Вирок № 78139772, 27.11.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/866/18

1-кп/705/485/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2018 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Кормана О.В.

з участю

секретаря судового засідання Власової Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018250250000169 від 31 січня 2018 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Білковської І.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22.01.2018 року в період часу з 15 години 52 хвилини по 15 годину 56 хвилин, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи в приміщенні торгової зали магазину «Єва 1304», що знаходиться по вул. Європейська,14, м. Умань, викрав шампунь «Хед&aВ.;Шолдерс» основний уход для нормальних і жирних волос 400 мл, в кількості 4 штуки, вартістю 68 гривень 40 копійок кожна, що належать ТОВ «РУШ», під час виходу з приміщення останнього покликав працівник магазину, однак він з метою запобігти викриттю у вчиненні злочину прискоривши ходу зник у невстановленому напрямку, таким чином своїми діями ОСОБА_1 спричинив матеріального збитку на загальну суму 273 гривні 60 копійок, та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1свою вину у вчиненні злочину відповідно до пред'явленого йому обвинувачення, визнав повністю, погодився надати показання.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час допиту в суді показав, що 22 січня 2018 року він проходив приблизно о 15 годині біля магазину «Єва», що по вулиці Європейській в м.Умань. Так як на вулиці було холодно, він вирішив зайти у вказаний магазин, що прицінитись до товару, який в ньому є. Оглядаючи прилавки, він побачив шампунь «Хед енд Шолдерс», який понюхав та вирішив викрасти з метою подальшого збуту, так як у нього не було коштів. Він поклав чотири пляшки шампуню до свого пакету і почав виходити з магазину. Так як працівник магазину на нього пильно дивився, тому він швидко вийшов з магазину і, прискоривши ходу, пішов в напрямку магазину «Зоряний». Біля вказаного магазину на базарку він запропонував невідомій особі шампунь і продав його за 100 гривень.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, а також враховуючи думку прокурора та обвинуваченого, за відсутності заперечень з їх сторони та за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів обвинувачення щодо тих обставин, які ніким не оспорюються: часу, місця, способу, предмету, наслідків вчинення кримінального правопорушення, зазначених у обвинувальному акті, та обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню під час судового розгляду, допитом обвинуваченого, документами, що характеризують особу обвинуваченого та досудовою доповіддю. При цьому суд з'ясував, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, та роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. У суду не виникло сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження.

Допитавши обвинуваченого дослідивши документи, що характеризують особу обвинуваченого, досудову доповідь, оцінивши фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що у судовому засіданні доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесений до злочинів середньої тяжкості; особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується формально позитивно, не одружений, не працює, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває.

Крім того, суд враховує досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_1, згідно якої рівень ризику повторного вчинення кримінального правопорушення та ризику небезпеки для суспільства визначено як середній. У своїх висновках орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Обставинами, що згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття.

Обставин, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів є покарання, не пов'язане з його ізоляцією від суспільства, у виді громадських робіт.

Під час досудового розслідування запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався. Під час судового розгляду учасники судового провадження клопотань про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявляли, тому суд не вбачає підстав для самостійного застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу.

У кримінальному провадженні процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов представник потерпілого ТОВ «РУШ» не заявляв.

Враховуючи те, що у відповідності до вимог ч.9 ст.100 КПК України суд під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, вирішує долю речових доказів, які були надані суду, а в даному провадженні сторона обвинувачення та захисту суду речові докази не надавали, і такі докази судом не досліджувались, суд не вирішує долю речових доказів при ухваленні вироку.

На підставі наведеного вище, керуючись статтями 369-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк двісті сорок годин.

Вирок набирає законної сили після закінчення встановленого строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В іншій частині вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Копію вироку направити потерпілому.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.В.Корман