Рішення № 78137336, 26.11.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5425/18

Номер провадження 2/629/1846/18

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2018 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді - Мицик С.А., при секретарі судового засідання -Заводяній О.Ю., позивача -ОСОБА_1, відповідача -ОСОБА_2, розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11 березня 2018 року він позичив відповідачу кошти в сумі 14900 гривень, що еквівалентно 565 доларів США, з умовою їх поступового повернення по 1000 гривень щомісяця, починаючи з квітня 2018 року. Договір позики було оформлено розпискою. Однак пройшло понад шість місяців, а відповідач так не почав повертати борг, чим порушує його права. Враховуючи викладене, з урахуванням курсу долара станом на день звернення до суду, посилаючись на ст.ст. 16, 23, 526, 610, 1046, 1047 ЦК України, просив стягнути з відповідача заборгованість за договором займу від 11 березня 2018 року в розмірі 15972 грн., судові витрати в розмірі 704, 80 грн., та моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

Позивач в підготовчому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним в позові. Крім того, зазначив, що неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення заборгованості, але останній уникає зустрічей та жодної суми на погашення боргу не сплатив.

Відповідач позов визнав повністю, не заперечував проти його задоволення в підготовчому засіданні. Зазначив, що на даний час має скрутне матеріальне становище, та хоч і має пенсію та заробіток, проте цих коштів дуже мало та відкласти суму на погашення боргу ніяк не виходить.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.1 статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно частини другої статті 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 11.03.2018 ОСОБА_1 передав у власність відповідача ОСОБА_2 майно на узгоджену між сторонами суму- 14 900 гривень. ОСОБА_2 зобов'язався повернути грошові кошти в сумі 14 900 гривень по 1000 гривень щомісяця, починаючи з квітня 2018 року, до погашення всієї узгодженої суми, проте свої зобов'язання не виконав. З пояснень сторін вбачається, що відповідач не розпочав сплачувати щомісячні платежі позивачу.

За загальним правилом, визначеним у ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо боржник не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за правилами ч. 1 ст. 612 ЦК, боржник вважається таким, що прострочив. Відповідно до положень ст. 525 ЦК, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що зобов'язання відповідача на час розгляду справи залишається не виконаними, вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів є законними та обґрунтованими, а тому з ОСОБА_2 підлягає стягненню грошові кошти в сумі 14 900 грн., які він зобов'язався повернути за умовами договору позики, підтвердженого розпискою, та сума, визначена позивачем з урахуванням офіційного курсу доларів США на день звернення до суду, а всього- 15972 гривень.

Частинами 1 та 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, моральна шкода, визначена позивачем в сумі 2000 гривень також підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача. Таким чином, загальна сума заборгованості за договором позики становить 17972 гривень.

Відповідно до ч. 1ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги - на користь позивача з відповідача стягується 50 відсотків судового збору, а інші 50 відсотків повертаються позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст.2,12,13,76,78,81,95,200,206,263-268,354,355 ЦПК України, ст.ст. 23, 525, 530, 1046-1048 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, і.п.н.НОМЕР_2 заборгованість за договором позики від 11 березня 2018 року у розмірі 17972 гривень(сімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) гривні.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, і.п.н.НОМЕР_2 - 50 відсотків понесених судових витрат зі сплати судового збору в сумі 352,40 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 коп.

Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, і.п.н. НОМЕР_2- 50 відсотків понесених судових витрат зі сплати судового збору з державного бюджету України в сумі 352(триста п'ятдесят дві) гривні 40 коп., сплачених по квитанції № TS208270 від 02.10.2018 року(банк платника ПриватБанк; отримувач платежу Лозівське УК/мЛозова/22030101; Банк отримувача Казначейство України; код отримувача 38053090; МФО отримувача 899998).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.А. Мицик