Рішення № 7812634, 25.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2010 р. Справа № 59/338-09

вх. № 9746/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Супрун О.І., за посвідченням № 241 від 16.12.2009р.;

позивача - Курило С.В., за довіреністю №01-20/1421 від 24.07.2009р.;

3-й особи - не з"явився;

відповідача - Гаспарян А.В., за довіреністю б/н від 01.10.2009р.; Статівко С.В., за довіреністю № 238 від 16.03.2009р.

розглянувши справу за позовом Куп'янського міжрайонного прокурора, м. Куп'янськ в інтересах держави - в особі Куп'янської райдержадміністрації, м. Куп'янськ; 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель в Харківській області, м. Харків

до Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня", с. Кандрашівка

про стягнення 137616,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Куп'янської райдержадміністрації з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 137616,25грн. заподіяної шкоди внаслідок самовільного користування земельною ділянкою; покласти на відповідача судові витрати.

Суд встановив, що при виготовленні текстів ухвал про порушення провадження у справі від 27.11.2009р. та про відкладення розгляду справи від 21.12.2009р. було допущено техничну описку при зазначенні повної назви 3-ї особи, в зв"язку з чим керуючись ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне виправити допущену описку. Вважати розгляд справи за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, належною повною назвою якої являється: Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель в Харківській області.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник позивача також підтримує позов заявлений прокурором.

Третя особа на стороні позивача (Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель в Харківській області) правом на участь представника у судовому засіданні не скористалась, про причини неявки суд не повідомила, але через канцелярію господарського суду 20.01.2010р. надала письмові пояснення (вх.874), в яких зазначила, що знаходиться у стані ліквідації.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечують проти висунутих позовних вимог, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надали письмові пояснення (вх. 1227), в яких зазначили, що відповідач має орендовані землі на території Кіндрашівської сільської ради загальною площею 2373,27 га, в тому числі ріллі 1687,57 га; сіножаті 365,5 га; пасовища 280,1 га; під господарськими дворами 40,1 га; в тому числі без договору оренди - 132,57 га, сплата за які здійснюється до Куп"янської ОДПІ. Представники відповідача надали також заяву (вх.1226) про залучення до матеріалів справи Акту Куп"янської ОДПІ від 31.12.2009р., який долучається судом.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

21 серпня 2009 року Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області було проведено перевірку, у ході якої було виявлене, що на території за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп"янського району Харківської області ЗАТ "Агрофірма "8 Березня" (відповідач по справі) самовільно, в порушення вимог діючого законодавства, без правовстановлюючих документів, використовує земельну ділянку, із земель державної власності, площею 151,5 га, в тому числі 20,0 га із земель запасу та 131,5 га із земель резервного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.08.2009р. та акт обстеження земельної ділянки № 000250 від 21.08.2009р.

21 серпня 2009 року Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області за результатами перевірки, був виданий припис №008035, яким відповідача зобов’язано у місячний термін (30 днів) звільнити самовільно зайняті земельні ділянки.

Згідно з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву родючого шару грунту без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007р. № 963 нараховано збитки, заподіяні відповідачем у зв"язку з самовільним використанням земельної ділянки площею 151,5 га за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп"янського району Харківської області, сума яких склала 137616,25 грн.

Відповідач в своїх поясненнях наданих Начальнику Куп"янського ГО ГУМВДУ в Х/о Шевченко Ю. (а.с. 25), у відзиві на позовну заяву (вх.32041) та поясненнях, наданих в судовому засіданні 27.01.2009р. зазначає, що ним використовується без договору оренди землі земельна ділянка площею 132,57 га, вважає, що використовує земельну ділянку не самовільно, а на підставі Розпорядження Куп"янської райдержадміністрації, та вказує на те, що сплачує орендну плату у вигляді податку на землю до Куп"янської ОДПІ.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

На підставі ч. 2 статті 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону –частина 2 статті 126 Земельного кодексу України.

За таких підстав, суд критично відноситься до заперечень відповідача в тій частині, що він займає земельну ділянку не самовільно, а на підставі Розпорядження Куп"янської райдержадміністрації, оскільки Розпорядженням № 52 від 13.02.2008р., на яке посилається відповідач, відповідачу було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку; в місячний термін замовити відповідну технічну документацію; виготовити її та приступити до використання земельної ділянки після укладення договору і його державної документації.

Однак, відповідачем заходи, щодо оформлення земельної ділянки не проведені, як свідчать матеріали справи договір оренди на момент вирішення справи не укладений, а земельна ділянка не звільнена.

Що стосується заперечень відповідача в частині зазначеної площі земельної ділянки, яка становить 151,5 га, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 188 Земельного кодексу України {державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах.

За статтею 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, в тому числі й за самовільне зайняття земельних ділянок.

Повноваження державних контролюючих органів щодо своєчасного виявлення порушень земельного законодавства, в тому числі самовільного зайняття земельних ділянок, і вжиття заходів стосовно їх усунення визначені Законом України „Про державний контроль за використанням та охороною земель". Зокрема, згідно з статтями 6, 9 і 10 цього Закону до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель (інспекції) належить вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам. Державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

Пунктом 4.1 «Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» (далі Порядок), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 № 312 (зареєстровано в Мінюсті України 25.12.03р. за № 1223/8544) визначено, що державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ним осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ним осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Відповідно до пункту 5.1 вказаного Порядку при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Таким чином, у відповідності до вимог чинного законодавства, уповноваженим органом - Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області, були складені акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.08.2009р. та акт обстеження земельної ділянки від 21.08.2009р. № 000250, якими було визначено, що відповідачем самовільно зайнято земельну ділянку площею 151,5 га. Дані акти відповідачем не оскаржувались.

Суд відхиляє заперечення відповідача в частині стягнення з нього 137616,25 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на тій підставі, що ТОВ "Агрофірма "8 Березня" сплачує податок на землю до Куп"янської ОДПІ, виходячи з наступного.

Сплата податку не звільняє відповідача від відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, оскільки це абсолютно різні правовідносини.

Згідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об"єктом плати за землю є земельна ділянка, плата за землю справляється відповідно до закону.

У відповідності до ст. 2 Закону України “Про плату за землю ” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

У відповідності до положень ст. 91 Земельного кодексу України платниками податку на землю являються власники земельних ділянок.

Згідно ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Одже відповідач не являється власником земельної ділянки, тому і не являється платником податку на землю.

Суд також зазначає, що діючою Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву родючого шару грунту без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007р. № 963 не передбачено звільнення від уплати нарахованої шкоди у разі сплати податку на землю.

У відповідності до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов”язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов”язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди (позадоговірна шкода).

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов”язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб”єкту або суб”єктом господарювання.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Положеннями статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, підставою для стягнення збитків є наявність в діях заподіювача шкоди складу цивільно-правової відповідальності: протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди, прямий причинний зв’язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою, наявність вини.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що самовільно використовує земельну ділянку площею 151,5 га за межами населених пунктів Кіндрашівської сільської ради Куп"янського району Харківської області, що свідчить про протиправність та винність його дій, якими спричинено, шкоду державі, розрахунок якої здійснено у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтовного покриву родючого шару (грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963. Матеріалами справи підтверджується наявність прямого причинного зв’язку між самовільним зайняттям відповідачем спірної земельної ділянки та шкодою, завданою державі.

Таким чином, вимоги прокурора та позивача щодо стягнення 137616,25 грн. шкоди, заподіяної самовільним використанням землі, обґрунтовані, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтею 11, 16, 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 91, 124, 125, 126, 152, 156, 206 Земельного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 46,47-1, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Виправити описку, допущену в ухвалах про порушення провадження у справі від 27.11.2009р. та про відкладення розгляду справи від 21.12.2009р.

Вважати розгляд справи за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, належною повною назвою якої являється: Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель в Харківській області.

2. Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня" (63720, Харківська область, Куп"янський район, с. Кіндрашівка, вул. Садова, ідент. код 32015641)на користь Куп'янської районної державної адміністрації (63701, Харківська область, м. Куп"янськ, вул. Леніна, буд. 3, МФО 851011, УДК в Харківській області, р/р 790101000068 в Куп"янському ВДК, ідент. код 04058739) 137616,25 грн. шкоди, заподіяної самовільним використанням землі.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня" (63720, Харківська область, Куп"янський район, с. Кіндрашівка, вул. Садова, ідент. код 32015641) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 1376,16 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "8 Березня" (63720, Харківська область, Куп"янський район, с. Кіндрашівка, вул. Садова, ідент. код 32015641) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 29.01.2010р.

Справа № 59/338-09