Постанова № 78139100, 22.11.2018, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/930/18

Провадження № 2-а/499/11/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2018 р. смт.Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Тимчука Р.М. розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського управління патрульної поліції в Одеській області рядового поліції Дмитренко С.П. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом поліцейського управління патрульної поліції в Одеській області рядового поліції Дмитренко С.П. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на такі обставини, що 10 жовтня 2018 року поліцейським УГІП в Одеській області рядовим поліції Дмитренком С.П. відносно позивача винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ВР № 237068.

Відповідно до винесеної постанови позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП , згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ВР № 237068 від 10 жовтня 2018 року, яка винесена на місці запинки транспортного засобу (додається).

Позивач вважає, що дії відповідача по винесенню постанови є протиправними, а сама постанова незаконною та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Іванівського районного суду Одеської області від 05 листопада 2018 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

Згідно зі ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Виклик відповідача було здійснено шляхом направлення повістки на електронну адресу установи, де він працює.

Позивач в судове засідання не з'явився надав на адресу суду заяву, в якій підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити та справу слухати у його відсутність.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв клопотань не надавав, відзив на позов не подавав, про причини неявки не повідомляв.

За клопотанням представника управління патрульної поліції в Одеської області їх було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

Проте у судове засідання представник третьої особи не з'явився, заяв клопотань не надавав, відзив не подавали, про причини неявки не повідомляли.

Частиною 5 статті 175 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2018 року поліцейським УГІП в Одеській області рядовим поліції Дмитренком С.П. відносно позивача винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ВР № 237068.

Відповідно до винесеної постанови позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП , згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ВР № 237068 від 10 жовтня 2018 року, яка винесена на місці запинки транспортного засобу.

10 жовтня 2018 року позивач рухався по автодорозі Одеса-Київ на технічно справному автомобілі марки «Mercedes Bens», номерний знак НОМЕР_1 зі включеним світлом ближніх фар. Приблизно о 15 год. 20 хв. на 425 к.м. був зупинений відповідачем, як потім з'ясувалось за порушення вимог пункту 9.8 Правил дорожнього руху - відсутність ближнього світла фар під час руху за межами населеного пункту, так як відразу причину зупинки відповідач не зміг пояснити. Фіксація в автоматичному режимі нібито адміністративного правопорушення не здійснювалась.

Про наявність ближнього світла фар під час руху підтверджується діями іншого поліцейського, який через декілька хвилин після винесення відповідачем постанови, став складати постанову про порушення нібито пункту 9.9 «б» Правил дорожнього руху - не включення аварійної сигналізації після зупинки поліцейським автомобіля.

У відповідності до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктам владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини 5 ст. 258 КУпАП передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення (ч.5).

Як встановлено судом, позивач не погоджувався зі спірною постановою відповідача під час її винесення та із застосуванням адміністративного стягнення. Таким чином, вказане свідчило про наявність у відповідача обов`язку скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, однак про наявність такого протоколу відповідачем суду не зазначено.

Відповідно до ст.268КУпАП «Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі…»

Як вбачається відповідачем у справі не надано доказів, щодо дотримання ним вимог ст.268 КУпАП.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 своєї Постанови № 14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У постанові, яка оскаржується, відповідачем не наведено посилання на докази, якими обґрунтовується рішення, винесене останнім про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху. Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові. Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації.

Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Як вбачається постанова не відповідає вимогам ст.283,284 КУпАП оскільки її зміст взагалі не читаємий.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає справу. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

За положеннями статей 249,276 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення.

Відповідно до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення в порушення вимог ст. 245 КУпАП інспектор не дотримався вимог щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин. З урахуванням положень ст. 251 КУпАП зібраних інспектором фактичних даних не було достатньо для встановлення наявності факту адміністративного правопорушення та винності позивача у його вчиненні.

Згідно вимог ст. 284 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є рішенням, яким встановлюється вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в скоєнні правопорушення та призначається міра адміністративного стягнення.

При винесенні постанови відносно позивача належним чином відповідно до ст. 280 КУпАП не перевірено всіх істотних обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів правомірності винисеної ним постанови, не було з'ясовано всіх обставин справи та ступінь вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також цього не було доведено в ході розгляду даної справи.

Дослідивши всі надані докази в сукупності, суд вважає, що постанова про адміністративне правопорушення не підтверджує факту вчинення правопорушення, а лише вказує на нього, інших доказів - матеріалів фото-, відео фіксації правопорушення, пояснень інспектора, на підтвердження викладених у постанові обставин відповідачем не надано.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення не дотримано вимог ст.ст. 7, 248,249,268,280 КУпАП та постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить жодного доказу в підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, чим порушено права та законні інтереси позивача, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і поновлення таких прав можливе шляхом визнання незаконною та скасування постанови.

Враховуючи вищевикладене, є всі підстави вважати, що постанова серія ВР № 237068 від 10 жовтня 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення винесена з порушеннями чинного законодавства України, є незаконною, а тому підлягає до скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 17, 242, 246, 250, 255, 286, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського управління патрульної поліції в Одеській області рядового поліції Дмитренко С.П. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ВР № 237068 від 10 жовтня 2018 року.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Іванівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15. 5 ч. 1 Розділу VІІ (Перехідні положення) КАС України).

СуддяР. М. Тимчук