Рішення № 78134162, 22.11.2018, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1217/18

Провадження № 2/604/553/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши у підготовчому провадженні в залі суду в сел. Підволочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Скалатської міської об'єднаної територіальної громади в особі Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області про визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися в суд із позовною заявою до Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області про визнання права власності за: ОСОБА_1 право власності на 3/7 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (2/7 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_14, та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15; та 1/7, - як за членом колгоспного двору); ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності на 1/7 частку (за кожним) житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Позивачі покликалися на те, що відповідно до довідки, виданої архівним відділом Підволочиської РДА, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є членами колгоспного двору - житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_15. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_14. Після звернення позивачу 1 до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15, на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії по причині відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно. З огляду на вказане Позивачі змушені звернутися до суду для захисту своїх невизнаних прав.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату і час розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Позивач 1, Позивач 2, Позивач 3, Позивач 4 та Позивач 5 подали заяви, в яких просять справу розглядати без їх участі, позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача подав заяву в якій позов визнав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи визнання позову представником відповідача, суд вважає за можливе прийняти рішення у підготовчому провадженні, задовольнивши позовні вимоги з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 30 вересня 1992 року виконкомом Остап’євської сільської ради народних депутатів, цілий жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, що складається з 7-х членів, головою якого є ОСОБА_7 Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Остап’євської Ради народних депутатів НОМЕР_1 від 29 вересня 1992 року. Відповідно до реєстрового напису, даний житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами зареєстровано в Тернопільському БТІ на праві особистої власності за колгоспним двором, що складається з 7-х членів, записаний в реєстрову книгу №1 стор. №159 за реєстром №159.

До складу даного колгоспного двору станом на 1992 року входили: ОСОБА_7, 1928 р.н. - голова двору; ОСОБА_6, 1926 р.н. - дружина, ОСОБА_1, 1953 р.н., - син; ОСОБА_2, 1959 р.н., - невістка, ОСОБА_3, 1980 р.н., - внучка; ОСОБА_4, 1982 р.н., - внук; та ОСОБА_5, 1984 р.н., - внук, що підтверджується довідкою №2020 Архівного відділу Підволочиської районної державної адміністрації від 21 листопада 2017 року (справа №3, арк. 12, Фонд №54).

Відповідно до ст. 120 ЦК Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 р., який діяв на момент виникнення правовідносин (далі - ЦК УРСР), майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності, а згідно ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Пленум Верховного Суду України у п. а) ч. 6 постанови №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз'яснює, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена колгоспного двору визначається з рівності часток всіх його членів.

Таким чином, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належало по 1/7 частці будинковолодіння (кожному) по АДРЕСА_1, як членам колгоспного двору. Після припинення існування колгоспного двору свої частки ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не витребували і продовжували брати участь своєю працею і коштами у веденні спільного господарства колишнього колгоспного двору.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України пункту 7 постанови від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах права приватної власності» - Судам слід враховувати, що відповідно до ст. 55 Закону «Про власність» громадянин не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

ІНФОРМАЦІЯ_15 помер ОСОБА_7, про що Остап'ївською сільською радою Підволочиського району 10 лютого 1999 року складено запис №4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2, видане 10 лютого 1999 року).

Після смерті ОСОБА_7 залишилося спадкове майно, - 1/7 частка житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 524 ЦК УРСР (чиного на день виникнення правовідносин) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Стаття 529 ч. 1 передбачає, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

ОСОБА_1, спадщину після батька прийняв, що посвідчується довідкою №11 виданою 09.01.2018 року Архівним відділом Підволочиської РДА.

ІНФОРМАЦІЯ_14 померла ОСОБА_6, про що Остап'ївською сільською радою Підволочиського району 19 липня 2010 року складено актовий запис №19 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3, видане 19 липня 2010 року Остап'ївською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області).

Після смерті ОСОБА_6 залишилося спадкове майно, - 1/7 частка житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1.

Однією із підстав припинення права власності є смерть власника (п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 Цивільного кодексу України).

Згідно з вимогами ч.1 ст.1258 УК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Стаття 1261 ЦК України, передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1226 Цивільного кодексу України встановлено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Частина третя ст. 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняв ОСОБА_1, що стверджується довідкою №2942 виданою 29.11.2017 року Скалатською міською радою.

Таким чином, з врахуванням норм чинного законодавства, позивачу ОСОБА_1 належить 3/7 частки будинковолодіння (1/7 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15, 1/7 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_14, та 1/7 - як члену колгоспного двору), а ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, - 1/7 частка (за кожним), - як членам колгоспного двору.

Однак, 09 лютого 2018 року державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори - в.о. завідувача Підволочиської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, яка діяла в інтересах ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1, після смерті батька - ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_15, по причині відсутності правовстановлюючого документа на спадкове майно, і роз'яснено право на звернення до суду.

З огляду на вказане Позивачі через відсутність правовстановлюючого документа не можуть оформити спадкове майно на себе, що свідчить про порушення їх прав, які підлягають судовому захисту.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його невизнання або оспорювання, а власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це майно оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 13, 200, 247, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 120, 123, 524, 529, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 15,16, 328, 346, 392, 1217, 1218, 1258, 1268, 1297 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_8, місце проживання: АДРЕСА_2), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_10, місце проживання: АДРЕСА_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_11, місце проживання: АДРЕСА_2), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_12, місце проживання: АДРЕСА_2), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_13, місце проживання: АДРЕСА_2), до Скалатської міської об'єднаної територіальної громади в особі Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області (юридична адреса: м. Скалат, вул. Грушевського, 2, Підволочиського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058445) про визнання права власності, - задовольнити.

Визнати за:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, право власності на 3/7 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (2/7 - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_14, та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15; та 1/7 - як члену колгоспного двору);

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10, право власності на 1/7 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить їй як члену колгоспного двору;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11, право власності на 1/7 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить їй як члену колгоспного двору;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_12, право власності на 1/7 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить йому як члену колгоспного двору;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_13, право власності на 1/7 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить йому як члену колгоспного двору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сидорак Г.Б.