Постанова № 78133203, 22.11.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/11756/18

Провадження №3/428/2065/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М., при секретарі Лисенко Л.Ю., представника особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення адвоката ОСОБА_1,

розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в містах Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Рубіжне ДПП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН не зазначено, паспорт серії СТ№091723 від 15.01.2009, не працюючого, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії БД № 120401 ОСОБА_2 12.09.2018 року о 17-00 год., в м.Сєвєродонецьку, по вул.Першотравневій, 35, керував транспортним засобом «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного спяніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного спяніння відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків.

В судове засідання ОСОБА_2 не зявився, про день та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав суду заяву в якій просив справу розглянути без його участі.

Представник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні просив провадження по справі закрити на підставі ст.247 КУпАП з підстав відсутності складу правопорушення. Надав пояснення аналогічні тим, що містяться в запереченнях на протокол. Також пояснив, що пояснення свідків зафіксовано у надрукованих бланках, від проходження огляду ОСОБА_2 не відмовлявся, поліцейські розцінили як відмову, оскільки не бажав виходити з машини. Також не було видане направлення на проходження огляду.

Пізніше ОСОБА_2 самостійно пройшов огляд на стан спяніння та відповідно до акту № 837 від 12.09.2018 ознак спяніння виявлено не було. Відібраний біологічний матеріал кров, відповідно до результатів хіміко-токсикологічного дослідження № 749 від 24.09.2018 етанолу не містить.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор поліції ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_2 розяснювались права та наслідки відмови від проходження огляду на стан спяніння. В медичному закладі, під час складання протоколу свідки були присутні, чому їх не видно на наданих відеозаписах з нагрудних камер - пояснити не може. В медичній установі ОСОБА_2 та інші особи, які прибули в його підтримку порушували порядок, намагалися зачинитися разом з лікарем у кабінеті. ОСОБА_2 було декілька разів запропоновано пройти огляд, але вимоги він ігнорував, тягнув час. Тому, це було розцінено як відмова від проходження огляду та складено відповідний протокол. Під час заповнення протоколу заперечень, щодо підстав його складання зі сторони ОСОБА_2 чи його адвоката не було. ОСОБА_2 лише заперечував щодо керування транспортним засобом.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що коли приїхав на місце події ОСОБА_2 перебував в автомобілі, на передньому сидінні, та його вмовляли вийти та надати документи. Спочатку ОСОБА_2 не погоджувався на проведення огляду, а потім погодився на проведення огляду на стан спяніння в медичній установі. В лікарні було багато людей, ситуація загострювалась і він вийшов. Хто був другий свідок він не знає. Не попав на відеозаписи з нагрудних камер оскільки не перебував на єдиній оптичній вісі, ходив туди сюди та не був на передньому плані. ОСОБА_2 працівники поліції неодноразово питали про те, чи готовий він пройти огляд, а той відповідав, що автомобілем не керував, проходити огляд не буде. Пояснення та протокол він підписував до лікарні, коли ОСОБА_2 відмовлявся проходити огляд. Він неодноразово то відмовлявся, то погоджувався на проведення огляду.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що знає ОСОБА_2 15 років. Раніше разом працювали і на даний час ОСОБА_2 є його керівником. 12.09.2018 коли він підїхав, то побачив, що ОСОБА_2 перебуває у автомобілі на пасажирському сидінні. ОСОБА_2 погодився на проведення огляду у медичній установ. Коли приїхали до лікарні доктор неодноразово виходив та пропонував проходити огляд. Підійшли поліцейські та повідомили, що проводити огляд вже не треба, оскільки ОСОБА_2 відмовився. Понятих він не бачив.

Вислухавши пояснення, надані в судовому засіданні, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступних висновків.

Частина 1 статті 130 передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого спяніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, з урахуванням субєктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і яке інкримінується ОСОБА_2, предметом розгляду даного провадження є встановлення факту керування транспортним засобом та відмова від проходження огляду на стан спяніння особою, що керувала транспортним засобом.

Відповідно до п.1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Хоча законодавчо поняття керування транспортним засобом і не закріплено, однак під керуванням/управлінням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, повязаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічними можливостями транспортного засобу.

Обставини адміністративного правопорушення підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 120401 від 12.09.2018 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_4, які хоча і мають банкетний характер, однак підтверджують факт відмови, особи яка керувала транспортним засобом ОСОБА_2 від огляду на стан алкогольного спяніння у будь якій формі. Крім того, дані пояснення приймаються судом та оцінюються у сукупності з іншим наявними матеріалами.

З рапорту інспектора поліції ОСОБА_3 слідує, що автомобіль НОМЕР_2 було зупинено на підставі повідомлення про перебування водія у стані алкогольного спяніння, що відповідає вимогам Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, відповідно до п.1 р.2 якої органи (підрозділи) поліції та їх посадові особи під час реагування на правопорушення або події повинні здійснювати реагування на всі повідомлення про правопорушення або події, інформація про які отримана в будь-який спосіб, направлення на місця подій сил і засобів поліції, необхідних для захисту прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною ОСОБА_6 України, і сприяння їх реалізації.

Окрім того, наданим відеозаписом спростовуються посилання на те, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, оскільки з відеозапису слідує, що одразу після зупинки автомобіля ОСОБА_2 хоча і перебував на пасажирському сидінні, однак двері автомобіля не відкривались, ніхто салон не покидав, ОСОБА_2 в салоні перебував один. Зафіксований характер руху автомобіля свідчить про свідоме керування ним і не може розцінюватися випадковим, мимовільним рухом транспортного засобу поза волею особи що ним керувала.

У звязку з чим суд вважає версію про те, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, а ним керувала інша особа - неспроможною та такою, що спростовується наявним відеозаписом.

Також на відеозаписі зафіксовані і ознаки алкогольного спяніння, як то порушення мови; зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.

Крім того, з наданого відеозапису слідує, що ОСОБА_2 спочатку відмовлявся від проходження огляду на стан спяніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі, йому розяснювались права та наслідки відмови. Однак пізніше він погодився на проведення огляду в медичній установі.

В медичній установі неодноразові вимоги щодо проведення огляду на стан спяніння ОСОБА_2 ігнорував, казав, що автомобілем не керував, проходити огляд не буде.

Щодо наданих стороною захисту в судовому засіданні акту медичного огляду № 837 від 12.09.2018 та результатів хіміко-токсикологічного дослідження № 749 від 24.09.2018 відповідно до яких ознак спяніння у ОСОБА_2 виявлено не було, а відібраний біологічний матеріал кров, етанолу не містить, суд не приймає їх до уваги з огляду на те, що огляд було проведено о 19-46 год., що перевищує дві години з моменту зупинки транспортного засобу, що не може забезпечити достовірності результатів огляду, а хіміко-токсикологічне дослідження біологічного матеріалу відібраного 12.09.2018 о 19-50 год. було розпочато не в день відібрання зразків та складання акту а лише 19.09.2018 та закінчено 28.09.2018, у звязку з чим не може бути розцінене судом як достовірне спростування відсутності провини ОСОБА_2

Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_2 не інкримінується керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння та встановлення перебування або не перебування його у стані спяніння не є предметом розгляду провадження. ОСОБА_2 інкримінується саме відмова особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан спяніння.

З наданого протоколу слідує, що посвідчення водія вилучене не було, дані, щодо відсторонення від керування транспортним засобом не надано, але слідує з відеозапису. Дані порушення в рамках розгляду даного провадження судом не вважаються суттєвими та не можуть бути підставою для закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

З довідки ДПП УПП в Луганській області слідує, що ОСОБА_2 отримував посвідчення водія ВАЕ № 537849. Протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався.

З даним програми документообігу Д-3 слідує, що протягом року 11.03.2018 на ОСОБА_2 складався протокол БР 245480 про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, однак, постановою суду від 13.04.2018 провадження по справі було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Отже, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, що полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи матеріали справи, а також вимоги ст.33-35 КУпАП, суд вважає доведеним здійснення ОСОБА_2 правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Оскільки передбачене ч.1 ст.130 КУпАП покарання є безальтернативним, ОСОБА_2 необхідно притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами.

Також, на підставі ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню на корить держави судовий збір відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.9, 33, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.221, 276, 277, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./Луганська, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37991110, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31116149012001, код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України у розмірі 352,40 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (судовий збір)).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через пятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Розяснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.

Суддя В. М. Олійник