Рішення № 78134643, 23.11.2018, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/910/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2018 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Сидоренко З.С.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом та просить стягувати з відповідача ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення сином повноліття з індексацією розміру аліментів відповідно до закону.

Свої вимоги мотивує тим, що вона перебуває з відповідачем у шлюбі, який зареєстрований 26 липня 2014 року виконавчим комітетом Старокривинською сільською радою Славутського району Хмельницької області. Від даного шлюбу є неповнолітня дитина: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Починаючи з травня місяця 2018 року ОСОБА_3 їй ніякої матеріальної допомоги на утримання сина не надає та не бере участі в його вихованні, який знаходиться на повному її утриманні.

До початку розгляду справи від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву в якій просить суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 26 липня 2014 року. Шлюб зареєстровано виконавчим комітетом Старокривинської сільської ради Славутського району Хмельницької області, про що складено відповідний актовий запис №2. Дана обставина стверджується копією свідоцтва про шлюб серії І-БВ №127882 від 26 липня 2014 року (а.с.5).

З копії свідоцтва про народження серії І-ГЮ №230239 вбачається, що батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є відповідач - ОСОБА_3 (а.с.6).

ОСОБА_5 обстеження матеріально-побутових умов від 22.06.2018 року, що неповнолітня дитина: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває на утриманні матері ОСОБА_2. Батько ОСОБА_3 матеріальної допомоги на утримання сина не надає, не бере участі у його вихованні та проживає окремо (а.с.10).

Частиною 2 ст.51 Конституції України та ст.180 СК України чітко визначено загальний обовязком батьків утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

У Декларації прав людини проголошено, дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.

Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 18 зазначеної вище Конвенції передбачено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що при вирішенні даного спору доцільно застосовувати положення ч.8 ст.7 СК України, відповідно до якої регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина 1 ст.182 СК України вказує на обставини, які мають враховуватися при визначені розміру аліментів.

Як зазначено у ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи те, що обов'язок по утриманню дітей покладається на обох батьків, суд приходить до переконання, що позов слід задоволити в повному обсязі та призначити відповідачу аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, оскільки такий розмір аліментів буде відповідати інтересам дитини, обставинам справи і вимогам Закону.

Що стосується вимоги позивача відносно індексації розміру аліментів відповідно до закону, то слід зазначити наступне.

Питання індексації аліментів врегульовано Сімейним кодексом України у статті 184.

ОСОБА_5 вказаної статті цього Кодексу, до об'єктів індексації віднесено розмір аліментів визначений судом саме у твердій грошовій сумі.

Зважаючи на той факт, що позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) батька дитини, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

ОСОБА_5 вимог ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

ОСОБА_5 п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються: позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись статтями 180-184, 191СК України, статтями 12, 81, 141, 247, 264, 265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягненняаліментів нанеповнолітню дитину задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_3,(ІПННОМЕР_1)ІНФОРМАЦІЯ_3,жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_2, (ІПН НОМЕР_2) ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки м. Дубровиця, вул. Колодязьна, буд. №13 Рівненської області на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду, а саме з 23 червня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття.

На підставі п.3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_3,(ІПННОМЕР_1)ІНФОРМАЦІЯ_3,жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код за ЄДРПОУ: 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: 31211256026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 частини 1 Розділу ХШ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду ОСОБА_6