Постанова № 78128407, 15.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3524/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Макаренко Я.М. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 по справі № 820/3524/18, суддя Зінченко А.В., м. Харків

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції України в особі начальника департаменту патрульної поліції Жукова Євгена Олександровича , Управління патрульної поліції у містах Краматорську та Слов'янську Донецької області в особі начальника Управління патрульної поліції у містах Краматорську та Слов'янську Донецької області Малиш О.О.

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції України в особі Начальника департаменту патрульної поліції Жукова Євгена Олександровича та Управління патрульної поліції у містах Краматорську та Слов'янську Донецької області в особі Начальника Управління патрульної поліції у містах Краматорську та Слов'янську Донецької області Малиш Олександра Олеговича, в якому просила зобов'язати Малиша Олександра Олеговича відповідно до його посадових обов'язків начальника управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську ДПП, та статусу наданого йому положенням про управління, подати рапорт ОСОБА_1 на переведення на посаду старшого інспектора чергового відділу чергової служби Управління патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську ДПП, посадовій особі, наділеній правом прийому па роботу до патрульної поліції України, а саме начальнику Департаменту патрульної поліції Жукову Євгенію Олександровичу та забезпечити ознайомлення працівника з наказом про переведення та внесення відповідних записів про переведення до трудової книжки працівника в п'ятиденний термін та зобов'язати Начальника Департаменту патрульної поліції в особі начальника Жукова Євгена Олександровича видати наказ на переведення на посаду старшого інспектора чергового відділу чергової служби Управління патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську ДПП ОСОБА_1.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2018р. позов задоволено частково. Зобов'язано Начальника управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську ДПП подати рапорт ОСОБА_1 на переведення на посаду старшого інспектора чергового відділу чергової служби Управління патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську ДПП.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, а також порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення в цій частині скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає доводи щодо набуття нею статусу постійного працівника на посаді, яку вона обіймала певний період, та незастосування судом у зв'язку з вказаними обставинами належних норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що лейтенант поліції ОСОБА_1 з грудня 2015 року проходила службу на посаді інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську Департаменту патрульної поліції України, згідно наказу №136 від 18.05.2016 року.

З 01.03.2017 року позивача з її згоди та за усним розпорядженням керівника Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську переведено на посаду інспектора чергового відділу чергової служби Управління патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську ДПП, де вона працювала до травня 2018 року, згідно графіків, затверджених начальником Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську.

Переведення на посаду інспектора чергового відділу чергової частини документально не зафіксовано, жодного наказу не прийнято.

Позивач виконувала обов'язки інспектора чергового відділу чергової служби за дорученням начальника управління патрульної поліції у м. Краматорську та Слов'янську.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині зобов'язання начальника Департаменту патрульної поліції в особі начальника Жукова Євгена Олександровича видати наказ на переведення на посаду старшого інспектора чергового відділу чергової служби Управління патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську ДПП ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з безпідставності цієї частини позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист встановленим даною нормою шляхом.

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають права осіб, порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Саме порушені права підлягають поновленню судом шляхом, зокрема, зобов'язання вчинити певні дії.

З позовної заяви встановлено, що позивач просить зобов'язати Департамент патрульної поліції України в особі Начальника департаменту патрульної поліції Жукова Євгена Олександровича прийняти наказ про переведення її на посаду старшого інспектора.

Згідно ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Пунктом 23 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким, чином за приписами Кодексу адміністративного судочинства України, вимога про зобов'язання відповідача вчинити певні дії є похідною вимогою від вимоги про визнання протиправною бездіяльності.

А тому, прийняття судом рішення про зобов'язання вчинити певні дії без встановлення порушень, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання його функцій, суперечить завданням адміністративного судочинства.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач виконувала обов'язки інспектора чергового відділу чергової служби за дорученням начальника управління патрульної поліції у м. Краматорську та Слов'янську. Рапорт про переведення на посаду чергового позивачем не подавався.

Жодних посилань на бездіяльність начальника Департаменту патрульної поліції України в особі начальника Жукова Євгена Олександровича, з питань переведення позивача на посаду чергового, позивачем не наведено.

Отже, враховуючи відсутність доказів вчинення начальником Департаменту патрульної поліції в особі начальника Жукова Євгена Олександровича, дій, рішень або бездіяльності, які підлягають перевірці адміністративним судом відповідно до покладених на нього завдань, відповідачем, позовні вимоги про зобов'язання останнього вчинити дії з поновлення порушених прав, а саме прийняти наказ про переведення на посаду старшого інспектора чергового відділу чергової служби Управління патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську ДПП, є безпідставними.

При цьому, колегія суддів зазначає, за статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, для цілей реалізації завдання адміністративного судочинства з захисту порушених права та інтересів осіб рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, приписами Кодексу адміністративного судочинства на суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Разом з цим, Кодекс адміністративного судочинства України покладає на позивача обов'язок обгрунтування своїх вимог щодо порушення його прав рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача, якими порушено його права та інтереси, з наданням доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення таких прав, свобод чи інтересів.

Тобто, вимога про захист прав повинна бути обгрунтованою.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що оскільки Законом України «Про Національну поліцію» не врегульовано питання набуття статусу постійного працівника у випадках виконання тимчасових обов'язків понад встановлений ст. 69 цього Закону чотиримісячний строк, до спірних правовідносин мають бути застосовані норми трудового законодавства, а саме ст. 39-1 Кодексу законів про працю України, які врегульовують такі трудові відносини.

При цьому, жодних доводів щодо вчиненої бездіяльності ( дій, рішень) начальником Департаменту патрульної поліції в особі начальника Жукова Євгена Олександровича, позивачем не наведено. Натомість, позивач вважає, що суд першої інстанції приймаючи рішення про відмову в зобов'язання прийняти наказ про переведення, не врахував вказаних приписів чинного трудового законодавства, відповідно до яких позивач є особою, яка набула статусу постійного працівника.

Між тим, як зазначено вище, суд наділений повноваженнями, відповідно до покладених на нього завдань, зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії лише у разі встановлення його протиправної бездіяльності ( дій, рішень).

Статтею ст. 69 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено порядок тимчасового виконання обов'язків поліцейським, при цьому встановлено, що безперервний строк тимчасового виконання обов'язків не повинен перевищувати чотирьох місяців.

Правовідносини у зв'язку з перевищенням вказаного строку Законом України «Про Національну поліцію» не врегульовано.

Статтею 60 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За загальним правилом, пріорітетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному Законі.

Таким чином, у разі не врегулювання спірних правовідносин нормами спеціального законодавства, норми трудового законодавства підлягають застосуванню.

Між тим, колегія суддів не приймає до уваги вищезазначені доводи апеляційної скарги щодо застосування норм трудового законодавства, оскільки в даних спірних правовідносинах, відсутні дії (рішення, бездіяльність) відповідача, начальника Департаменту патрульної поліції в особі начальника Жукова Євгена Олександровича, які б підлягали перевірці адміністративним судом на відповідність приписам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 по справі № 820/3524/18 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 по справі № 820/3524/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 27.11.2018 р.