Ухвала суду № 78139758, 20.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/13939/17

Провадження № 2/520/3126/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючий - суддя Васильків Олена Василівна,

секретар судового засідання - Дідур Ганна Сергіївна,

за участі представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

14.11.2017року позивачПАТ КБ«ПриватБанк» звернулосядо судуіз позовомдо відповідача,в якомупросить стягнутиз ОСОБА_3заборгованість закредитним договором№ б/нвід 28.11.2011року урозмірі 40164,20грн.та судовівитрати.При цьому позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем 28.11.2011 року було укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 9700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач відповідно до умов договору виконав свої зобовязання по наданню кредитних коштів, однак відповідачем умови договору не виконуються, порушуються строки повернення кредиту та сплати процентів, в звязку з чим позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою від 28.11.2017 року провадження у справі відкрито.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно з п.п. 9 п. 1 Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

15.01.2018 року судом ухвалено розглядати дану справу в спрощеному позовному провадженні.

Представник відповідача ОСОБА_1 надала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки за неналежне виконання зобовязань за кредитним договором. При цьому представник посилається на те, що позивач просить стягнути пеню з 01.01.2016 року, звертаючись до суду 27.10.2017 року, тобто з пропуском строку позовної давності. Також представник відповідача зазначає, що нарахована пеня майже в 2 рази перевищує розмір основного зобовязання, в звязку з чим суд на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України має право зменшити розмір неустойки. До того ж позивач просить стягнути подвійний штраф за несвоєчасне виконання кредитних зобовязань.

10.07.2018 року від ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача посилається на те, що застосування штрафу та пені не є подвійним притягненням до відповідальності, крім того, при укладенні договору сторони досягли згоди щодо його умов, підстав для застосування строків позовної давності немає, в звязку з чим представник просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

До судового засідання представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» не зявився, матеріали справи містять заяву представника, в разі його неявки проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні 20.11.2018 року представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала в частині нарахування пені та надала суду заяву про зменшення розміру неустойки, в якій просить застосувати до вимог про стягнення неустойки строк позовної давності, встановлений ст. 258 ЦК України, а також зменшити розмір неустойки до 3028,57грн.

Вислухавши представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, між позивачем та відповідачем було укладено договір б/н від 28.11.2011 року шляхом підписання відповідачем ОСОБА_5 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, відповідно до якої відповідач отримала кредитну карту «Універсальна» з встановленим кредитним лімітом /а.с.9-25/.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобовязання по наданню кредитних коштів відповідачу.

Однак, відповідач ОСОБА_3 не виконала зобовязання по поверненню суми отриманого кредиту та оплати відповідної плати за користування кредитом, чим порушила умови кредитного договору, що вбачається з детального розрахунку заборгованості, наданого позивачем до позову, станом на 24.10.2018 року. Так, згідно вказаного розрахунку, заборгованість ОСОБА_3 становить 40164,20 грн., з яких: тіло кредита 10095,19 грн., нараховані відсотки 9478,78 грн., нарахована пеня 18201,46 грн., заборгованість по судовим штрафам 2388,77 грн. /а.с.5-8/.

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

Суд зазначає, що спірні правовідносини регламентуються положеннями ст. ст. 16, 526, 530, 536, 611, 612, 634, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання не може перевищувати одного року. Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Згідно з розрахунком позивач просить стягнути пеню з 01.01.2016 року. Натомість позивач звернувся до суду 28.10.2017 року, в звязку з чим суд вважає, що вказані вимоги заявлені з пропуском строку позовної давності. При цьому, враховуючи триваючий характер порушення ОСОБА_3 зобовязань, суд приходить до висновку, що період в межах строку позовної давності, за який може бути стягнуто пеню, становить один рік до дня звернення до суду, тобто з 28.10.2016 року по 28.10.2017 року.

Частиною 3 статті 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з наданого розрахунку, сума основного зобов'язання складає 10095,19 гривень, а нарахована пеня - 18201,46 гривень, тобто практично у 2 рази сума пені перевищує розмір основного зобов'язання. При цьому суд враховує, що ОСОБА_3 є особою пенсійного віку та порушення нею кредитних зобовязань відповідачем не призвело до тяжких наслідків для позивача.

На підставі викладеного, суд вважає, що в звязку з застосуванням ст. 258 ЦК України та ст. 551 ЦК України доцільним буде зменшення суми нарахованої пені, що підлягає стягненню, до 5000,00 грн.

Також з розрахунку вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача штраф у фіксований частині у розмірі 500,00 гривень, а також штраф у розмірі 5% від суми позову.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

За таких обставин, суд погоджується з доводами сторони відповідача щодо того, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по судовим штрафам в розмірі 2388,77 грн. задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені, а саме стягненню підлягає заборгованість в розмірі 24573,97 грн., що складається з тіла кредиту 10095,19 грн., нарахованих відсотків 9478,78 грн., зменшеної суми нарахованої пені 5000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 158, 263-265, 273, 354-355, 435 ЦПК України ст. ст. 16, 526, 530, 536, 611, 612, 634, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк "ПриватБанк", - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії КЕ 962305, виданий 23.02.1998 року Київським РВ УМВС України в Одеській області, місце реєстрації та проживання 65044, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» (місце знаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.11.2011 року у розмірі 24573,97 грн. /двадцять чотири тисячі пятсот сімдесят три гривні 97 копійок/.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії КЕ 962305, виданий 23.02.1998 року Київським РВ УМВС України в Одеській області, місце реєстрації та проживання 65044, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» (місце знаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111, МФО 305299) судовий збір у розмірі 1600,00 грн. /одна тисяча шістсот гривень 00 копійок/.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня одержання копії рішення шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси.

Повний текст рішення суду складено 27.11.2018 року.

Суддя Васильків О. В.