Ухвала суду № 78140004, 26.11.2018, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/4286/18

Провадження № 1-кс/504/1338/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2018 смт. Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Слідчого судді Барвенко В.К.,

секретаря Мельникової В.М.,

за участі слідчого Орлової К.С.,

за участі прокурора Соловйової А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 4, смт. Доброслав, клопотання слідчого СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160330001509 від 06.10.2018 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України, до підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимий - 10.10.2014 Комінтернівським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу розміром 850 гривень,

зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2018 року слідчий СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_2, подала до Комінтернівського районного суду Одеської області погоджене із прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160330001509 від 06.10.2018 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України.

На обгрунтування свого клопотання слідчий послався на наступні фактичні обставини:

05.10.2018 біля 18.15 годині, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності, а саме стосовно нього висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України (обвинувальний акт розглядається Приморським районним судом міста Одеси), про те належних висновків не зробив та повторно вчинив крадіжку майна, що належить ТОВ «Ашан Україна - гіпермаркет» за наступних обставин.

Так, 05.10.2018 приблизно о 18 годині 15 хвилин під час перебування в торгівельній залі гіпермаркету ТОВ «Ашан Україна - гіпермаркет», розташованій у будівлі торговельно-розважального центру «Ривєра», що знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський район, територія Фонтанської сільської ради, комплекс будівель та споруд № 1, у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виник злочинний умисел на таємне викрадання майна, що належить ТОВ «Ашан-Україна-гіпермаркет».

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, діючи навмисно, із корисливих мотивів, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, а поряд відсутні сторонні особи, шляхом вільного доступу, взяв зі стелажів наступну продукцію:

- пять пакунків кави марки «Nescafe Gold 60 грам» штрих-код 7613035524835 вартістю 42 гривні 17 копійок без ПДВ кожна, на загальну суму 210 гривень 85 копійок;

- девять пакунків кави марки «Carte Noire 70 грам» штрих-код 4820187043654 вартістю 79 гривень 14 копійок без ПДВ кожна, на загальну суму 712 гривень 26 копійок;

- пакунок із сиром марки «КОМО «Старий голландець 0,350 грам» штрих-код 2210903003505 вартістю 70 гривень 16 копійок без ПДВ;

- пакунок із сиром марки «КОМО «Старий голландець 0,338 грам» штрих-код 2210903003383 вартістю 67 гривень 76 копійок без ПДВ;

- пакунок сиру марки «Клуб сиру «Монастирський 0,326 грам» штрих-код 2523217003261 вартістю 74 гривні 83 копійки без ПДВ, що сховав у своєму рюкзаку та пройшов до касової зони гіпермаркету.

Надалі, ОСОБА_1, не предявивши та не розрахувавшись за зазначений товар, пройшов за лінію контролю гіпермаркету ТОВ «Ашан-Україна-гіпермаркет» та намагався покинути місце вчинення кримінального правопорушення, тим самим таємно викрасти вищевказане майно і спричинити ТОВ«Ашан-Україна-гіпермаркет» матеріальну шкоду на загальну суму 1135 гривень 86 копійок, однак довести свій злочинний намір до кінця не зміг по незалежним від його волі обставинам, так як був зупинений співробітниками служби охорони після виходу з гіпермаркету.

Кримінальне правопорушення кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.2 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України, яке відповідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

08жовтня 2018року слідчим СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 складено та погоджено прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області повідомлення підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, яке вручено ОСОБА_1

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених у клопотанні, повністю вважали доведеним обгрунтованість повідомленої підозри.

Прокурор посилався на те, що наявні ризики, передбаченіст. 177 КПК України, а саме:

Підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, прокурор зазначив, що у підозрюваного відсутні стійкі соціальні звязки - не одружений, відсутнє офіційного місця роботи, неповнолітніх дітей підозрюваний не має, що свідчить про можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Також, прокурор вважає необхідним зважити на особу підозрюваного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочину.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 відмовився від послуг захисника, судом зясовано, що відмова від захисника висловлена вільно, відповідає внутрішній волі підозрюваного, не є наслідком відсутності грошей, вимушеної обставини, примусу.

ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, та вирішити питання обрання менш суворого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов до наступних висновків:

Україна є правовою державою, яка переслідує Європейські цінності.

Згідно із ч. 2ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положення ст. 5 Конвенції з захисту прав людини кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є.

У п. 35 рішення «Летельє проти Франції» 12369/86, 26 червня 1991 року ЄСПЛ зазначив, що Національні судові органи мають передусім забезпечувати, щоб у кожному конкретному випадку строк попереднього увязнення обвинуваченого не перевищував розумних меж. Із цією метою вони повинні зважити на всі обставини, що свідчать за і проти наявності справжнього суспільного інтересу, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, і врахувати це в рішеннях з клопотань про звільнення.

У п. 80 рішення «Мамедова проти Росії», 7064/05, 1 червня 2006 року ЄСПЛ зазначив, що в рішеннях про продовження строку тримання заявниці під вартою не були враховані належним чином її особисті обставини. У більшості рішень національні суди використовували одні і ті ж самі узагальнені форми та шаблонні формулювання. Рішення районного суду не містило якогось обгрунтування потреби продовжити термін тримання заявниці під вартою.

У п. 77 рішення «ОСОБА_4 проти Туреччини», 49048/99, 08 серпня 2006 року ЄСПЛ вказав, що подібним чином, в очах Суду, якщо «стан доказів» можна вважати таким, що вказує на наявність серйозних ознак вини та якщо загалом такі обставини можуть бути важливими обвинувальними факторами, однак самі по собі не можуть бути достатніми, щоб виправдати продовження оскаржуваного позбавлення свободи продовж тривалого періоду.

Отже, в даній справі, слідчий суддя має врахувати аргументи «за» і «проти» звільнення (з - під варти), включаючи ризик того, що підозрюваний може перешкоджати належному провадженню у справі, і це, напевно, не повинно оцінюватись абстрактно, ці аргументи мають підтверджуватися фактичними даними.

Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватись виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання.

Він має оцінюватись з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (рішення «Бекчієв проти Молдови»).

Кримінальний процесуальний Кодекс Українивстановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).

Обгрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри на переконання слідчого судді повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

-протоколом огляду місця події від 05.10.2018; довідкою про вартість майна від 05.10.2018;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6;

-протоколом огляду предметів від 06.10.2018;

-протокол огляду відеозапису від 06.10.2018;

-протоколом допиту підозрюваного від 08.10.2018;

-протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1

Оцінюючи ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя зазначає наступне:

Небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданнями для тримання під вартою… При цьому треба враховувати характери обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, звязки із державою, у які його переслідували за законом, і його міжнародні контакти (справа W v Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року.

Слідчий суддя вважає, що небезпека переховування ОСОБА_1, на перший погляд (з урахуванням наявності у нього місця реєстрації, він є громадянином України) не виглядає явно переконливою, проте ці обставини хоча і знижують на теперішній час небезпеку переховування від правосуддя, однак не усувають її в повній мірі.

Зокрема, слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_1 зареєстрований за однією адресою, а проживає фактично за іншою у місті Одесі, інкримінований йому злочин вчинений на території Лиманського району Одеської області, отже ці фактори впливають істотно на обєктивність ризику переховування підозрюваного.

Слідчий суддя не випускає з зору того факту, що ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості відповідно до ст. 12 КК України, не одружений, дітей неповнолітніх не має, не працює.

Отже цей ризик існує.

Слідчий суддя поділяє думку органу досудового розслідування про те, що існує обєктивний ризик вчинення підозрюваним нового кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що орган досудового розслідування навів конкретний факт на підкріплення свого доводу про наявність небезпеки вчинення підозрюваним нового правопорушення. Зокрема, у 2014 році ОСОБА_1 був засуджений за вчинення аналогічного злочину. Крім того, не слід випускати з поля зору того факту, що в теперішній час у Приморському районному суді м. Одеси розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України.

На наявність обгрунтованих доказів можливого вчинення підозрюваним (обвинуваченим) нового кримінального правопорушення звернув увагу Європейський Суд з прав людини у справі «ОСОБА_7 проти Росії», 15217/07, 12 березня 2009 року.

Отже цей ризик слідчий суддя вважає цілком доведеним.

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Разом із тим, слідчий суддя за правилом ст. 183 ч. 3 КПК України вважає можливим застосувати підозрюваному ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням обовязків відповідно до ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23,177,178, 314-316,369-372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_2, -задовольнити.

Обрати на час досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на шістдесят діб, із можливістю внесення застави у розмірі 10 (десяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 18410 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста десять гривень).

Строк дії ухвали з 26 листопада 2018 року по 24 січня 2019 року.

У разі внесення застави, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: р/р 31217205026001; МФО (код банку) 899998; ЄДРПОУ: 37993783; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030200, код класифікації 22030200 (призначення платежу вказувати хто і за що платить № справи, суд що виносить рішення), покласти на ОСОБА_1, на строк до 24 січня 2019 року обов'язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожним їхнім викликом;

не відлучатися із району (міста), в якому знаходиться населений пункт, в якому він фактично проживає - місто Одеса, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та / або місця роботи, зміну контактного номеру телефону.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу для організації її виконання направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор», та до Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області для здійснення належного контролю.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.К. Барвенко