Постанова № 78128222, 22.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1713/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Зеленського В.В.

суддів: Чалого І.С. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2018, (суддя Кухар М.Д., м. Харків, 61004) по справі № 820/1713/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області , Начальника Головного управління Національної поліції України в Харківській області Генерала поліції третього рангу Беха Олега Володимировича

про визнання протиправним та скасування наказів, та поновлення на работі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Харківській області, Начальника Головного управління Національної поліції України в Харківській області Генерала поліції третього рангу Беха Олега Володимировича, в якому, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просить суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ Начальника Головного управління національної поліції України в Харківській області Генерала поліції третього рангу Бех Олега Володимировича № 360 від 03.04.2018 року про накладення дисциплінарного стягнення на заступника командира взводу № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення з Національної поліції, поновивши ОСОБА_1 на роботі в Національній поліції України;

- визнати протиправним і скасувати наказ Начальника Головного управління національної поліції України в Харківській області Генерала поліції третього рангу Бех Олега Володимировича № 62 від 18 січня 2018 року про накладення дисциплінарного стягнення на заступника командира БПОП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення з посади, поновивши ОСОБА_1 на роботі на вказаній посаді;

- стягнути з Головного управління Національної поліції України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2018 р. в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Харківській області, Начальника Головного управління Національної поліції України в Харківській області Генерала поліції третього рангу Бех Олега Володимировича про визнання протиправним та скасування наказів, та поновлення на роботі - відмовлено.

Позивач, ОСОБА_1, не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач проходив службу в Батальйоні поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Національною поліцією України листом від 25.01.2017 року № 14/01/10-777 було повідомлено про виниклу необхідність відрядження працівників ГУНП в Харківській області до управління оперативних розробок, а саме в розпорядження начальника відділу оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) УОР Департаменту карного розшуку Національної поліції України, в тому числі майора ОСОБА_1

На виконання вказівки, Національної поліції України, викладеній у вищезазначеному листі, ГУ НП в Харківській області 27.01.2017 року видало наказ № 122, відповідно до якого на період з 27.01.2017 року до окремого наказу підпорядкувала для виконання службових завдань з забезпечення правопорядку і публічної безпеки в місцях масового перебування громадян і на об'єктах критичної інфраструктури начальнику відділу оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) УОР Департаменту карного розшуку Національної поліції України полковнику поліції Черьомухіну М.П. окрему групу під керівництвом майора поліції ОСОБА_1 Старшим окремої групи призначено майора поліції ОСОБА_1, заступника командира БПОП ГУНП в Харківській області. Місцями дислокації особового складу окремої групи визначено приміщення БПОП ГУНП в Харківській області, каб. № 422, в Управлінні карного розшуку ГУНП Харківської області по вул. Ярославській, 1/29, у м. Харкові, приміщення першого поверху будівлі з прилеглим двором по вул. Ковтуна, 36 у м. Харкові.

Відповідно до вказаного наказу в розпорядження особового складу окремої групи було передано службові автомобілі, закріплені за БПОП ГУНП в області, наказано забезпечити видачу озброєння та спецзасобів, пального та іншого матеріально-технічного забезпечення.

В подальшому, 21.04.2017 року на виконання вказівки Національної поліції України, викладеній у листі від 25.01.2017 року № 14/01/10-777, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області було видано наказ № 409 про відрядження особового складу ГУ НП в Харківській області , відповідно до якого на період з 20.04.2017 року до окремого наказу окрему групу під керівництвом майора ОСОБА_1 відрядити в розпорядження начальника відділу оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) УОР Департаменту карного розшуку Національної поліції України полковника поліції Черьомухіна М.П.

Зазначеним наказом було змінено особовий склад групи та кількісний склад автомобілів, наданих в розпорядження особового складу групи. Крім того, формулювання «підпорядкування» змінено на відрядження.

Наказом ГУ НП в Харківській області від 12.10.2017 року № 1416 «Про заходи щодо дотримання штатної дисципліни" припинено дію наказів та доручень ГУПН про відрядження працівників до апарату Головного управління, інших підрозділів, які були видані до 20.09.2017 року у зв'язку з поширенням випадків використанням особового складу ГУНП не за прямим призначенням.

Позивачем 28.11.2017 року командирові БПОП ГУНП у Харківській області було подано рапорт про безпідставне залучення особового складу групи, до виконання доручень, не пов'язаних із завданнями, покладеними на зазначену групу.

З резолюції Командира БПОП ГУНП у Харківській області Захаренка О.І. вбачається, що начальнику штабу Лук'янову В.М. 28.11.2017 року було доручено ознайомити позивача з наказом від 12.10.2017 року про припинення дії наказів про відрядження.

Із вказаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис 06.12.2017 року.

Відповідно до доручень командира БПОП ГУНП в Харківській області від 30.12.2016 року № 2558/119/21/01-2016 та від 30.12.2016 року № 2555/119/21/01-2016 призначений відповідальним за витрати, списання ПММ та за організацію роботи з автомобільної служби, а також відповідальним за стан транспортної дисципліни підчас несення служби.

01.12.2017 року командиром батальйону підполковником поліції Захаренком О.І. було видано доручення № 2101/119-21/01-2017 щодо повернення ОСОБА_1, до місця дислокації БПОП ГУНП в Харківські області за адресою м. Харків, вул. Карпівська, 3 автомобілів, переданих в розпорядження особовому складу групи, яку очолював ОСОБА_1, а також ключів та карток-замісників, дорожніх листів на зазначені в дорученні транспортні засоби, перевірити відповідність технічного стану вказаних транспортних засобів до 08.12.2017 року, про що повідомити особисто рапортом до 09.12.2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що із вказаним дорученням позивач був особисто ознайомлений 01.12.2017 року.

07.12.2017 року позивачем командирові БПОП ГУНП у Харківській області було подано рапорт про помилкове ототожнення керівництвом БПОП ГУНП у Харківській області наказу ГУНП в Харківській області № 1416 від 12.10.2017 року стосовно працівників відряджених у територіальні підрозділи ГУНП з працівниками підпорядкованими центральному органу управління Національної поліції України, внаслідок чого керівництво дійшло хибного висновку щодо припинення дії наказу від 27.01.2017 року.

У зв'язку з невиконанням позивачем вказаного доручення, командиром БПОП ГУНП в Харківській області підполковником поліції Захаренком О.І. було направлено рапорт на ім'я начальника ГУНП в Харківській області генералу поліції Беху О.В., щодо систематичної відсутності ОСОБА_1 на роботі, яку останній пояснює виконанням завдання із забезпечення правопорядку і публічної безпеки в місцях масового перебування громадян і на об'єктах критичної інфраструктури у складі окремої групи відповідно до наказу від 27.01.2017 року № 122, а також щодо невиконання позивачем доручення командира БПОП від 01.12.2017 року № 2101/119-21/01-2017 та ігнорування усних наказів командира БПОП ГУНП в Харківській області.

У зв'язку з невиконанням позивачем наказу ГУНП в Харківській області від 12.10.2017 року № 1416 відповідачем було видано наказ від 14.12.2017 року про проведення службового розслідування. За результатами службового розслідування було встановлено і підтверджено порушення службової дисципліни з боку заступника командира БПОП ОСОБА_1, внаслідок чого ГУНП в Харківській області видано наказ від 18.01.2018 року № 62 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.

Позивач, не погодившись з вищевказаним наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади звернувся до суду з зазначеним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що фактичні обставини вчинення позивачем порушень, покладених в основу спірних наказів, не свідчать про існування формальних порушень підчас службового розслідування та достатньою підставою для їх скасування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут), Правил носіння однострою поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19.08.2017 року№718, Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом НПУ від 07.09.2017 №757..

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно ст. 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ч.3 та ч.5 ст. 4 Дисциплінарного статуту у разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.

Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк.

Частина 1 статті 7 Дисциплінарного статуту передбачає, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні або в неналежному виконанні працівником покладених на нього трудових або службових обов'язків.

Статтею 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" встановлено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Підставою для звільнення позивача послугував висновок службового розслідування від 12.01.2018 року про порушення службової дисципліни, а саме: невиконання наказу ГУНП в області та доручень БПОП ГУНП в області.

За результатами службового розслідування було встановлено і підтверджено порушення службової дисципліни з боку заступника командира БПОП ОСОБА_1, внаслідок чого ГУНП в Харківській області видано наказ від 18.01.2018 року № 62 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.

З матеріалів справи вбачається, що позивач обґрунтовую неправомірність вказаного наказу тим, що підчас винесення зазначеного наказу він перебував на лікарняному.

Факт перебування позивача на лікарняному був підтверджений в судах першої та апеляційної інстанції, та не заперечувався сторонами. Однак зазначені доводи позивача не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу

З матеріалів справи вбачається, що 16.02.2018 року ГУ НП у Харківській області було видано наказ по особовому складу № 37 о/с, відповідно до якого позивача відповідно до п. 3 (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення) ч. 1 ст. 65 Закону України «Про національну поліцію України» переміщено на посаду заступника командира взводу № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади заступника командира БПОП ГУНП в Харківській області.

Отже, виходячи з вищезазначеного, доводи позивача щодо незаконного видання наказу підчас перебування його на лікарняному не знаходять свого підтвердження.

Стосовно доводів позивача про те, що відповідно до Наказу № 122 від 27.01.2017 року він був перепідпорядкований іншому підрозділу станом на дату видання наказу ГУНП в Харківській області від 12.10.2017 року, колегія суддів зазначає наступне.

Наказом № 122 від 27.01.2017 року позивача дійсно було передано у розпорядження та підпорядковано начальнику відділу оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) УОР Департаменту карного розшуку Національної поліції України полковнику поліції Черьомухіну М.П.

Однак, з матеріалів справи, а саме з копії рапортів, вбачається, що позивач зауважує на той факт, що підпорядкований центральному органу Національної поліції, а саме Управлінню оперативних розробок Департаменту карного розшуку Національної поліції України, а не начальникові відділу оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) УОР Департаменту карного розшуку Національної поліції України полковнику поліції Черьомухіну М.П.

Проте, з положень наказу від 27.01.2017 року № 122 про підпорядкування ОСОБА_1 Управлінню оперативних розробок Департаменту карного розшуку Національної поліції України не вбачається, та доказів на підтвердження вказаного факту позивачем не надано.

У відповідності до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

Відповідно до ч 4. Ст. 28 ЗУ «Про національну поліцію» в Національній поліції Міністерства внутрішніх справ України начальником вважається - особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником. Начальники, яким особи рядового і начальницького складу підпорядковані по службі хоча б тимчасово, якщо про це оголошено наказом, вважаються прямими.

Таким чином, відповідно до наказу від 27.01.2017 року прямим безпосереднім начальником ОСОБА_1 був Черьомухін М.П. Проте, позивач перебуваючи у підпорядкуванні начальника відділу оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) УОР Департаменту карного розшуку Національної поліції України полковнику поліції Черьомухіна М.П. не був виключений зі штату БПОП ГУНП в Харківської області та не був підпорядкований центральному органу Національної поліції України, а отже накази ГУНП в Харківській області як вищестоящого органу є обов'язковими для виконання особовим складом.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 4 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ у разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.

Отже, 21.04.2017 року ГУ НП в Харківській області було видано наказ № 409, який розповсюджував свою дію в тому числі й на відділ оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) УОР Департаменту карного розшуку Національної поліції України, яким змінено форму перебування окремої групи під керівництвом ОСОБА_1 з перепідпорядкування на відрядження, із залишенням положень, щодо перебування вказаної групи у розпорядженні начальника відділу оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) УОР Департаменту карного розшуку Національної поліції України полковнику поліції Черьомухіна М.П.

Таким чином, не має підстав не визнавати зазначений наказ № 409 тим наказом, до видання якого відповідно до положень Наказу № 122 від 27.01.2017 року діяв останній (Наказ № 122).

А відтак, станом на дату видання наказу від 1416 від 12.10.2017 року ОСОБА_1 разом з підпорядкованою йому групою перебували у відрядженні в підрозділі ГУНП в Харківській області.

Щодо посилань позивача на необізнаність про положення наказу від 21.04.2017 року № 409, колегія суддів зазначає наступне.

Оскільки вказаним наказом було змінено склад окремої групи, керівником якої був призначений позивач, а також кількісний склад автомобілів, наданих у розпорядження групи, то ані позивач, ані начальник відділу оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) УОР Департаменту карного розшуку Національної поліції України полковнику поліції Черьомухін М.П. не могли без ознайомлення з зазначеним наказом допустити вказаних у наказі осіб до роботи в окремій групі під керівництвом ОСОБА_1

Крім того, факт прибуття осіб вказаних у наказі № 409 від 21.04.2017 року до місця розташування окремої групи, куди відповідно до вказаного наказу мали з'явитися до керівника групи ОСОБА_1 особи, зазначені в наказі, підтверджено матеріалами справи. А після видання Наказу відповідача від 12.10.2017 року весь склад окремої групи повернувся на місце постійного проходження служби окрім позивача.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що порушення зазначені у наказі № 62 від 18.01.2018 року, знайшли своє підтвердження наявними в матеріалах справах доказами, а саме поясненнями інших працівників підрозділу, журналами реєстрації звернень громадян та відповідей на їх звернення, поясненнями позивача щодо подання зошитів зі службової підготовки та індивідуальних планів. А тому наказ № 62 від 18.01.2018 року є таким, що прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо оскарження позивачем наказу № 360 від 03.04.2018 року, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебував на лікарняному до 01.02.2018 року та мав стати до роботи 02.02.2018 року. Однак, 02.02.2018, 05.02.2018 та 06.02.2018 року позивач був відсутній на службі, без поважних причин, а з'явився на службу лише 07.02.2018 року після 16:00 години.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 6 прогулом вважається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого часу так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Крім того, станом на дату видання наказу про звільнення з Національної поліції позивач мав дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

У відповідності до ч. 12 ст. 14 Дисциплінарного статуту Органів внутрішніх справ у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Отже, колегія суддів вважає, що факт вчинення позивачем порушень зазначених у наказах № 62 від 18.01.18 р. та №360 від 03.04.18 р. знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої інстанції, та в суді апеляційної інстанції. А тому колегія суддів вважає спірні накази такими, що відповідають чинному законодавству.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2018 по справі № 820/1713/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя В.В. ЗеленськийСудді І.С. Чалий О.М. Калитка Повний текст постанови складено 27.11.2018.