Ухвала суду № 78138522, 27.11.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер № 490/9122/18

Номер провадження № 1-кп/490/877/2018

22.11.2018 року місто Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва в складі:

Головуючого судді - Лагоди К.О.

суддів - Тішко Д.А., Медюка С.О.,

секретар - Шаповалова О.І.

за участі прокурора - Криніна І.О.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши упідготовчому відкритомусудовому засіданніобвинувальний акту кримінальномупровадженні №22018000000000310,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньвід 18.10.2018з угодамипро визнаннявинуватості,укладених 24.10.2018року між обвинувачуванимиОСОБА_3та ОСОБА_4іпрокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України полковник юстиції ОСОБА_5у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, фактично проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28,ч.1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2018 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22018000000000310 від 18.10.2018 року з підписаними угодами від 24.10.2018 року про визнання винуватості між обвинувачуваними ОСОБА_3 і ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28,ч.1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно обвинувального акту, поданого до суду, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України, а саме державній зраді, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: надання представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3 КК України, а саме - сприянні діяльності терористичної організації, за попередньою змовою групою осіб.

Також, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України, а саме державній зраді, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: надання представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3 КК України, а саме - сприянні діяльності терористичної організації, за попередньою змовою групою осіб.

Також, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

В підготовчому судовому засіданні прокурором Криніним І.О. підтримано угоду про визнання винуватості від 24 жовтня 2018 року, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_3, відповідно до якої сторонами узгоджене покарання за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України, а саме:

- за ч. 1 ст. 258-3 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на 5 (пять) років, без конфіскації всього належного йому майна;

- за ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

- за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на 7 (сім) років, з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставіч.1ст.70КК України,за сукупністюзлочинів,шляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим,сторони узгодилипризначити ОСОБА_3остаточне покарання увиді позбавленняволі настрок 7(сім)років з конфіскацією всього належного йому майна.

Також прокурором підтримано угоду про визнання винуватості від 24 жовтня 2018 року, укладену між ним і обвинуваченим ОСОБА_4 відповідно до якої сторонами узгоджене покарання за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України, а саме:

- за ч. 1 ст. 258-3 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на 5 (пять) років, без конфіскації всього належного йому майна;

- за ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

- за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на 7 (сім) років, з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставіч.1ст.70КК України,за сукупністюзлочинів,шляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим,сторони узгодилипризначити ОСОБА_4остаточне покарання увиді позбавленняволі настрок 7(сім)років з конфіскацією всього належного йому майна.

Разом із тим, в судовому засіданні прокурором надано постанову від 24.10.2018р. про виправлення описок в угодах, укладених між ним і обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якій прокурор зазначає:"прошу у кримінальному провадженні №22018000000000310 від 18.10.2018 року виправити описку, допущену в абзаці 2 пункту 3 угоди про визнання винуватості від 24.10.2018 року укладеної між підозрюваними ОСОБА_3 і ОСОБА_4, та прокурором Криніним Ігорем Олександровичем, а саме у текстовому змісті про призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України замість тексту "- за ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;" вказати "- за ч. 1 ст. 263КК України у виді позбавлення волі на 3 (три) роки 6 (шість) місяців" і виправлене вважати вірним.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що вважає за можливе таким чином змінювати зміст укладених угод з обвинувачуваними, оскільки це його законне право. Угоди про визнання винуватості від 24.10.2018 року, укладені між ним і обвинуваченими ОСОБА_3 і ОСОБА_4 просив затвердити і призначити покарання, вказане в угодах від 24.10.2018 року.

Крім того, прокурором в судовому засіданні також було заявлено клопотанняпро продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачуваних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на 60 діб, з огляду на тяжкість покарання, що їм загрожує за вчинення особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28,ч.1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України, вік та стан здоров'я обвинувачуваних, їх майновий стан, соціальні зв'язки, репутацію та відсутність можливості запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та його підзахисним та призначити узгоджене сторонами угоди покарання. Пояснив, що з постановою про виправлення описки від 24.10.2018 року, надану прокурором ознайомлений, вважає її законною. Зазначив, що внесення змін в угоду було оформлено таким чином через брак часу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні також просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та його підзахисним та призначити узгоджене сторонами покарання. Також зазначив, що вважає постанову про виправлення описки, надану прокурором законною, оскільки не було часу іншим чином змінити текст угоди щодо формулювання призначеного покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України.

Крім того, захисником ОСОБА_1 було заявлено клопотання про надання дозволу ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, на оформлення нотаріальної довіреності на розпорядження банківським рахунком, відкритим на ім'я ОСОБА_4 у ПАТ КБ "Приват Банк" та інших банках. Захисник зазначив, що через брак часу, з відповідним клопотанням до керівника установи, де на теперішній час перебуває його підзахисний не звертався.

З приводу клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачуваних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечували, просили змінити запобіжний захід відносно своїх підзахисних на домашній арешт.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили свою добровільну позицію щодо укладання угод про визнання винуватості, просили їх затвердити та призначити їм покарання узгоджене з прокурором.

ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що угоду уклав добровільно, також підписував і інші документи, можливо і постанову про виправлення описки, однак, оскільки не володіє належним рівнем розуміння юридичних питань, в усьому покладався на думку свого захисника. Зазначив, на питання суду, що розуміє взятий на себе обов'язок викрити злочини, вчинені ОСОБА_7 та ОСОБА_8, однак на теперішній час вже надав всю відому йому інформацію щодо їх не законних дій, яка була йому відома. Крім того пояснив, що знає лише чоловіка на ім'я "Міха" та жінку ОСОБА_8, а прізвища вказаних в угоді осіб йому повідомили співробітники правоохоронних органів. На фотознімках, які йому було надано під час досудового розслідування ОСОБА_3 нікого впізнати не зміг, про що вказав у судовому засіданні.

ОСОБА_4 надав аналогічні пояснення з приводу взятого на себе, згідно умов укладеної угоди про визнання винуватості від 24.10.2018 року, про викриття злочинної діяльності осіб, прізвища яких йому повідомили працівники правоохоронних органів, оскільки жодного разу з ними він особисто не зустрічався, а спілкувався лише через мессенджери. Пояснив суду, що фото, які йому надавали в ході досудового розслідування нікого впізнати не зміг. Таким чином, всю інформацію, яка йому була відома вже надав слідчому. З приводу постанови про виправлення описки в тексті угоди зазначив, що не розуміє, що це таке, але підписував усі надані йому документи, після порад зі своїм адвокатом.

Крім того, ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника та просив надати дозвіл його матері отримувати за нього кошти з банківської карти, термін дії якої на теперішній час закінчився.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали думку своїх захисників з приводу клопотання прокурора про продовження строку тримання їх під вартою.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши зміст наданих угод про визнання винуватості від 24 жовтня 2018 року, укладених між обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України полковником юстиції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 18.10.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018000000000310, суд приходить до переконання про неможливість затвердження даних угод з підстав їх суперечності вимогам закону та суттєвої невідповідності умовам інтересам суспільства, з наступних підстав.

Відповідно до правил ст. 468, ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинувачуваним може бути укладено у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених запопередньою змовоюгрупою осіб,організованою групоючи злочинноюорганізацією аботерористичною групоюза умовивикриття підозрюваним,який неє організаторомтакої групиабо організації,злочинних дійінших учасниківгрупи чиінших,вчинених групоюабо організацієюзлочинів,якщо повідомленаінформація будепідтверджена доказами.

Разом із тим, згідно до вимог ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність Кримінального процесуального Кодексу України та\або закону. В частині 7 ст. 474 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких суд відмовляє в затвердженні угоди, в тому числі, якщо умови угоди суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та\або закону, а також, якщо умови угоди не відповідають інтересам суспільства.

Зокрема, відповідно до вимог ст. 470 КПК України прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобовязаний врахувати такі обставини: 1) ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб; 2) характер та тяжкість обвинувачення (підозри); 3) наявність суспільного інтересу в забезпечення швидкого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; 4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Так, відповідно до умови угоди про визнання винуватості, ОСОБА_3 узгоджено покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України, оскільки він беззастережно визнав свою винуватість, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, надав показання, які дозволили встановити істину укримінальному провадженні, викрити злочинні дії осіб, які вчиняли злочин разом із ним, а також представника ГУ ГШ ЗС РФ та активного учасника терористичної організації «ДНР», за завданням яких він здійснював протиправну діяльність, стосовно яких проводиться досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що обставинами, які істотно пом'якшують відповідальність ОСОБА_3 він вважає щире каяття, активне сприяння слідству, наявність на утриманні у обвинувачуваного матері похилого віку та беззастережне визнання вини.

Разом із тим, прокурором не надано жодних документів у підтвердження наявності у ОСОБА_3Є на утриманні матері похилого віку, а тому суд позбавлений можливості встановити наявність цієї обставини, як такої, що пом'якшує його відповідальність.

Крім того, прокурор у судовому засіданні не зміг пояснити суду, як зазначені ним обставини, що на його думку пом'якшують покарання ОСОБА_9, істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів.

В угоді ж про визнання винуватості від 24.10.2018 року, укладеної з прокурором, ОСОБА_4 також узгоджено покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України, оскільки він є інвалідомІІІ групи, беззастережно визнав свою винуватість, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, надав показання, які дозволили встановити істину укримінальному провадженні, викрити злочинні дії осіб, які вчиняли злочин разом із ним, а також представника ГУ ГШ ЗС РФ та активного учасника так званого «ДНР», за завданням яких він здійснював протиправну діяльність, стосовно яких проводиться досудове розслідування у іншому кримінальному провадженні, а також обставини, які обтяжують покарання вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що обставинами, які істотно пом'якшують відповідальність ОСОБА_4 він вважає щире каяття, активне сприяння слідству, наявність на утриманні у обвинувачуваного матері похилого віку та наявність ОСОБА_4 третьої групи інвалідності .

На підтвердження своїх доводів, прокурором не було надано жодних документів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_4 третьої групи інвалідності і утримання матері похилого віку, а тому суд позбавлений можливості встановити наявність цих обставини, як таких, що пом'якшують його відповідальність.

Крім того, прокурор також додав, що не всі обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують відповідальність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було зазначено в обвинувальному акті, а деякі з них в угоді про визнання винуватості вказані, як дані, що характеризують особу обвинувачуваних, тому суду треба брати до уваги саме ті обставини, які зазначені прокурором у його промові.

Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання необхідно суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості та індивідуалізації покарання. Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину необхідно виходити не тільки з класифікації злочинів відповідно до ст.12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину і обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, характер і ступінь наслідків, що настали тощо). Призначення ж основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або непризначення

обов'язкового додаткового покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України може

мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин,

що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості

вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

З огляду на викладене, судом встановлено, що прокурором Криніним І.О. при укладенні угод про визнання винуватості і визначенні покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.28,ч.1ст.111,ч.2ст.28,ч.1ст.258-3,ч.1ст.263КК України, у порушення вимог ст. 69 КК України, не доведено наявність двох та більше обставин, які б пом'якшували покарання обвинувачуваних та істотно знижували ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, з урахуванням даних про їх особу, що явно не відповідає вимогам Кримінального Кодексу України.

Таким чином, на думку суду, всупереч вимогам ч. 7 ст. 474 КПК України, ст. 69 КК України в угодах про визнання винуватості від 24.10.2018 року, укладених між прокурором Криніним І.О. та обвинувачуваними ОСОБА_3та ОСОБА_4взагалі невказано,які саме обставини справи або дані про їх особу визнано такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ними злочинів і впливають на пом'якшення покарання, про що прямо зазначено у п. 8 Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Крім того, відповідно до угод про визнання винуватості від 24.10.2018 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визначено покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Так, санкція ч. 1 ст. 263 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до семи років. Таким чином, обвинувачуваним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в угоді визначено призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України суворіше, ніж нижча межа, вказана у санкції статті, що не відповідає вимогам закону про кримінальну відповідальність.

З приводу наданих у судовому засіданні прокурором Криніним І.О. постанов про виправлення описки в угодах про визнання винуватості, укладених між ним та обвинувачуваними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 24.10.2018 року, з приводу зміни формулювання призначення покарання за ч. 1 ст. 263 КК України в угодах, суд приходить до наступних висновків.

По-перше, вимогами КПК України не передбачено процедуру внесення зміни в текст угоди про визнання винуватості через складення будь яких додаткових процесуальних документів.

По-друге, вказані постанови про виправлення описки від 24.10.2018 року не було долучено до матеріалів, які було направлено до Центрального районного суду м. Миколаєва разом із обвинувальним актом і угодами про визнання винуватості, укладених прокурором із ОСОБА_3 та ОСОБА_10 від 24.10.2018 року у кримінальному провадженні №22018000000000310, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.10.2018 року. Прокурор в судовому засіданні зазначив, що не бачив потреби направляти разом із матеріалами справи вказані постанови.

По-третє, відомості про вказані постанови з приводу виправлення описки від 24.10.2018 року надані прокурором Криніним І.О. в судовому засіданні, відсутні в реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №22018000000000310.

По-четверте, вказаними постановами про виправлення описки в угодах про визнання винуватості укладених між ним та обвинувачуваними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 24.10.2018 року, істотно змінюється формулювання призначеного обвинувачуваним покарання, яке вони узгодили з прокурором, що є порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 474, п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України.

Разом із тим, враховуючі усі наведені обставини, прокурор при оголошені у судовому засіданні угод про визнання винуватості, укладених між ним та обвинувачуваними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 24.10.2018 року, зачитав формулювання призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_3 і ОСОБА_4, без виправлень, на які він посилався у своїх постановах про виправлення описки від 24.10.2018 року. Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором було підтримано текст угод про визнання винуватості, направлених до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №22018000000000310

З огляду на викладені факти, суд вважає, що надані прокурором Криніним І.О. у судовому засіданні постанови від 24.10.2018 року, в яких він лише просить, без зазначення кого саме, виправити описку в угодах про визнання винуватості між ним та обвинувачуваними ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не відповідають вимогам КПК України щодо можливості в такий поза процесуальний спосіб внести зміни в формулювання призначеного покарання обвинуваченим, тим самим істотно змінивши умови угоди, затвердженої сторонами, що її уклали.

Крім того, в судовому засіданні було встановлено неспроможність обвинувачуваних ОСОБА_3 і ОСОБА_4 виконати взяті на себе зобов'язання, викладені в угодах про визнання винуватості від 24.10.2018 року, а саме співпрацювати з правоохоронними органами у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншими особами, а саме розкритті та розслідуванні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України, вчиненого за попередньою змовою групою осіб громадянином України ОСОБА_7 та громадянином РФ Новосельцевим ОСОБА_11 (матеріали досудових розслідувань щодо яких виділені в окреме провадження), а також розкритті та розслідуванні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3 КК України, вчиненого за попередньою змовою групою осіб громадянкою України ОСОБА_8, що є істотним порушенням вимог п. 5. ч. 7 ст. 474 КПК України.

Крім того, відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити такі відомості як дату та місце його складення та затвердження.

Разом із тим, у порушення вказаних вимог КПК України на аркуші 42 обвинувального акту у кримінальному провадженні №22018000000000310, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.10.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дата складання обвинувального акту відсутня.

За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку, що надані суду угоди про визнання винуватості, укладені між прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України полковником юстиції ОСОБА_5 та обвинувачуваним ОСОБА_3, а також обвинувачуваним ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №22018000000000310 від 18.10.2018 року, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.28,ч.1ст.111,ч.2ст.28,ч.1ст.258-3,ч.1ст.263ККУкраїнине підлягають затвердженню з підстав невідповідності вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, а також невідповідності умов цієї угоди інтересам суспільства.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачуваних ОСОБА_4 та ОСОБА_3, з урахуванням думки захисників, які просили у задоволенні клопотання відмовити і обрати відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а також обвинувачуваних, які підтримали думку своїх захисників, суд вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 обвинувачуються органом досудового розслідування у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.28,ч.1ст.111,ч.2ст.28,ч.1ст.258-3 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких.

Таким чином, враховуючі дані про особу обвинувачуваних, відомості про їх соціальні зв'язки з представниками спецслужб іншої держави, тяжкість інкримінованих злочинів, відомості про можливе сприяння на корить іншої держави, можливість переховуватися від органів слідства і суду, суд приходить до висновку про необхідність продовжити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до 07.12.2018 року, включно.

Розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1 про надання дозволу ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, на оформлення нотаріальної довіреності на розпорядження банківським рахунком, відкритим на ім'я ОСОБА_4 у ПАТ КБ "Приват Банк" та інших банках, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, у зв'язку із наступним.

Згідно до ч. 3 ст. 245 ЦК України, що довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

Крім того, порядок посвідчення довіреностей врегульовано "Порядком посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених", затвердженим Постановою КМУ від 15.06.1994 року № 419.

В судовому засіданні було встановлено, що з моменту затримання 19.06.2018 року і до теперішнього часу ні ОСОБА_4, ні його захисник з відповідною заявою до начальника слідчого ізолятора, де перебуває обвинувачений не зверталися.

Також встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.28,ч.1ст.111,ч.2ст.28,ч.1ст.258-3 КК України, санкція яких передбачають конфіскацію майна, а тому з урахуванням вказаних обставин, суд позбавлений можливості вирішити питання розпорядження майном обвинувачуваного ОСОБА_4 Крім цього, враховуючі, що захисником не надано жодних документальних доказів, для якого саме банківського рахунку необхідно оформити довіреність та в яких саме банках, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість заявленого клопотання, у зв'язку із чим воно не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 372, 470, 474,176, 177, 194, 197, 201 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В затвердженні угоди про визнання винуватості від 24 жовтня 2018 року, укладеної між прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України полковником юстиції ОСОБА_5 та обвинувачуваним ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22018000000000310 від 18.10.2018, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.28,ч.1ст.111,ч.2ст.28,ч.1ст.258-3,ч.1ст.263ККУкраїни відмовити.

В затвердженні угоди про визнання винуватості від 24 жовтня 2018 року, укладеної між прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України полковником юстиції ОСОБА_5 та обвинувачуваним ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №22018000000000310 від 18.10.2018, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.28,ч.1ст.111,ч.2ст.28,ч.1ст.258-3,ч.1ст.263ККУкраїни відмовити.

Обвинувальний акт, складений у зв'язку із укладенням вказаних угод під час досудового розслідування обставин кримінального провадження №22018000000000310 - повернути прокурору.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачуваного ОСОБА_3 на 60 діб - задовольнити частково. Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачуваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.28,ч.1ст.111,ч.2ст.28,ч.1ст.258-3,ч.1ст.263ККУкраїни до 07 грудня 2018 року, включно.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачуваного ОСОБА_4 на 60 діб - задовольнити частково. Продовжити строк дії запобіжного заходу тримання під вартою відносно обвинувачуваного ОСОБА_4, 18.07.1969 року, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.28,ч.1ст.111,ч.2ст.28,ч.1ст.258-3,ч.1ст.263ККУкраїни до 07 грудня 2018 року, включно.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про надання дозволу ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, на оформлення нотаріальної довіреності на розпорядження банківським рахунком, відкритим на ім'я ОСОБА_4 у ПАТ КБ "Приват Банк" та інших банках - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Судді: К.О. Лагода

ОСОБА_12

ОСОБА_13