Рішення № 78124969, 27.11.2018, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/632/18

Номер провадження: 2/365/394/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.2018 року смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі :

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Згурівського району Київської області про встановлення факту батьківства та визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_3 звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вищезазначеною позовною заявою посилаючись на те, що 31 січня 2018 року помер батько позивача ОСОБА_4, після смерті якого позивачу відкрилась спадщина за заповітом на все майно померлого. Заповіт посвідчений секретарем Войтівської сільської ради від 09.03.2000 року. Спадкові права позивача ніким не оспорюються. Позивач спадщину у встановленому законом порядку прийняв.

Спадщина за заповітом складається із житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по вул. Шевченка, 1 в селі Войтове Згуівського району Київської області, а також земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221981301:01:009:0019 згідно Державного акту серії ЯЕ № 981584 та для ведення особистого селянського господарства площею 0,2014 га, кадастровий номер якої 3221981301:01:009:0020 згідно Державного акту серії ЯЕ № 981583, які розташовані по вул. Шевченка, 1 в селі Войтове Згуівського району Київської області, а також земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,0000 га, кадастровий номер 32219821300:03:003:0059, яка розташована в селі Войтове Згурівського району Київської області, згідно Державного акту серії ЯЛ № 093826.

Оскільки ОСОБА_4 та мати позивача не перебували в офіційному шлюбі, тому в свідоцтві про народження позивача в графі «батько» інформація про батька відсутня. За життя ОСОБА_4 визнавав позивача своїм сином, проте документально підтвердити їх рідство не можливо.

Позивачу було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на житловий будинок та земельні ділянки у звязку із ненаданням доказів родинних відносин позивача із спадкодавцем. Позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права в досудовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просив суд встановити факт батьківства ОСОБА_4 щодо позивача, визнати за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на спірне спадкове майно та не стягувати з відповідача судовий збір.

До закінчення підготовчого засідання представником позивача було зменшено позовні вимоги в частині встановлення факту батьківства ОСОБА_4 щодо позивача ОСОБА_1 Враховуючи зменшення позовних вимог, представник позивача клопотав про повернення судового збору за вказаною вимогою.

Суд вважає за можливе прийняти зменшення позовних вимог в частині встановлення факту батьківства, оскільки відповідне клопотання надійшло від представника позивача.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернути позивачу судовий збір за вимогою окремого провадження в розмірі 352,40 грн.

В підготовче судове засідання учасники справи не зявились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, направили до суду заяви, в яких просили проводити розгляд справи у їх відсутність, представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 позовні вимоги, з урахуванням їх зменшення, підтримав повністю та просив позов задовольнити, відповідач ОСОБА_2 сільська рада позовні вимоги визнала повністю.

Суд визнав можливим розглядати справу без учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення про задоволення позову, враховуючи визнання позову відповідачем, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Шевченка, 1 в селі Войтове Згурівського району Київської області (копія технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок - а.с.26-30, копії виписки з рішення виконавчого комітету Войківської сільської ради № 10 від 25.12.1991 року з додатком а.с.32,33, копії свідоцтва про право власності на житловий будинок а.с.34).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

ОСОБА_4 на праві власності згідно Державного акту серії ЯЕ № 981584 належала земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: с. Войтове, вул. Шевченка, 1, Згурівського району Київської області. Земельна ділянка передана у власність на підставі рішення Войківської сільської ради 11 сесії 5 скликання від 16.04.2007 року № 68 (копія державного акту а.с.17, копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку а.с.20-21).

Також ОСОБА_4Г на праві власності згідно Державного акту серії ЯЕ № 981584 належала земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,2014 га, яка розташована за адресою: с. Войтове, вул. Шевченка, 1, Згурівського району Київської області. Земельна ділянка передана у власність на підставі рішення Войківської сільської ради 11 сесії 5 скликання від 16.04.2007 року № 68 (копія державного акту а.с.15, копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку а.с.18-19).

Також ОСОБА_4 на праві власності згідно Державного акту серії ЯЛ № 093826 належала земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,0000 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Згурівського району Київської області. Земельна ділянка передана у власність на підставі розпорядження Згурівської райдержавдмінстрації № 463 від 09.10.2009 року (копія державного акту а.с.16, копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку а.с.22-23).

Відповідно до ст. 116 ЗК України набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Стаття 126 ЗК України, в редакції яка діяла до 01 січня 2013 року, передбачала, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Після смерті ОСОБА_4, який помер 31 січня 2018 року, позивачу ОСОБА_1 відкрилась спадщина за заповітом на вищезазначені житловий будинок та земельні ділянки (копія заповіту а.с.14).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

До складу спадщини за заповітом входить право власності на вищезазначені земельні ділянки.

В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 2 ст. 1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

В силу ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7 передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно ч.1, ч. 3 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю; захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом застосування інших, передбачених законом, способів.

Позивач спадщину у встановленому законом порядку прийняв, шляхом подачі протягом визначеного законом строку відповідної заяви до нотаріальної контори. Спадкові права позивача ніким не оспорюються, інші спадкоємці зазначеного майна відсутні, що встановлено з копії свідоцтва про смерть (а.с.12), копії спадкової справи № 151/2018 до майна померлої 31 січня 2018 року ОСОБА_4 (а.с.49-70).

Також спадкоємцем померлого ОСОБА_4 є ОСОБА_5, якій померлий заповів земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2000 га, яка розташована в с. Войтове, по вул. Калініна, Згурівського району Київської області та належала померлому на підставі Державного акту серії ЯК № 683799. ОСОБА_5 належну їй за заповітом спадщину прийняла (копія спадкової справи № 151/2018 до майна померлої 31 січня 2018 року ОСОБА_4 - а.с.49-70).

Суд вважає за можливе не залучати до участі у справі ОСОБА_5, оскільки прийняте судом рішення в цій справі не вплине на її права та обовязки, яка спадкоємця іншого майна померлого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Позивачу було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтв про право на спадщину на спірні земельні ділянки та житловий будинок у звязку із ненаданням доказів наявності родинних звзків із спадкодавцем (нотаріальна відмова - а.с.31).

Оскільки відповідно до положення ч. 1 ст. 1235 ЦК України наявність родинних відносин не є необхідною умовою для визначення належності до кола садкоємців за заповітом, такою умою є лише відповідне особисте розпорядження зроблене спадкодавцем у заповіті, а тому суд не вбачає перешкод для визнання за позивачем права власності на визначене йому спадкове майно.

Суд вважаєза необхідне,визнати запозивачем ОСОБА_1в порядкуспадкування зазаповітом право власності наспірні земельніділянкі та житловий будинок.Враховуючи клопотанняпредставника позивача,суд вважаєза можливене застосовувати ст.141ЦПК Українита понесенісудові витратизалишити засторонами. Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

Керуючись ст.ст.80,116,120,126,131,152 ЗК України, ст.ст.328,1217,1218,1223,1225 ЦК України,

ст.ст.141,142,198,200,206,247,263-265,273 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Згурівського району Київської області про визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителем ІНФОРМАЦІЯ_2, 14Є, кв. 162, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого 31 січня 2018 року, право власності на:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Шевченка, 1 в селі Войтове Згурівського району Київської області;

- земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га, кадастровий номер 32219821301:01:009:0019, яка розташована по вул. Шевченка, 1 в селі Войтове Згурівського району Київської області;

- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2014 га, кадастровий номер 32219821301:01:009:0020, яка розташована по вул. Шевченка, 1 в селі Войтове Згурівського району Київської області;

-земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,0000 га, кадастровий номер 32219821300:03:003:0059, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Згурівського району Київської області.

Не застосовувати ст. 141 ЦПК України та понесені судові витрати залишити за сторонами.

На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним 18.10.2018 року згідно квитанції № 0.0.1162611197.1 при поданні позову, а саме грошові кошти в розмірі 1250 (одна тисяча двісті пятдесят) гривень 00 копійок.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернути ОСОБА_1 судовий збір за вимогою окремого провадження, сплачений ним 18.10.2018 року згідно квитанції № 0.0.1162609881.1, в розмірі 352 (триста пятдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р. В. ХИЖНИЙ