, умов договору на підтвердження щодо правомірності стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором. Водночас в наданому договорі від 02.03.2005 року вказані пункти відсутні.

Крім того до суду представником АТ комерційний банк ,,Приватбанк" подано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг на ім'я ОСОБА_1 від 12.12.2011 року без зазначення, що саме бажає клієнт оформити на своє ім'я.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Правова природа оцінки доказів полягає в зобов'язанні суду оцінити кожну обставину з позицій її первинності, тобто яка зі сторін спочатку висунула її в якості підстави для вимоги або заперечення, і, виходячи з цього, відносити до тягаря доказування позивача чи відповідача.

У правовідносинах, що склалися між сторонами, всі обставини наведені позивачем спростовуються запереченнями відповідача. Виходячи зі змісту вищевказаних норм ЦПК України, суд вважає факт встановленим, якщо сторона, на яку покладено тягар доказування, його виконала, і недоведеним - якщо не виконала.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає недоведеним факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за кредитним договором, а відтак суд вбачає необхідним у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

За таких обставин, позивачем не доведено суду, що між Банком та саме ОСОБА_1 дійсно мали місце кредитні правовідносини у 2005 році. Докази, які були надані представником позивача, не доводять того факту, що між сторонами дійсно був укладений кредитний договір саме 02.03.2005 року з відповідними умовами кредитування, з яким погодилася відповідач.

Крім того долучене до матеріалів справи фото з зображенням відповідача не свідчить про отримання нею саме картки, яка їй була видана на підставі Договору № SAMDN03000001983104 від 02.03.2005 року, так як у відповіді до відзиву представником позивача надано анкету - заяву заповнену на ім»я ОСОБА_1 від 12.12.2011 р.

Посилання стороною позивача, що відповідачем використовувались кредитні кошти, доказом чого є виписка за період з 01.01.2005 року по 08.05.2018 року по рахунку в якій відображена інформація про рух грошових коштів по рахунках відповідача, також не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки надана виписка містить декілька номерів карток, а саме НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_2, НОМЕР_6 за якими відбувався рух коштів.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, надані докази, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 89,81 142, 258,263,265,268,273 ЦПК України , суд, -

ухвалив:

В задоволені позовних вимог Акціонерного Товариства Комерційний банк ,,Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - акціонерне товариство комерційний банк ,,Приватбанк" 01001, м. Київ вул. Грушевського 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. 29092829003111, МФО № 305299.

Відповідач -ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 02094, АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_7 виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 06.02.2004 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: