Ухвала суду № 78135060, 31.10.2018, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_________

Справа № 572/3144/18

Провадження № 1-кс/572/996/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2018 року м.Сарни

Слідчий суддя Сарненського районного суду Рівненської області Довгий І.І., з участю секретаря судового засідання Макаренко Л.І., прокурора Непийвода В.А., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СВ Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, військовослужбовця в/ч А0153, неодруженого, громадянина України, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Органом досудового розслідування Сарненським ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018180200001155.

Старший слідчий СВ Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_3, в провадженні якої перебуває розслідування, за згодою прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону звернулася до Сарненського районного суду з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, не одруженого, раніше не судимого, ІНФОРМАЦІЯ_8, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб та тримувати його в Рівненському слідчому ізоляторі, без визначення розміру застави з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України

Згідно матеріалів клопотання 28.10.2018 близько о 01:08 год. ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись у громадському місці на прилеглій території до кафе «Візит», що знаходиться в м. Сарни по вул. Бєлгородська, 7, Рівненської обл., діючи умисно з хуліганських спонукань, виражаючи явну зневагу до установлених суспільних норм поведінки, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що проявлялось у зневажливому ставленні до честі і гідності людей і супроводжувалося особливою зухвалістю, в присутності сторонніх осіб, дістав із задньої правої кишені своїх штанів предмет, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень - складний ніж, загостреною поверхнею леза якого безпричинно наніс один удар в ділянку грудної клітки ОСОБА_4, а в подальшому ще три удари загостреною поверхнею леза того ж ножа в ділянку грудної клітки та сідниць ОСОБА_5.

В результаті дій ОСОБА_6, потерпілому ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної рани правої поперекової ділянки (ближче до задньо-аксілярної лінії), від якої раневий канал проходив через шкіру, підшкірно-жирову клітківку, поперекові мязи, клітківку паранефрального простору та сліпо закінчувався в межах нижнього полюсу паренхими правої нирки (з ушкодженням судин тканин по ходу ушкодження), що призвело до заочеревинної гематоми справа, внутрішньочеревної кровотечі та крововтрати середньої степеня та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

Окрім цього, протиправними діями ОСОБА_6, потерпілому ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної рани верхньо-середнього квадранту лівої сідниці, колото-різаної рани в межах 12 (дванадцятого) грудного хребця посередині, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоровя; колото-різаної рани задньої поверхні грудної клітки справа з продовженням раневого каналу в праву плевральну порожнину, що супроводжувалося правобічним гемопневмотораксом, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

Органом досудового розслідування вказані дії кваліфіковані, як умисні дії, які виразились в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_2, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

30.10.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання з зазначених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник заперечили проти задоволення клопотання, надали копії довідки військової частини, службової характеристики, відповідно до якої ОСОБА_2 характеризується позитивно, заяву ОСОБА_7, в якій вона дає свою згоду на визначення її помешкання як адреси проживання підозрюваного ОСОБА_2 на час досудового розслідування кримінального провадження відносно нього у разі застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим, виходячи з наступного.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, підтверджується протоколом огляду місця події від 28.10.2018, у ході якого вилучено ніж, яким спричинено тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також зафіксовано наявність нашарування речовин бурого кольору залишених на місці події потерпілими; протоколом огляду речей та одягу від 28.10.2018 належних ОСОБА_2, на яких зафіксовано нашарування речовини бурого кольору, зовні схожої на кров, а також який за своїми зовнішніми ознаками співпадає з одягом особи, яка на відеозаписі з камер відеоспостереження наносила тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_4; протоколами огляду речей та одягу від 28.10.2018 належних потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_4, на яких зафіксовано нашарування речовини бурого кольору, зовні схожої на кров, а також порізів в місцях спричинення тілесних ушкоджень останнім; заявою про вчинення злочину від потерпілого ОСОБА_5 від 29.10.2018; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 29.10.2018, згідно якого зафіксовані обставини спричинення йому тілесних ушкоджень; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 28.10.2018, згідно якого останній підтвердив факт бійки учасниками якої були ОСОБА_2 та потерпілі ОСОБА_5 і ОСОБА_4, після якої підозрюваний розповів про факт спричинення ножових поранень останнім та просив забрати у нього ножа, яким заподіювались тілесні ушкодження; протоколами допитів свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які були очевидцями події; протоколом огляду відеозапису з камер спостереження в кафе «Візит» від 29.10.2018 за участю свідка ОСОБА_8, під час якого зафіксовано факт спричинення ОСОБА_2 ножових поранень потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_4; висновком судово-медичної експертизи № 238 від 29.10.2018, згідно якого у ОСОБА_4 зафіксовано тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної рани правої поперекової ділянки (ближче до задньо-аксілярної лінії), від якої раневий канал проходив через шкіру, підшкірно-жирову клітківку, поперекові мязи, клітківку паранефрального простору та сліпо закінчувався в межах нижнього полюсу паренхими правої нирки (з ушкодженням судин тканин по ходу ушкодження), що призвело до заочеревинної гематоми справа, внутрішньочеревної кровотечі та крововтрати середньої степеня та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння; висновком судово-медичної експертизи № 237 від 29.10.2018, згідно якого у ОСОБА_5 зафіксовано тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної рани верхньо-середнього квадранту лівої сідниці, колото-різаної рани в межах 12 (дванадцятого) грудного хребця посередині, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоровя; колото-різаної рани задньої поверхні грудної клітки справа з продовженням раневого каналу в праву плевральну порожнину, що супроводжувалося правобічним гемопневмотораксом, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння; протоколом №148 від 28.10.2018 КЗ «Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка», яким зафіксовано факт перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного спяніння під час вчинення злочину.

Є підстави вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Обґрунтування ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду являється те, що з огляду на тяжкість вчиненого останнім кримінального правопорушення, за яке передбачено позбавлення волі на строк від 3 до 7 років та яке, відповідно до положень ст. 12 КК України, є тяжким злочином, ОСОБА_2 у разі доведення вини не зявлятиметься до органу досудового розслідування, суду з метою проведення слідчих дій, а тому лише тримання останнього в слідчому ізоляторі забезпечить дотримання вимог КПК України з метою повного, обєктивного та швидкого розгляду справи. Разом з цим, слід враховувати, що ОСОБА_2 зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2, де проживав до вступу на військову службу, а тому після спливу дії контракту, тобто 02.11.2018, підозрюваний при відсутності сталих соціальних звязків проживатиме на віддаленій відстані від місця знаходження органу досудового розслідування та суду, в результаті чого матиме можливість переховуватися. При цьому, схильність ОСОБА_2 до переховування підтверджується його поведінкою після вчинення злочину, зокрема підозрюваний вчиняв спробу втекти з місця події, однак був затриманий очевидцями кримінального правопорушення та в подальшому був переданий співробітникам поліції.

Обґрунтування ризику незаконно впливати на свідка ОСОБА_13, який являється співслужбовцем підозрюваного, являється те, що ОСОБА_2 перебуває з ним у дружніх відносинах та знаючи, що він є одним із основних свідків події, з метою уникнення від кримінальної відповідальності зможе схилити його до зміни показів в суді. Наявність довіри ОСОБА_2 до ОСОБА_13 свідчить поведінка підозрюваного після вчинення злочину, оскільки він просив останнього забрати знаряддя вчинення кримінального правопорушення ніж. Тому, ОСОБА_2 перебуваючи на волі, буде мати реальну можливість шляхом погроз, вмовляння чи переконання впливати на свідка ОСОБА_13, з метою зміни його показань у провадженні, у звязку з чим лише перебування останнього в слідчому ізоляторі унеможливить їх спілкування.

Обґрунтування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_2 вчинив злочин у стані алкогольного спяніння, що підтверджує факт некерованості ним своїх дій після вживання спиртних напоїв у громадських місцях, що може повторно призвести до вчинення останнім нових злочинів.

Також, слід врахувати обставин, які відповідно до ст. 178 КПК України, необхідно дослідити при застосуванні ОСОБА_2 запобіжного заходу, а саме: наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним вищевказаного кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, та відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином; слабкість соціальних звязків підозрюваного, у тому числі відсутність в нього утриманців; після спливу дії контракту, а саме 02.11.2018, у підозрюваного постійне офіційне місце роботи буде відсутнім; репутацію підозрюваного, а також його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, яке має суспільно-небезпечний характер, скоєне із застосуванням насильства до особи та свідчить про те, що останній є особою суспільно-небезпечною та потребує ізоляції від суспільства; розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється ОСОБА_2, яка виражається у необхідності відшкодування витрат на довготривале лікування потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, які ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року).

Сукупність вказаних обставин свідчить про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання встановлених ризиків та можливість застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

ОСОБА_2 підозрюється, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи характер правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється, його особу, суд приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжних заходів з метою уникнення ризиків вчинення інших кримінальних правопорушень, вплив на свідка та можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

У відповідності до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний 1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обовязки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; 2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до пяти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років; 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки; 6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у звязку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України.

Судом враховується, що відповідно до наданої службової характеристики характеризується позитивно.

Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення із застосуванням насильства до потерпілих осіб, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, суспільну небезпечність особи підозрюваного ОСОБА_2, який вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років позбавлення волі, та який перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а тому вважає, що застосування підозрюваному більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, його майновий стан, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України визначити розмір застави у межах 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави необхідно покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в Рівненському слідчому ізоляторі.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 закінчується 29 грудня 2018 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов`язків, визначених КПК України, визначити розмір застави у межах 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 105720 грн. (сто пять тисяч сімсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України у Рівненській області код ЗКПО 26259988, Назва банку: ГУ ДКСУ у Рівненській області, МФО: 820172, Рахунок: 37315038010559, Призначення платежу: "застава від _____ (прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка внесла заставу) за _______ (прізвище, ім'я, по-батькові особи, за яку внесли заставу) у кримінальній справі №___/____/__-к (___ суд Рівненської області);".

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Розяснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Рівненській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця увязнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Сарненський районний суд Рівненської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на військову прокуратуру Рівненського гарнізону.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненської апеляційного суду протягом пяти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою з моменту вручення копії судового рішення.

Повний текст ухвали суду буде оголошено 05.11.2018 о 09 год. 00 хв.

Слідчий суддя: