Рішення № 78125327, 14.08.2018, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/304/15-а

Провадження № 2-а/376/1/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2018 р. Сквирський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді - Ярошенко С.М.,

при секретарі - Ткаченко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сквирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Київській областіпро визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У лютому 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 10.06.1981 року по 03.03.2004 року працював трактористом-машиністом у сільськогосподарських підприємствах, його загальний трудовий стаж становить понад 25 років, з яких 22 роки 8 місяців 17 днів на посаді тракториста - машиніста, що підтверджується записами в трудовій книжці. Після досягнення 55-ти років та достатнього стажу на отримання пільгової пенсії за віком він звернувся до управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу.

Рішенням управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області від 24.09.2004 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, згідно пункту «в» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки відсутні первинні документи, які підтверджують пільговий стаж тракториста-машиніста.

Позивач з урахуванням наведеного, просить визнати незаконним дане рішення, скасувати його та зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, звернулася до суду з письмовою заявою, в якій просить розглянути справу в її відсутності, позов підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що відповідно до протоколу управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області від 12.09.2014 року №793, ОСОБА_1 не має права на пільгову пенсію, оскільки стаж його роботи трактористом-машиністом у сільському господарстві складає 16 років 4 місяці та 16 днів і є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах. У зв'язку з відсутністю в архіві первинних документів, які б підтверджували пільговий стаж позивача за 1997, 1998, 2002, 2003, 2004 роки, УПФУ у Сквирському районі не має права зараховувати ці періоди до стажу роботи. Крім того, відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 встановлено, що у звітному 2000 році зазначена особа не працювала (не отримувала заробіток) у місяцях лютому, жовтні та грудні, а в 2001 році ОСОБА_1 отримував заробіток лише за два місяці, а саме: з 01.11.2001 по 31.12.2001 р.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши наявні письмові докази, надані сторонами в обґрунтування та заперечення позовних вимог, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 08.08.2014 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, згідно пункту "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на підставі трудової книжки, де вказані періоди праці в якості тракториста - машиніста та довідки, виданої ТОВ «Селезенівське», з якої вбачається, що ОСОБА_1 працював з 15.03.1996 року по 03.03.2004 року трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві та на протязі календарного року в тваринництві.

Первинні документи, які б підтверджували пільговий стаж позивача за 1997, 1998, 2002, 2003, 2004 роки, в архіві не збереглися.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 встановлено, що у звітному 2000 році зазначена особа не працювала (не отримувала заробіток) у місяцях лютому, жовтні та грудні, а в 2001 році ОСОБА_1 отримував заробіток лише за два місяці, а саме: з 01.11.2001 по 31.12.2001 р.

Вище наведене підтверджується актом зустрічної перевірки від 22.08.2014 року, проведеної управлінням Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області.

Рішенням управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області від 24.09.2014 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного 20-річного пільгового стажу, підтвердженого первинними документами, які відсутні у трудовому архіві.

У зв'язку з реорганізацією територіальних органів Пенсійного фонду України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року №998 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» правонаступником управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області з 31 березня 2017 року є Сквирське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За правилами ч.1 ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Разом з тим судом установлено, що первинні документи за 1997, 1998, 2002-2004 р. не збереглися, а тому надання позивачем відомостей (уточнюючої довідки) про безпосередню його зайнятість у виробництві сільгосппродукції у спірний період є неможливим.

Таким чином, суд звертає увагу, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у перерахунку пенсії, за обставин, коли перевіркою встановлено факт роботи на посаді тракториста-машиніста.

Відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України від 05.11.91 р. "Про пенсійне забезпечення" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону "Про пенсійне забезпечення"). Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеного закону, постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі -Порядок).

Пунктом 20 цього нормативного акту, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Виходячи з положень зазначених норм, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають трактористи-машиністи за умови їх безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції.

Аналогічний висновок викладений в пункті 1 роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства», згідно якого до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1, останній з 16 червня 1981 року по 03 березня 2004 року безперервно працював трактористом.

З показань свідка ОСОБА_2, викладені в нотаріально посвідченій заяві по суті від 05.02.2015 року вбачається, що з 1981 року по березень 2004 року разом з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 працювали трактористами в радгоспі «Сквирський», який у подальшому було реорганізовано у ВАТ «Селезенівське».

Із показань свідка ОСОБА_3, викладені в нотаріально посвідченій заяві по суті від 06.04.2018 року вбачається, що з 1977 року по 2002 року разом з ОСОБА_1, 1959 р.ю. працювали в радгоспі «Сквирський», який у подальшому було реорганізовано у ВАТ «Селезенівське». ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно працював механізатором та виконував різного виду польові роботи, а саме: сіяв у полі пшеницю, ячмінь та інші культури. Культивував ріллю та закривав вологу. У зимовий період ремонтував техніку та готував до весняних польових робіт. Вони отримували заробітну плату. Деякий час, коли не було коштів, отримували заробітну плату продуктами, проводилося відповідне нарахування зарплати та відрахування з неї.

Крім того, довідкою від 01 серпня 2014 року № 84, виданою ВАТ «Селезенівське» підтверджено, що ОСОБА_1 з 15.03.1996 року по 03.03.2004 року працював трактористом-машиністом і був безпосередньо занятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві та на протязі календарного року в тваринництві, підтверджено безпосередню зайнятість позивача на посаді тракториста-машиніста.

При цьому, відсутність в первинних документах роботодавця, який на час звернення працівника за призначенням пенсії ліквідований, доказів щодо безпосередньої зайнятості тракториста-машиниста у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства у зв'язку із закінченням терміну зберігання зазначених документів або з інших причин, які не залежать від позивача, не може позбавити останнього його конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії на пільгових умовах згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.1, 2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст.76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених правових норм та вказаних обставин справи, суд, приходить до висновку, що досліджені та перевірені в суді докази надані сторонами, які містяться в матеріалах справи, підтверджують право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Керуючись ст.2,5,9,72,73,75-78,241-246,250 КАС України,

ст.13,62,101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області від 24.09.2014 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язати Сквирське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Київській областіпризначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 08.08.2014 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.М.Ярошенко