Рішення № 78136088, 19.11.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/1175/2018

130/2204/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2018 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Саландяк О.Я.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у місті Жмеринці цивільну справу №130/2204/18 за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, прокурора Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Прокуратури Вінницької області, про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У позовній заяві, що подана на усунення недоліків (а.с.16) позивач ОСОБА_2 вказав, що позов поданий за грубу недбалість та хамське відношення прокурора Омельчук А.В. до своїх обов»язків. Обставина: більше двох років назад порушена кримінальна справа про ухилення боржника ОСОБА_5 від сплати аліментів на користь позивача. Контроль за провадженням здійснює прокурор Омельчук А.В., яка фактично від своїх обов»язків по контролю за провадженням усунулась. Позивач на протязі трьох років живе на 300-500 гривень своєї пенсії в кожному місяці.

У судовому засіданні виклав наступну позицію. У кримінальному провадженні про ухилення боржника ОСОБА_5 від сплати аліментів на користь позивача судом було скасовано всі постанови про закриття кримінального провадження через невиконання слідчим вказівок прокурора, що автоматично свідчить про відсутність контролю прокурора Омельчук А.В. у даному кримінальному провадженні. Прокурор мала право як скасувати постанову слідчого самостійно, так і відсторонити слідчого, однак цього не зробила, вважаючи свої вказівки виконаними. Неналежне виконання прокурором своїх процесуальних обов»язків призвело до порушення його прав, передбачених ст. 2 КПК України забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду в розумні строки, поняття яких визначено у ст. 28 КПК України.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області у цивільній справі за його позовом №130/2015/17 встановлено, що «закриваючи провадження в частині позовних вимог про визнання дій посадових осіб прокуратури неправомірними, суд фактично позбавив ОСОБА_2 права доводити обставини, на які він посилається в обґрунтування позову, що є порушенням його процесуальних прав, визначених ст.ст. 1, 3, 10, 27, 31 ЦПК України».

Рішенням апеляційного суду Вінницької області у цивільній справі за його позовом №130/2015/17 встановлено, що «саме наявність ухвали в мотивувальній частині якої бездіяльність керівника Жмеринської місцевої прокуратури по невнесенню відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань неправомірною, стало підставою для звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом.»

Ухвалою слідчого судді від 04.12.2017 року у справі №130/162/17 за його скаргою встановлено, що «бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством. Вони можуть мати різну назву : «слідчі дії», «процесуальні дії», «інші процесуальні дії», однак усі вони передбачені кримінально-процесуальним законодавством і мають єдине спрямування виконання завдань кримінального судочинства.»

Дані рішення, на думку позивача, свідчать про те, що оскаржити заявлену ним бездіяльність прокурора у межах КПК він не може. Наявність скасованих постанов слідчого автоматично свідчить про неправомірність дій прокурора та дає йому підстави звернутись із позовом про відшкодування моральної шкоди до суду в порядку цивільного судочинства. Щодо моральної шкоди, то він через несплату ОСОБА_5 аліментів у належному розмірі немає на що жити, перебуває у скрутному матеріальному становищі, на восьмому десятку своїх років змушений звертатись до суду за захистом своїх прав, оскільки боїться не дожити до того часу, коли син сплачуватиме йому аліменти у належному розмірі. Щодо розміру моральної шкоди, яка заявлена у розмірі 200000 грн., то при його визначенні покладається на розсуд суду. Таким чином позивач вважає доведеними всі необхідні підстави для відшкодування моральної шкоди, які вказані у Постанові Пленуму ВСУ №4, просить її стягнути відповідно до ч.6 ст. 1176 ЦК України, а не на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», а інші норми які підлягають застосуванню, просив суд встановити самостійно.

При з»ясуванні наявності підстав для відводу та самовідводу складу суду позивач ОСОБА_2 вказав, що немає жодної судової справи, у якій стороною є суддя Саландяк О.Я., заяв щодо внесення відносно неї відомостей про злочин до ЄРДР немає, судді він довіряє та не вбачає підстав для відводу від розгляду даної справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні висловила наступну позицію. Позивачем заявлено позов про відшкодування моральної шкоди, яка завдана невиконанням нею своїх посадових обов»язків у кримінальному провадженні про ухилення від сплати аліментів. Його вимоги ґрунтуються на підставі ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Однак вона із таким не згодна, оскільки будь-які підстави, які передбачені ст. 1167 ЦК України, які дають право на відшкодування шкоди заявленої позивачем відсутні. Статтею 36 КПК України визначено процесуальні повноваження прокурора, відповідно до якої нею, як процесуальним керівником у кримінальному провадженні вживаються всі необхідні дії для здійснення досудового розслідування. Крім того невиконання обов»язків прокурором має вирішуватись в порядку кримінального судочинства, оскільки не відноситься до цивільної юрисдикції. Вважає, що поданий позов є лише способом впливу на хід кримінального провадження, обраний спосіб захисту неправильним, звернення із позовом власним тлумаченням закону та особистим припущенням, а тому просить в позові відмовити. Відповідач ОСОБА_3 надавала відповідні вказівки прокурором та вважає, що вони виконані. На даний час є ще вказівка на реєстрації в прокуратурі, оскільки досудове розслідування не завершене.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 виступила на боці відповідача, проти задоволення позову заперечила, у судовому засіданні виклала наступну позицію. Із поданого позову вбачається, що підстави на які позивач посилається для відшкодування шкоди - невиконання прокурором Омельчук А.В. посадових обов»язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, мають вирішуватись в порядку кримінального судочинства. Обраний позивачем спосіб захисту у формі впливу на розслідування кримінального провадження шляхом подання позову про відшкодування шкоди є на думку представника власним тлумаченням закону позивачем, особистими припущеннями та способом заробітку додаткових коштів, оскільки визначений ним розмір моральної шкоди необґрунтований. Жодної ухвали про визнання дій прокурора Омельчук А.В. неправомірними не існує, а тому просила в задоволенні позову відмовити.

У справі ухвалою від 12.09.2018 року (а.с.10) головуючим у справі суддею Сенько Л.Ю. задоволено заяву про самовідвід та цивільна справа згідно протоколу авторозподілу від 13.09.2018 року надійшла на розгляд судді Саландяк О.Я.

Головуючим суддею Саландяк О.Я. ухвалою від 13.09.2018 року (а.с.13) позовну заяву залишено без руху через невідповідність її вимогам ст. 175 ЦПК України та надано строк для усунення недоліків.

Головуючим суддею Саландяк О.Я. ухвалою від 25.09.2018 року (а.с.18) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Прокуратуру Вінницької області, встановлено строки для подання відзиву та письмових пояснень, відповіді на письмові пояснення; відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів; призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 17.10.2018 року (а.с.29) зупинено провадження у справі до розгляду заявленого у підготовчому судовому засіданні відводу головуючому судді.

Ухвалою судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Порощука П.П. від 25.10.2018 року (а.с.40) відмовлено в задоволенні клопотання про відвід головуючому судді Саландяк О.Я.

Ухвалою від 26.10.2018 року (а.с.42) провадження у справі відновлено, визначено дату підготовчого судового засідання.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 02.11.2018 року (а.с.55-56) постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті, встановлено відповідачу строк до дати судового засідання для надання суду додаткових доказів матеріалів кримінального провадження.

Представник відповідача Державної казначейської служби, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с.20), до суду не з'явився про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав та судом, з урахуванням думки присутніх учасників справи ухвалено проводити судове засідання у відсутність представника даного відповідача.

Судом на підставі наданих та безпосередньо досліджених доказів та пояснень сторін встановлено наступні не оспорені факти та обставини.

Згідно довідки № 3704-02-3-25 від 23.07.2018 року Жмеринського обєднаного управління ПФУ у Вінницькій області (а.с. 2) із пенсії позивача відраховуються аліменти у розмірі 267,86 у місяць протягом січня-березня 2018 року, у розмірі 558,00 грн. протягом квітня-червня 2018 року.

ОСОБА_2, згідно листа УПФ України у Жмеринському районі Вінницької області від 28.06.2013 №972/с322 перебуває на обліку в управлінні з 14.08.2008 року та одержує пенсію за віком згідно ЗУ «Про загальнобов»язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії за віком 894 грн. Доплата за понад нормовий стаж за 5 років 5,14 грн. (а.с.3)

Згідно копії довідки № 187/02-3-25 від 11.01.2018 року Жмеринського обєднаного управління ПФУ, ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні та одержує пенсію за віком, загальний розмір якої у 2017 році склав 12349,18 грн.(у січні-квітні по 995,44 грн. щомісячно, травні-вересні по 1034,04 щомісячно, жовтні листопаді 2017 року по 1074,04 щомісячно, у грудні 2017 року 1049,14 грн на місяць) (а.с.4)

Згідно довідки №570/8288 від 11.01.2018 року (а.с.5) Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби, позивач ОСОБА_2 за період з 01.01.2017 по грудень 2017 року сплатив на користь ОСОБА_6 на утримання дітей аліменти у розмірі 692.57 грн. щомісячно.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_2 від 27.12.2016 року (а.с.12) позивач ОСОБА_2 пенсіонер, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Жилий будинок, господарські споруди знаходяться в задовільному стані, в господарстві худоба, птиця відсутня. Джерелом існування є пенсія.

Із оглянутих в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження №42016022130000020 за ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 165 КК України вбачається, що воно внесене до ЄРДР 12.08.2016 року за ст. 165 ч.1 КК України, оскільки ОСОБА_5 ухиляється від сплати аліментів батькові ОСОБА_2

Постановою заступника керівника Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_7 від 12.08.2016 року призначено групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, у складі прокурорів Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, прокурора Омельчук А.В. призначено старшим групи. Позивач ОСОБА_2 визначений у кримінальному провадженні потерпілим, ОСОБА_5 свідком.

Прокурором Омельчук А.В. 03.11.2016 року за № 70-6985 вих-16 надано вказівки, заступнику начальника начальнику СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9, слідчому СВ Жмеринського ВП ГУНП і Вінницькій області ОСОБА_10 про необхідність проведення таких слідчих (розшукових) дій:

1) встановити місце проживання та допитати ОСОБА_5 щодо несплати ним аліментів на користь його батька ОСОБА_2 згідно рішення Жмеринського міськрайонного суду від 12.10.2015 року, встановити чи було відомо йому ро необхідність виконання такого судового рішення та чи працює він та має реальну можливість їх сплачувати;

2) додатково детально допитати ОСОБА_2 щодо обставин звернення до виконання рішення Жмеринського міськрайонного суду від 12.10.2015 року, чи відомі йому відомості про причини безпідставної несплати аліментів (заборгованості по аліментам) ОСОБА_5 за наявності реальної можливості сплачувати такі кошти;

3) звернутися до Жмеринського міськрайонного суду з клопотанням про тимчасовий доступ до матеріалів виконавчого провадження щодо виконання рішення Жмеринського міськрайонного суду від 12.10.2015 року про стягнення аліментів з ОСОБА_5;

4) прийняти рішення про проведення слідчих дій на іншій території з метою допиту державного виконавця Відділу ДВС Солом'янського управління юстиції, яківживалися заходи щодо примусового стягнення аліментів з ОСОБА_5;

5) із врахуванням отриманої інформації зробити висновок про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.165 КК України.

Постановою слідчого Майченко А.М. від 21.11.2016 року кримінальне провадження №42016022130000020 від 12.08.2016 року закрито у з»язку із відсутністю складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 165 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 19.12.2016 року постанова від 21.11.2016 року скасована через неповноту та поверховість з»ясування слідчим фактичних обставин кримінального провадження. Скарга в частині зобов»язання слідчого виконати вказівки прокурора слідчим суддею визнано необгрунтованою та в цій частині відмовлено в задоволенні.

Ухвалою слідчого судді від 26.12.2016 року у справі №130/2811/16-к ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні скарги в межах даного кримінального провадження на бездіяльність прокурора слідчого Жмеринського ВП Майченка А.М. щодо невиконання ним вказівок прокуратури та бездіяльності керівника Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_11, оскільки заявлені вимоги не охоплюються виключним переліком предметів оскарження бездіяльності слідчого, встановленого п.1 ч.1 ст.303 КПК України, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування заявником як потерпілим у кримінальному провадженні.

Прокурором Омельчук А.В. 10.02.2017 року за № 76-756 вих-17 надано вказівки заступнику начальника начальнику СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9, слідчому СВ Жмеринського ВП ГУНП і Вінницькій області ОСОБА_10 про необхідність проведення таких слідчих (розшукових) дій:

1) Додатково допитати ОСОБА_5 щодо несплати ним аліментів на користь його батька ОСОБА_2 згідно рішення Жмеринського міськрайонного суду від 12.10.2015 року, встановити чи було відомо йому про необхідність виконання такого судового рішення та чи працює він та має реальну можливість їх сплачувати;

2) Додатково детально допитати ОСОБА_2 щодо обставин звернення до виконання рішення Жмеринського міськрайонного суду від 12.10.2015 року, чи відомі йому відомості про причини безпідставної несплати аліментів (заборгованості по аліментам) ОСОБА_5 за наявності реальної можливості сплачувати такі кошти;

3) У встановленому законодавством порядку в ВДВС Солом»янського РУЮ м.Київ отримати доступ до матеріалів виконавчого провадження щодо виконання рішення Жмеринського міськрайонного суду від 12.10.2015 року про стягнення аліментів з ОСОБА_5, згідно матеріалів виконавчого провадження отримати інформацію про заборгованість за аліментами з детальною розбивкою про періоди сплати та несплати аліментів, яким чином здійснювалось нарахування аліментів згідно рішення суду від 12.10.2015 року, які види доходів ОСОБА_5 були встановлені та враховані під час нарахування аліментів, які вживались заходи щодо примусового сягнення аліментів із ОСОБА_5;

4. Встановити чи працював ОСОБА_2 з 12.10.2015 по 2016 рік, чи працює на даний час;

5. Прийняти рішення про проведення слідчих дій на іншій території з метою допиту державного виконавця Відділу ДВС Солом'янського управління юстиції, які вживалися заходи щодо примусового стягнення аліментів з ОСОБА_5;

6. Із врахуванням отриманої інформації зробити висновок про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.165 КК України.

Постановою слідчого Майченко А.М. від 16.06.2017 року кримінальне провадження №42016022130000020 від 12.08.2016 року закрито у з»язку із відсутністю складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 165 КК України та складу будь-якого іншого злочину.

Ухвалою слідчого судді від 27.06.2017 року постанова від 16.06.2017 року скасована через передчасність її винесення, невиконання вимог ухвали слідчого судді від 19.12.2016 року та вказівок прокурора.

Прокурором Омельчук А.В. 13.09.2017 року за № 76-5736 вих-17 надано повторні вказівки заступнику начальника начальнику СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9, слідчому СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_10 про необхідність проведення таких слідчих (розшукових) дій:

1.Згідно вимог КПК України отримати доступ до матеріалів виконавчого провадження Солом»янського районного вдділу ДВС м.Київ ГТУ в м.Київ щодо рішення Апеляційного суду Вінницької області від 03.12.20185 року про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2.

2.Прийняти рішення про проведення слідчих дій на іншій території з метою допиту державного виконавця Відділу ДВС Солом'янського управління юстиції, які вживалися заходи щодо примусового стягнення аліментів з ОСОБА_5 в т.ч. чи сплачувались такі аліменти останнім та в якому розмірі, чи обстежувався матеріальний стан останнього та чи має він можливість до сплати таких аліментів.

3. Встановити у тому числі шляхом направлення запитів до органів доходів і зборів, чи працював ОСОБА_2 та отримував дохід з 12.10.2015 по 2016 рік, чи працює і отримує дохід на даний час, а також чи має можливість сплачувати аліменти на користь батька.

4. Із врахуванням отриманої інформації зробити висновок про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.165 КК України.

Прокурором Омельчук А.В. 05.03.2018 року за № 85-1344 вих-18 надано повторні вказівки заступнику начальника начальнику СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9, слідчому СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_10 про необхідність проведення таких слідчих (розшукових) дій:

1.Згідно вимог КПК України отримати доступ до матеріалів виконавчого провадження Солом»янського районного вдділу ДВС м.Київ ГТУ в м.Київ щодо рішення Апеляційного суду Вінницької області від 03.12.20185 року про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2

2.Прийняти рішення про проведення слідчих дій на іншій території з метою допиту державного виконавця Відділу ДВС Солом'янського управління юстиції, які вживалися заходи щодо примусового стягнення аліментів з ОСОБА_5 в т.ч. чи сплачувались такі аліменти останнім та в якому розмірі, чи обстежувався матеріальний стан останнього та чи має він можливість до сплати таких аліментів.

3. Встановити у тому числі шляхом направлення запитів до органів доходів і зборів, чи працював ОСОБА_2 та отримував дохід з 12.10.2015 по 2016 рік, чи працює і отримує дохід на даний час, а також чи має можливість сплачувати аліменти на користь батька.

4. Додатково допитати ОСОБА_5 щодо несплати ним аліментів на користь його батька ОСОБА_2 згідно рішення Жмеринського міськрайонного суду від 12.10.2015 року, встановити чи було відомо йому про необхідність виконання такого судового рішення та чи працює він та має реальну можливість їх сплачувати;

5.Із врахуванням отриманої інформації зробити висновок про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.165 КК України.

Постановою слідчого Майченко А.М. від 29.10.2018 року кримінальне провадження №42016022130000020 від 12.08.2016 року закрито у з»язку із відсутністю складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 165 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 02.11.2018 року постанова від 29.10.2018 року скасована через поверховість та необ»єктивність висновків слідчого Майченка А.М., неналежне виконання слідчим вказівок прокурора, зокрема за останнім отриманим повідомленням від 05.03.2018 року.

Суд констатує фактичну відсутність обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди у розмірі 200000 грн., заявленої позивачем.

Суд не погоджується, із аргументом позивача про те, що заявлені ним підстави позову про стягнення моральної шкоди (невиконання прокурором Омельчук А.В. своїх процесуальних обов»язків) автоматично випливають із рішень слідчих суддів про скасування постанов слідчого про закриття кримінального провадження. Суд не погоджується із аргументом позивача про те, що порушено розумні строки під час досудового розслідування. Суд не погоджується із аргументом позивача про те, що захист його прав, передбачених ст.2 КПК України, яка має назву завдання кримінального провадження підпадає під цивільну юрисдикцію. Дані аргументи позивача не ґрунтуються на законі.

Адже саме захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура є завданням кримінального провадження згідно ст.2 КПК України.

Порядок проведення досудового розслідування, повноваження органу досудового розслідування та прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, перевірка дотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування регламентовано кримінальним процесуальним кодексом України.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється § 1 гл. 26 КПК України.

Позивач стверджує та наполягає на розгляді спору щодо захисту його передбаченого ст. 2 КПК України права на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування у розумні строки, яке порушене прокурором Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3, яка усунулась від здійснення своїх обов»язків у кримінальному провадженні, у якому він визнаний потерпілим.

При вирішенні спору судом застосовано норми права, які регулюють встановлені правовідносини у редакції, яка діяла на час їх виникнення. При цьому суд погоджується із позицією позивача ОСОБА_2, що висловлена ним у судовому засіданні про те, що встановлені правовідносини не регулюються Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Відповідно до ч.1 ст.1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ч.ч. 6-7 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Для настання відповідальності за вказаними нормами, необхідно, щоб дії правоохоронних органів були незаконними.

Незаконними ж діяннями вважають діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 Постанови 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (з наступними змінами та доповненнями) обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивач у позові не посилався на жодні норми права, в суді вказав, що моральна шкода підлягає відшкодуванню на підставі ч. 6 ст. 1176 ЦК України, а інші норми, які підлягають застосуванню, просив встановити суд.

Таким чином, заслухавши вступне слово сторін та учасників, дослідивши докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що в задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити у повному обсязі.

Так, всупереч вимогам ст. 12,13, 81 ЦПК України позивачем у судовому засіданні не надано доказів, які б підтверджували наявність моральної шкоди, наявність незаконних рішень, дії чи бездіяльності, процесуальних дій, що обмежують чи порушують його права та свободи, з боку прокурора Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3, наявність причинного звязку між протиправною поведінкою відповідача і шкодою, не довів належними і допустимими доказами самого факту заподіяння йому моральної шкоди заявленими діями відповідача.

У судовому засіданні не встановлено та позивачем не доведено, що прокурором Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3 порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Тобто позивачем в судовому засіданні не доведено обґрунтування підставності власних позовних вимог, не надано доказів на підтвердження вказаних ним обставин, не доведено протиправність діяння заподіювача моральної шкоди, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, у звязку з чим в позові слід відмовити.

Відповідно до ч. 7 ст. 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, ст.ст. 1, 11, 15, 16, 23, 1167, 1176 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 273, 354, п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, прокурора Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Прокуратури Вінницької області, про відшкодування моральної шкоди відмовити повністю.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 27 листопада 2018 року.

Суддя О.Я. Саландяк