Рішення № 78140884, 14.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/582/18

Справа № 522/11904/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради, третя особа -ОСОБА_3 ОСОБА_4 Хаді, про визнання незаконної та скасування державної реєстрації, скасування запису та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду 30.06.2017 року звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради, третя особа ОСОБА_3 ОСОБА_4 Хаді, згідно якого просила: визнати незаконною та скасувати проведену державним реєстратором ОСОБА_5 реєстратором КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» реєстрацію №35392054 від 26.05.2016 року за ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1; скасувати у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності №35392054 від 26.05.2016 року та зобовязати ОСОБА_2 отримати від ОСОБА_1 грошові кошти у рахунок повернення боргу за договором позики грошей від 20.07.2016 року у розмірі 1356800 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 липня 2016 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошей, відповідно до якого позивач отримала від відповідача суму у розмірі 1475 000 грн., сторони домовились, що позивач повинен повернути зазначену суму коштів до 20.01.2017 року. На забезпечення договору позики між сторонами 25.07.2016 року було укладено іпотечний договір, за яким предметом іпотеки виступила належна позивачу квартира за адресою: м. Одеса, вул. М. Говорова, буд. 5-а. кв. 21, заг. пл.. 82,6 кв.м..

Посилалась на те, що протягом липня-грудня 2016 року вона частково погашала борг відповідно до договору позики, у наприкінці грудня вона захворіла та домовилась із відповідачем про відстрочку сплати боргу. Наприкінці травня вона отримала від відповідача листа з вимогою про те, що їй необхідно знятись з реєстрації з квартири за адресою: АДРЕСА_1, заг. пл.. 82,6 кв.м., у звязку з тим, що відповідач задовольнив своє право вимоги шляхом реєстрації права власності на вищевказану квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Між тим, вказану реєстрацію право власності за відповідачем позивачка вважає незаконною та такою, що здійснена з порушення законодавства. Зокрема, посилалась на те, що відповідачем було порушено п.11 договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 20.07.2017 року, згідно якого необхідною передумовою виникнення права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки є документальне підтвердження надсилання на адресу іпотекодавця письмової вимоги про усунення порушення основного зобовязання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте, відповідної вимоги на її адресу направлено не було. Також посилалась на те, що при перереєстрації не було враховано положень ЗУ «Про іпотеку» та договору про задоволення вимог іпотекодержателя та з позивачкою не було погоджено ціну предмета іпотеки, не було зроблено оцінки предмета іпотеки. Також, посилалась на те, що вона неодноразово намагалась повернути позичені гроші відповідачу, проте останній вважає, що сума боргу зросла та складає не 53000 дол. США, а не 75000 дол. США. За вказаних обставин звернулась до суду з дійсним позовом.

Ухвалою судді від 03.07.2017 року позов залишено без руху. 06.07.2017 року позивачка усунула недоліки.

Ухвалою суду від 07.07.2017 року було відкрито провадження по справі.

11.09.2017 року суд протокольно залучив до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3 ОСОБА_4 Хаді.

Ухвалою суду від 11.09.2017 року по справі було закрито попереднє судове засідання та справу призначено до судового розгляду на 17.10.2017 року.

Ухвалою суду від 17.10.2017 року за клопотанням представника відповідача було витребувано від КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» належним чином завірену копію реєстраційної справи №35392054 від 26.05.2016 року щодо державної реєстрації права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, за ОСОБА_2.

23.11.2017 року розгляд справи за клопотанням сторін був відкладений на 24.01.2018 року.

24.01.2018 року суд протокольно ухвалив проводити розгляд справи за правилами ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року на стадії судового розгляду. Розгляд справи за клопотанням представника третьої особи було відкладено на 21.03.2018 року.

21.03.2018 року розгляд справи за клопотанням сторін було відкладено на 17.05.2018 року.

У звязку з перебуванням судді на семінарі 17.05.2018 року розгляд справи був відкладений на 27.06.2018 року.

27.06.2018 року розгляд справи був відкладений у звязку із хворобою позивачки на 28.08.2018 року.

У звязку з неявкою сторін 28.08.2018 року розгляд справи був відкладений на 14.11.2018 року.

У судовому засіданні 14.11.2018 року позивачка та її представник ОСОБА_6, яка також представляє інтереси третьої особи, у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити. Як на підставу позову посилались на те, що позивачкою не було отримано до здійсненої перереєстрації вимоги про погашення боргу та ціна квартири не була узгоджена з іпотекодавцем. Вартість квартири згідно їх звіту складає 80 тис. дол.. США, а борг приблизно 60 тис. США.

Позивачка у минулих судових засіданнях пояснила, що у них був бізнес та вони дійсно позичили кошти на суму 50000 дол. США та було укладено договір іпотеки. Вказувала, що вони погашали проценти та борг щомісячно протягом 5 місяців, але потім у них виникли розбіжності. Вони намагались повернути відповідачу усю суму коштів, проте останній вперся. Посилалась на те, що у квартирі проживає вона, її чоловік та троє дітей, іншого житла вони не мають. Вони і зараз можуть повернути йому позичені кошти, при цьому просила відмінити перереєстрацію квартири. Посилалась на те, що 10.08.2018 року відповідач із незнайомими особами вигнав її сімю з квартири, де залишились всі їх речі та документи.

Представник відповідача ОСОБА_7 (по довіреності від 31.08.2017 року) у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, вважає його необґрунтованим та надуманим. Посилався на те, що позивачкою було укладено три договори: договір позики на суму 59 тис. дол.. США, строком до 20.01.2017 року; договір іпотеки та договір про задоволення вимог заставодержателя, згідно якого має право в позасудовому порядку звернути стягнення на предмет іпотеки. Вказував, що позивачка все прекрасно знала та розуміла зміст усіх договорів. У них є СД-диск, на якому записано всі дії, які були вчинені при укладені даних договорів та нотаріус все пояснив позивачці. Відповідач погодився отримати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет шляхом реєстрації права власності на нього та усе було здійснено у відповідності до чинного законодавства та нотаріус вручив позивачці заяву-попередження, однак вона у 30-денний строк борг не погасила. Також посилався на те, що до моменту реєстрації права власності на квартиру, було здійснено оцінку квартири, на підтвердження чого ними долучено копію звіту від 16.05.2017 року. стверджував, що 10.08.2018 року виселення позивачки було законним та ці дії були здійсненні державним виконавцем у межах виконавчого провадження у присутності представників поліції. Всі речі та документи були передані на відповідне зберігання. У відкриті кримінального провадження за заявою позивачки було відмовлено.

Відповідач у минулому судовому засіданні 27.05.2016 року позовні вимоги також не визнав та просив відмовити. Посилався на те, що 25.01.2017 року він вручив позивачці особисто лист у присутності нотаріуса та пройшло приблизно 4 місяці, проте борг повернуто не було, тому 26.05.2017 року він зареєстрував за собою право власності на вказану квартиру. Посилався на те, що у позивачки немає коштів та її обіцянки є безпідставними, у позивачки було нежиле приміщення - гараж та після його продажу вона не виплатила йому борг. Зазначив, що вже два роки сплачує за дану квартиру комунальні послуги.

Третя особа у судовому засіданні підтримав пояснення позивача та їх представника, підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 та просив задовольнити. Посилався на те, що бажають розрахуватись з відповідачем коштами, проте він постійно збільшує суму.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, повно і всебічно зясувавши обставини, вислухавши думки сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено,що 20 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошей, відповідно до якого позивачка отримала від відповідача кошти на суму 1475 000 грн., що в еквіваленті становило 59000 дол. США. Сторони домовились, що позивач повинен повернути зазначену суму коштів до 20.01.2017 року.

Договір було посвідчено 20 липня 2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 1638.

20 липня 2016 року між відповідачем - іпотекодержателем за договором та ОСОБА_1 - іпотекодавцем за договором був укладений Іпотечний договір (без випуску заставної), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 1639.

Відповідно до умов даного договору позивачка передала у іпотеку Іпотекодержателю квартиру № 21, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Маршала Говорова, будинок 5А, яка в цілому складається з: трьох житлових кімнат, житловою площею 54,7 кв. м., загальною площею 82,6 кв.м..

Також, 20 липня 2016 року між сторонами був укладений Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 1641.

Вказані договори є дійсними та не скасованими.

У подальшому, ОСОБА_2 зареєстрував та набув право власності на нерухоме майно спірну квартиру, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на № 89277106 від 12.06.2017 року (а.с.28).

Державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстрація права власності за ОСОБА_2 на вказану квартиру) було здійснено державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» ОСОБА_5 26.05.2017 року (рішення індексний номер 35392054).

Також судом встановлено, що на розгляді Приморського районного суду м. Одеси перебувала справа № 522/10656/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ОСОБА_4 Хаді про усунення перешкод в користуванні квартирою.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29.08.2017 року позов було задоволено та вирішено усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні квартирою № 21, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Маршала Говорова, будинок 5А, шляхом виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ОСОБА_4 Хаді без надання їм іншого приміщення. Позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ОСОБА_4 Хаді права користування житловим приміщенням - квартирою № 21, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Маршала Говорова, будинок 5А шляхом зняття їх з реєстраційного обліку зі вказаної адреси. Вселити ОСОБА_2 в квартиру № 21, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Маршала Говорова, будинок 5А. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Суд вбачає, що позивачка не погоджується з такою реєстрацію права власності за відповідачем, посилаючись на те, що з нею не було погоджено ціну квартири та попередньо їй не направлялась письмова вимога про усунення порушення основного зобовязання.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Завданням цивільного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідност. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбаченихЦПК Українивипадках.

Відповідно до ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.1 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. ст.1, 3, 4Закону України«Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду; іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності; зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації; обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобовязаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

У відповідності до п.56-57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від25грудня 2015р.№ 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, також подається документ, що підтверджує наявність факту згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна.

Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Також, згідно п.4 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 20.07.2016 року, він був укладений з метою визначення способів та порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог Іпотекодержателя за Договором позики у випадках, встановлених п.п.5.1, 5.2 та 6 цього Договору.

Умовами п.8 вказаного Договору було передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку, одним із наступних способів задоволення своїх вимог, про що Іпотекодержатель сповіщає Іпотекодавця шляхом надіслання останньому повідомлення, зокрема, про перехід до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки.

У відповідності до п.9, 10 вказаного Договору, іпотекодержатель обирає спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки на власний розсуд. Набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на моме6нт такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності.

За розглядом справи встановлено, що відповідачем було дотримано вимоги чинного законодавство та умови Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 20.07.2016 року та вручено 25.01.2017 року позивачці особисто під розпис заяву-попередження, згідно якої сповіщено про порушення умов договору позики та заявлено вимогу про повернення позики на протязі 30 днів. Також попереджено Позичальника, що у разі неповернення позики з боку кредитора буде звернено стягнення на предмет іпотеки, зазначений вище, про що у приватним нотаріусом складено відповідне свідоцтво від 26.05.2017 року (а.с.61-62, 64). Отримання данного листа-попередження також підтвердила в судовому засіданні позивачка.

Між тим, у строк, встановлений у попереджені, позивачка борг не повернула.

Зазначене не було спростовано стороною позивача належними та допустимими доказами.

Таким чином, суд вбачає, що підстава позову ОСОБА_1 про те, що її не було направлено іпотекодержателем в установленому порядку письмову вимогу про усунення порушень, не знайшла свого належного підтвердження та спростована за розглядом справи.

Також, суд вбачає, що момент здійснення реєстраційної дії (реєстрації права власності на предмет іпотеки за відповідачем) на замовлення відповідача ОСОБА_2 16 травня 2017 року ПП «Брокбізнесконслат» було складено звіт про незалежну оцінку майна квартири № 21, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Маршала Говорова, будинок 5А, яка в цілому складається з: трьох житлових кімнат, житловою площею 54,7 кв. м., загальною площею 82,6 кв.м..

Зазначеним підтверджується, що відповідачем було дотримано умови п.10 Договору, згідно якого іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності, та спростовує підставу позову ОСОБА_1 з приводу того, що з нею не було узгоджено ціну предмета іпотеки.

Відповідно до положень ст.41Конституції України та ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенціїз правлюдини 1950 року держава Україна гарантує громадянам непорушність їхньої приватної власності.

За встановлених обставин, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого належного підтвердження за розглядом справи, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, суд не вбачає правових підстав для виконання зобовязання за договором позики шляхом виплати позивачкою на користь відповідача коштів, оскільки на час предявлення даного позову боргові зобовязання між позивачем та відповідачем відсутні у звязку з їх задоволенням за рахунок іпотеки. Крім того така вимога суперечить засадам цивільно-процесуального законодавства та не передбачена як спосіб захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Зі сторони відповідача вимоги щодо відшкодування понесених ним судових витрат до суду не заявлялись.

Керуючись ст. 11, 15-16, 319, 321 ЦК України, ст. 37 Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 2, 4, 12, 13, 30, 43-44, 49, 76 - 81, 82, 83, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, місце реєстрації: Одеська обл.., АДРЕСА_3), КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради (Одеська обл., Біляївський район, смт Хлібодарське, вул. Маяцька дорога, 20), третя особа ОСОБА_3 ОСОБА_4 Хаді (РНОКПП НОМЕР_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), про визнання незаконної та скасування державної реєстрації, скасування запису та зобовязання вчинити певні дії відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 26.11.2018 року

Суддя: Домусчі Л.В.