Рішення № 7812458, 18.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2010 р. Справа № 16/191-09

вх. № 9467/5-16

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Стадніченко В.Є., довіреність від 22.12 09 р.;

відповідача - не з`явився;

розглянувши справу за позовом Підприємства зі 100% іноземною інвестицією "Г.К. ХАН і Ко. Київ"

до Закритого акціонерного товариства "Плавлені сири", м. Харків

про стягнення 54156,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі - 54156,80 грн., також до стягнення заявлено державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, на тій підставі, що відповідно договору купівлі-продажу №07/07 та договору закупівлі продажу 71/08 позивач передав, а відповідач отримав від позивача харчові добавки - харчовий стабілізатор на загальну суму 360 235,80 грн., однак відповідач розрахувався частково.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, надав витребувані судом документи.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, своїм правом наданим ст. 22 Господарсько процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов, доказів сплати суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 6), про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

01.03.2007р. та 03.11.2008р. між позивачем (Підприємство зі 100% іноземною інвестицією "Г.К. ХАН і Ко.) та відповідачем (ЗАТ "Плавлені сири) було укладено договір купівлі-продажу №07/07 та договір закупівлі-продажу №71/08 (надалі - Договори) відповідно п. 1.2. яких позивач зобов'язався передати компоненти у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити харчові добавки - харчовий стабілізатор (надалі - компоненти) в кількості й у терміни, визначені додатками (специфікаціями) і/або рахунками-фактурами до даного договору, що є невід'ємними частинами даного договору.

У п. 2.1. Договорів сторони узгодили, що ціна компонентів за даним договором, вказується в додатках (специфікаціях) і/або рахунках-фактурах.

Згідно п. 8.1. Договорів відповідач робить оплату згідно виставлених йому рахунків-фактур по кожній письмовій заявці (специфікації) на компоненти на умовах оплати протягом 14 календарних днів, якщо інші умови не обговорені в додаткових угодах. Заявки (специфікації) є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно акту звіряння розрахунків станом на 31.12.2007р. (т. 2 а.с. 10), який підписано головними бухгалтерами сторін, на 31.12.2007р. за відповідачем рахувалась заборгованість у розмірі 12 405,30 грн.

Як вбачається з видаткових накладних (т. 1 а.с. 10, 11, 42-60) протягом 2008 року позивач передав, а відповідач прийняв за дорученнями (т. 2 а.с. 12,14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, ) компоненти на загальну суму 360 235,80 грн., але свій обов'язок щодо оплати за отриманий товар відповідач виконав частково в сумі 318 484,30 грн.

Таким чином заборгованість відповідача складає 360 235,80 - 318 484,30 + 12405,30 = 54156,80 грн.; доказів, що підтверджували б її сплату відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарсько процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення боргу у розмірі 54156,80 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 11, 525, 526, 530, 629, 655 Цивільного кодексу України, статтями 193, Господарського кодексу України та статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Плавлені сири" код ЄДРПОУ 30237452 (61019, м.Харків, вул. Калініна, 91 ( у т.ч. р/р 26005301000293 у Харківській філії ВАТ "ВТБ Банк", м.Харків МФО 350631) на користь Підприємства з 100% іноземною інвестицією "Г.К.ХАН і КО. Київ" код ЄДРПОУ 24368458 (08320, Київська область, Бориспільський р-н, с.Мала Олександрівка, вул. Центральна, 2-в ( у т.ч. р/р 26002003126700 в "ІНГ Банк Україна", м. Києва, МФО 300539) - 54156,80 грн. боргу, 541,57 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено та підписано 21.01.2010 р.