Ухвала суду № 78139162, 26.11.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 500/6205/15-к

Провадження № 1-кп/500/47/18

У К Р А Ї Н А

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

26 листопада 2018 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Волкова Ю.Р.,

за участю секретаря Кріпакової К.Т.

учасники кримінального провадження:

прокурор Мерданський В.В.

захисник ОСОБА_1,

обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12018160150001514, за обвинуваченням

ОСОБА_2, що народився 15.12.1979 року в с. Кустолово Суходілка Машівського району Полтавської області, громадянина України, одружений, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого:

-02.06.2003 року Червоноармійським районним судом Донецької області за ст. 187 ч. 3 КК України до 9 років позбавлення волі;

- На теперішній час в Ізмаїльському міськрайонному суді на розгляді перебуває кримінальні провадження № 12016160150000206 за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 та ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, № 12017160150000208 за ч. 3 ст. 185 ч. 2 ст. 185 КК України.

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2, 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_4, що народилась 11.10.1980 року в м. Ізмаїл Одеської області, громадянки України, не заміжньої, не працюючої, яка зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимої:

-09.12.2003 року Ізмаїльським міськрайонним судом в Одеській області за ч. 3 ст. 185, ст. 15 ч. 3 ст. 185, ст. 69, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі..

-27.08.2015 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. В силу ст. 75, ст. 76 КК України звільнена від відбуття покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки.

-На теперішній час в Ізмаїльському міськрайонному суді на розгляді перебуває кримінальне провадження № 12017160150002436 за ч. 1 ст. 310 ч. 2 ст. 309 КК України.

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2, 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27 листопада 2018 року, відповідно.

Прокурором подані до суду клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 строком на шістдесят днів, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зникли, та є достатні підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 можуть вчинити інші правопорушення та продовжити злочинну діяльність, про що свідчить те, що обвинувачені раніше неодноразово засуджені за вчинення тяжких та середньої тяжкості злочинів, обвинувачуються у вчиненні ряду умисних злочинів, в тому числі тяжких.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заперечують проти клопотання прокурора та просять змінити обраний відносно них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт. Захисник в судовому засіданні просив змінити запобіжний захід на більш мякий не повязаний з позбавленням волі.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_2 суд враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК, та практику Європейського суду з прав людини (далі Суд), яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обовязковому застосуванню під час кримінального провадження. Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Заслухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов висновку про наявність чітких ознак того, що справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на свободу, а тому строк дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

При цьому суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 офіційно не працюють, мають не зняті і не погашені судимості за вчинення злочинів проти власності, в тому числі тяжких в тому числі під час розгляду судом відносно них інших кримінальних проваджень.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжних заходів обраних відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 3, ч. 2 КК України, та ОСОБА_4, обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України у вигляді тримання під вартою в Ізмаїльській установі виконання покарань № 22 до 22 січня 2019 року.

Ухвала припиняє свою дію 22 січня 2019 року.

Копію ухвали направити до Ізмаїльської установи виконання покарань № 22 для виконання, прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури, обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_4 та захиснику до відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя