Постанова № 78137474, 27.11.2018, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/1065/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27.11.2018смт. Доманівка

Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області Вадовська А.В., при секретареві Кравець Л.В., за участю ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка адміністративний матеріал відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, ІПН НОМЕР_1

за ст.130 ч.1 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А :

15 вересня 2018 р. ОСОБА_1 о 21:50 год. по вул. Павлова в смт Доманівка керував транспортним засобом ВАЗ 217130, державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного спяніння.

У звязку з зазначеним начальником СРПП Доманівського ВП ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складений протокол БД № 259461 про вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.

При розгляді адміністративної справи ОСОБА_1 вину визнав частково. Пояснив, що 15 вересня 2018 р. його дружині ОСОБА_3 необхідна була медична допомога, а тому він віз її до лікарні. По дорозі розхвилювався, а тому випив ліки від серця. По дорозі був зупинений працівниками поліції. Спиртні напої не вживав, вживав лише ліки. У письмових поясненнях у протоколі написав пояснення, що були продиктовані працівниками поліції. Просив не притягувати його до відповідальності, врахувавши керування транспортним засобом в стані крайньої необхідності.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, свідків: ОСОБА_2. ОСОБА_4, дослідивши письмові матеріали, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

За ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність наступає, серед іншого, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У провину ОСОБА_1 ставиться саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Вина його саме у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №259461 від 15.09.2018 р., позитивним результатом алкотестеру на алкоголь (0,86%), письмовими поясненнями ОСОБА_1 у протоколі, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4

Так, допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2, поліцейський, що склав протокол, пояснив, що ним був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1, водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, результат якого виявився позитивним. ОСОБА_1 пояснював, що випив ліки від серця та везе дружину до лікарні.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що у його присутності ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння, результат якого виявився позитивним. Які пояснення давав ОСОБА_1, він не чув.

Свідок ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, свідка ОСОБА_2, суд критично оцінює їх пояснення щодо вимушеного керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані сп'яніння.

Такий висновок обґрунтовується тим, що стаття 18 КУпАП визначає поняття крайньої необхідності, а саме: не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

У ході судового розгляду не встановлені достатні та переконливі докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані сп'яніння в стані крайньої необхідності.

Так при складанні протоколу ОСОБА_1 нічого у письмових поясненнях не вказував про транспортування дружини до лікарні. Більш того, протокол складений о 22.10 год. і в поясненнях він вказував про те, що їде з дружиною додому.

Критично суд розцінює і надану ОСОБА_1 довідку, видану сімейним лікарем ОСОБА_6 01.10.2018 р., та не враховує її як доказ невинуватості ОСОБА_1 Оскільки у даній довідці зазначені такі відомості, які жодним чином не могли бути достеменно відомими сімейному лікарю і які лікар не мав права засвідчувати. А саме у довідці ОСОБА_6 вказує на те, що ОСОБА_1 власним транспортом доставив дружину до лікарні з діагнозом ішемічна хвороба серця 15 вересня 2018 р., тобто за два тижні до видачі довідки. При транспортуванні водієві стало зле та він вжив Валокардин. Сімейний лікар зазначає про обставини, які нібито мали місце близько 22 години 15 вересня 2018 р. (субота), тобто у неробочий час вказаного лікаря, який не був черговим на прийомі. Лікар не може стверджувати належність транспортного засобу будь-кому, як і засвідчувати, що відбувалося у транспортному засобі: що саме вживав водій, не будучи очевидцем цього. З пояснень ОСОБА_1 у вказаному транспортному засобі ОСОБА_6 не знаходився.

Як вбачається з копії з Журналу реєстрації амбулаторних хворих за 2017-2018 р. приймального відділення 22.50 год. 15 вересня 2018 р., тобто через годину після складання протоколу, до приймального відділення дійсно зверталися ОСОБА_3 та ОСОБА_1 При цьому ОСОБА_3 була госпіталізована з діагнозом остеохондроз, тобто з діагнозом, який не становив загрозу її життю.

Зважаючи на письмові пояснення ОСОБА_1 у протоколі, в яких він нічого не вказував про транспортування дружини до лікарні, надану ним явно фіктивну довідку сімейного лікаря, звернення до медзакладу через годину після складання протоколу, суд приходить до висновку, що у такий спосіб ОСОБА_1 намагається уникнути притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Надані ним та досліджені у ході судового розгляду докази не доводять перебування ОСОБА_1 у стані крайньої необхідності, а тому суд вбачає в його діях порушення п.п.2.9 (а) ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП.

Пом`якшучих та обтяжуючих обставин не встановлено.

Керуючись ст.130 ч.1, ст.ст.221, 283, 285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнативинним увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ст.130ч.1КУпАП,і застосуватидо ньогоадміністративне стягненняу виді 10200(десятитисяч двохсот)грн. штрафуз позбавленнямправ керуваннятранспортними засобамистроком на1рік з перерахуванням коштів на рахунок №31114149014001, код ЄДРПОУ 37992030, отримувач коштів: Миколаївське ГУК(Микол.обл.) 21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, призначення «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху», протокол серії БД № 259461.

Стягнути з ОСОБА_1 352 грн. 40 коп. судового збору, перерахувавши їх на розрахунковий рахунок 31215206014144, отримувач коштів: Доманів.УК/Доманівський р-н/22030101, кодотримувача (ЄДРПОУ): 38057729, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФОГУДКСУ) 899998, кодкласифікації доходів бюджету:22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050)

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її винесення, якщо не буде оскаржена в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя :ОСОБА_7