Постанова № 78128176, 09.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1245/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Мінаєвої О.М. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області та ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2018, головуючий суддя першої інстанції Алєксєєва Н.Ю., повний текст рішення складено 02.07.2018, по справі № 816/1245/18

за позовом ОСОБА_1

до Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання дії неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати неправомірними дії щодо відмови у призначенні пільгової пенсії;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Гадяцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 09 листопада 2017 року №236 про відмову у призначенні пільгової пенсії;

- зобов'язати зарахувати роботу на посаді газоелектрозварювальника на Гадяцькому експериментальному заводі домобудування у період з 22.10.1982 по 21.08.1992 року до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з 31.10.2017 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Гадяцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 09 листопада 2017 року №236.

Зобов'язано Гадяцьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та прийняти рішення у відповідності до норм чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивачка, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач зазначає доводи щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача призначити їй пенсію на пільгових умовах.

Також, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, апеляційну скаргу подав відповідач, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає доводи щодо безпідставності позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги позивача підлягають задоволенню, апеляційної скарги відповідача залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 жовтня 1982 року ОСОБА_1 прийнята на роботу газоелектрозварювальником 4 розряду до Гадяцького експериментального заводу домобудування.

Розпорядженням Гадяцької районної ради народних депутатів Полтавської області від 01.10.1994 Гадяцький експериментальний завод домобудування перейменовано в Гадяцький завод домобудування, а з 16.09.2003 Гадяцький завод домобудування реформовано в ТОВ «Гадяцький завод залізобетонних виробів».

21 серпня 2000 року ОСОБА_1 звільнена з посади на підставі ст. 38 КЗпП України.

19 січня 2017 року ТОВ "Гадяцький завод залізобетонних виробів" видало ОСОБА_1 довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановленого зразка.

Відповідно до акту №27 від 27 січня 2017 року за результатами перевірки характеру виконуваної роботи та умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення та довідок про заробітну плату управління Пенсійного фонду України у Гадяцькому районі Полтавської області зробило висновок, що довідка про підтвердження наявного трудового стажу № 11 від 19.01.2017, видана ОСОБА_1, носить недостовірну інформацію.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України у Гадяцькому районі Полтавської області від 9 лютого 2017 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відкликанням 09.02.2017 року керівництвом ТОВ «Гадяцький завод залізобетонних виробів» довідки №11 від 19.01.2017 року про характер та умови праці для підтвердження права на отримання пенсії на пільгових умовах та відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років підтвердженого в установленому законодавством порядку.

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Гадяцького районного суду Полтавської області з позовом до ТОВ «Гадяцький завод залізобетонних виробів», третя особа Управління Пенсійного фонду України у Гадяцькому районі Полтавської області про зобов'язання надати уточнену довідку про характер та умови праці для підтвердження права на отримання пенсії на пільгових умовах.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 13.09.2017 у справі №526/1031/17 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Гадяцький залізобетонних виробів» видати ОСОБА_1 довідку про підтверджу наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки відповідних записів у ній, оформлену відповідно до форми, встановленої згідно додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №673, за період роботи з 22 жовтня 1982 року по 21 серпня 1992 року.

На виконання вищевказаного рішення ТОВ "Гадяцький завод залізобетонних виробів" видано ОСОБА_1 довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24.10.2017 № 53 за період з 22.10.1982 по 21.08.2000.

31.10.2017 року позивач звернулась до Гадяцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах за списком № 2 з урахуванням довідки про уточнюючий характер роботи, виданої 24.10.2017 року №53 ТОВ «Гадяцький завод залізобетонних виробів».

В ході розгляду заяви відповідачем проведено перевірку ТОВ «Гадяцький завод залізобетонних виробів» по питанню правильності зазначених відомостей у довідці про підтвердження роботи ОСОБА_1 на посаді газоелектрозварювальника. Встановлено відсутність записів у первинних документах, які б підтверджували необхідний для призначення пенсії пільговий стаж роботи позивача, а саме, що посада «газоелектрозварювальник», на яку була прийнята ОСОБА_1 (наказ від 21.10.1982р. № 107, особова картка форми Т-2) та на яких вона працювала в період з 1982 по 2000р. (наказ від 21.08.2000 №54) Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. №162, який був чинний у цей період роботи, не передбачена. Натомість до вказаного Списку, зокрема, включено посади електрогазозварників, зайнятих на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки. Професія "газоелектрозварювальник" до Списку №2 не включена, що згідно п.9 Порядку виключає можливість віднесення трудового стажу до такого, що надає Позивачу право на пільгову пенсію за Списком №2.

Враховуючи те, що гр. ОСОБА_1 рішенням управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі від 09.02.2017 року №25 вже було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу для визначення права на пенсію, управлінням було проведено перевірку достовірності видачі пільгової довідки ТОВ "Гадяцьким заводом залізобетонних виробів", відповідач прийшов до висновку, що на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах її загальний страховий стаж становив 29 років, тривалість спеціального стажу роботи за Списком № 2 становила 3 роки 3 місяці 22 дні, у зв'язку із чим відповідачем було прийнято рішення від 09.11.2017 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Позивач не погодився із даним рішенням та вважаючи свої права порушеними з боку пенсійного органу, з метою їх відновлення, звернувся до суду.

Приймаючи постанову в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваної відмови відповідача у призначенні пільгової пенсії.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржувана відмова в призначенні пільгової пенсії позивачу грунтується на відсутності необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Відповідач в апеляційній скарзі в обгрунтування відсутності у позивача пільгового стажу для призначення пенсії посилається на те, що посада «газоелектрозварювальник», на яку була прийнята ОСОБА_1 (наказ від 21.10.1982р. № 107, особова картка форми Т-2) та на яких вона працювала в період з 1982 року по 2000 рік (наказ від 21.08.2000 №54) Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. №162, який був чинний у цей період роботи, не передбачена, що згідно п.9 Порядку виключає можливість віднесення трудового стажу до такого, що надає позивачу право на пільгову пенсію за Списком №2.

Між тим, колегія суддів вважає такі доводи апеляційної скарги безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( далі - Закон № 1058-ІV).

Згідно п.2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10.

Розділом XXXII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, передбачалися професії «газозварювальники», «електрозварювальники ручного зварювання», «електрогазозварювальники, зайняті на різанні і ручному зварюванні».

Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 2 10, передбачалися професії «газозварювальники», «електрозварювальники ручного зварювання», «електрогазозварювальники, зайняті на різанні і ручному зварюванні».

Таким чином, право на пенсію на пільгових умовах мають право особи, які працювали на посадах газозварювальника, електрозварювальника ручного зварювання та електрогазозварювальника, зайнятого на різанні і ручному зварюванні.

Згідно із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абзаців 1, 2, 4 п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, при цьому застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. Основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів в ній, уточнюючі первинні документи.

Так, згідно трудової книжки в період з 22.1.1982 року по 21.08.1992 року позивач працювала на посаді газоелектрозварювальника на Гадяцькому експериментальному заводі домобудування.

Розпорядженням Гадяцької районної ради народних депутатів Полтавської області від 01.10.1994 Гадяцький експериментальний завод домобудування перейменовано в Гадяцький завод домобудування, а з 16.09.2003 Гадяцький завод домобудування реформовано в ТОВ «Гадяцький завод залізобетонних виробів».

ТОВ «Гадяцький завод залізобетонних виробів» видано довідку про підтвердження наявного трудового стажу позивачки для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24.10.2017 №53, згідно якої повністю підтверджено відомості, викладені в трудовій книжці позивача, а також зазначено, що ОСОБА_1 дійсно працювала повний робочий день.

З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням пенсійного фонду України в Полтавській області було проведено перевірку характеру виконуваної роботи та умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення та довідок про заробітну плату, результати перевірки зафіксовано в акті № 765 від 08.11.2017 р.

Так, згідно вказаного акту в особовій картці Т-2 гр. ОСОБА_1 зазначена професія «газоелектрозварювальник». При перевірці книг по заробітній платі ОСОБА_1 за 1982-1992 р.р. встановлено, що в графі «професія», серед переліку посад, зазначена посада «електрозварювальник ручної зварки».

Отже, первинними документами підтверджено, що позивач займав посаду газоелектрозварювальника та виконувала ручне зварювання.

Також, факт роботи позивача на посаді газоелектрозварника на умовах повного робочого дня підтвердили в судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які працювали разом із позивачем на вказаному підприємстві.

Таким чином, факт роботи позивача у період з 22.10.1982 року по 21.08.1992 року на посаді, що міститься у Списку № 2, чинному в цей період, повністю підтверджується вищевказаними доказами, а тому вона має право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана відмова в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах прийнята відповідачем не на підставі, що встановлена чинним законодавством України, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову в частині зобов'язання Гадяцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області зарахувати ОСОБА_1 період роботи на Гадяцькому експериментальному заводі домобудування з 22.10.1982 по 21.08.1992 року, до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 31.10.2017 року, з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні вказаної частини позову, суд першої інстанції виходив з того, що питання щодо зарахування пільгового стажу, що дає право на призначення і виплату пільгової пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу.

Між тим, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно до положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" однозначно врегульовано повноваження відповідача розглянути питання призначення пенсії та прийняти рішення про призначення або відмову в призначенні пенсії.

Таким чином, чинне законодавство України не встановлює повноважень відповідача на власний розсуд обирати вид одного з можливих рішень, він зобов'язаний прийняти однозначне рішення про призначення або відмову в призначенні пенсії при наявності підстав, передбачених законом, не обираючи варіанти з видів таких рішень на власний розсуд.

Отже, в даних правовідносинах відсутня дискреція щодо повноважень органу Пенсійного фонду, його обов'язок однозначно визначений.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що під час судового розгляду встановлено факт протиправної поведінки відповідача, колегія суддів вважає, що зобов'язання його прийняти рішення конкретного змісту не є втручанням в його дискреційні повноваження, та саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним в розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача зарахувати спірний період роботи на Гадяцькому експериментальному заводі домобудування (з 22.10.1982 по 21.08.1992 року), до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 31.10.2017 року.

Враховуючи викладене, переглянувши рішення суду першої інстанції колегія суддів дійшла висновку, що через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а також порушення норм процесуального права, оскаржуване рішення в частині зобов'язання Гадяцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та прийняти рішення у відповідності до норм чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні та в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 підлягає скасуванню, з прийняттям в цій частині постанови про задоволення позову.

Відповідно до статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку скасування або зміни судового рішення в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій.

Оскільки, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову в повному обсязі, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції та частина судових витрат, понесених у суді першої інстанції, яка не була стягнута судом у зв'язку з частковою відмовою в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 по справі № 816/1245/18 в частині зобов'язання Гадяцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та прийняти рішення у відповідності до норм чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні та в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 - скасувати.

Прийняти в цій частині постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати Гадяцьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області зарахувати ОСОБА_1 період роботи на Гадяцькому експериментальному заводі домобудування з 22.10.1982 по 21.08.1992 року, до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Гадяцьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 31.10.2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Гадяцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області (пл. Миру, 12, м. Гадяч, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 41247075) витрати на сплату судового збору в розмірі 1409, 60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістьдесят копійок).

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.18 по справі № 816/1245/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 27.11.2018.