Вирок № 78124387, 23.11.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12967/18

1-кп/357/1790/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.11.2018 м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області:

у складі: головуючого - судді: Ларіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Селезень Н.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Біла Церква кримінальне провадження № 12018110030003575 від 31.08.2018 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Ставище Київської області, громадянина України, з повною загальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 19.02.2002 року Ставищенським районним судом Київської області за ч. 4 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на два роки; 2) 24.06.2005 року Ставищенським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до двох років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на два роки; 3) 27.01.2006 року Ставищенським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до двох років позбавлення волі; 4) 29.01.2009 року Ставищенським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 190 КК України до одного року позбавлення волі; 5) 11.12.2012 року Ставищенським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України до чотирьох років позбавлення волі; 6) 19.02.2013 року Таращанським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до чотирьох років чотирьох місяців позбавлення волі; 7) 31.05.2013 року Ставищенським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до чотирьох років чотирьох місяців позбавлення волі; 8) 31.03.2017 року Ставищенським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 395 КК України до арешту строком на три місяця; 9) 03.05.2018 року Ставищенським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на два роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники кримінального провадження: прокурор: Корнєва І.В., захисник - адвокат: Собчук О.О., обвинувачений: ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 та угода про визнання винуватості.

Відповідно до обвинувального акту від 30 жовтня 2018 року, затвердженого прокурором 30 жовтня 2018 року, під час судового розслідування встановлено, що ОСОБА_1, маючи не зняту та не погашену в установленому Законом порядку судимість за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин за наступних обставинах.

Так, статтею 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту - Закон) передбачено, що обіг наркотичних засобів, включених до таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 (далі по тексту - Перелік), тобто і метадону, включеного до таблиці 1 вказаного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 19 та 20 цього Закону.

Таким чином, Закон допускає наступні випадки законного обігу наркотичних засобів, включених до таблиці 1 Переліку:

- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону);

- діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону).

Однак 31.08.2018 року приблизно о 12.50 годин ОСОБА_1, всупереч положенням Закону, рухаючись поблизу будинку № 94 по вулиці Шолом-Алейхема в м. Біла Церква, Київської області, обабіч пішохідної доріжки, на землі повторно, незаконно придбав- знайшов згорток з фольги, всередині якого виявив речовину білого кольору, яку поклав собі до лівої зовнішньої кишені шортів, в які був одягнутий, перед чим переконавшись, що дана речовина є наркотичним засобом - метадоном, оскільки раніше періодично вживав його, та залишив його незаконно зберігати при собі, для власного вживання, без мети збуту.

31.08.2018 року приблизно о 12.55 годин ОСОБА_1 проходячи біля будинку № 96 по вулиці Шолом-Алейхема в м. Біла Церква, Київської області, був затриманий працівниками поліції та під час проведення особистого обшуку останнього, в присутності понятих, з лівої зовнішньої кишені шортів, виявлено та вилучено згорток з фольги, всередині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «метадон», маса якого в речовині становить 0,074 г., яку ОСОБА_1, посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів та охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» незаконно придбав за вищевказаних обставин та незаконно зберігав при собі, для власного вживання без мети збуту.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 належить кваліфікувати за ст. 309 ч. 2 КК України, за ознаками: незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчиненого повторно.

30 жовтня 2018 року під час досудового провадження відповідно до вимог ст. 471 КПК України, між прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області - Корнєвою Іриною Віталіївною, якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1 у присутності захисника - адвоката Собчук Ольги Олегівни, укладено угоду про визнання винуватості.

У відповідності до даної угоди, прокурор та підозрюваний, дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 2 ст. 309 КК України.

Підозрюваний повністю визнав свою винуватість у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України, а саме за ознаками: незаконного придбання, перевезення та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, вчиненого повторно.

Також зазначеною угодою визначено покарання, яке має понести ОСОБА_1, у виді двох років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ставищенського районного суду Київської області від 03.05.2018 року та остаточно до відбуття призначити покарання у виді трьох років двох місяців позбавлення волі.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зазначивши час, місце, спосіб і мету його вчинення. Зокрема він пояснив, що 31.08.2018 року приблизно о 12.50 год. проходячи поблизу будинку № 94 по вулиці Шолом-Алейхема в м. Біла Церква, Київської області, обабіч пішохідної доріжки, на землі знайшов згорток з фольги, всередині якого виявив речовину білого кольору, яку поклав собі до лівої зовнішньої кишені шортів, в які був одягнутий, перед тим переконавшись, що дана речовина є наркотичним засобом - метадоном, оскільки раніше періодично вживав його, та залишив його незаконно зберігати при собі, для власного вживання, без мети збуту. Того ж дня приблизно о 12.55 годин ОСОБА_1 проходячи біля будинку № 96 по вулиці Шолом-Алейхема в м. Біла Церква, Київської області, був затриманий працівниками поліції, які в присутності двох понятих під час особистого обшуку, з лівої зовнішньої кишені шортів, в які він був одягнутий, виявили та вилучили згорток фольги, в якому знаходився наркотичний засіб. Також підтримав угоду, заявив про здатність виконати умови угоди, та ствердив що його позиція є добровільною, жодного тиску при укладанні угоди на нього не здійснювалось.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд зважає на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо злочинів середньої тяжкості, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Суд встановив, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України, який, згідно зі ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

При цьому суд з'ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, підстав, передбаченні ч.7 ст. 474 КПК України відсутні та просив суд затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Захисник в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, при її затвердженні враховано обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому, а саме щире каяття, наявність обставини, яка обтяжує відповідно ст. 67 КК України покарання, а саме рецидив злочину, а також вчинення злочину середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра не перебуває, а перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом опійна наркоманія, не одружений, утриманців не має, не працює, тобто не має міцних соціальних зв'язків, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше неодноразово судимий, та перебуває на обліку в Ставищенському РС з питань пробації з 07.06.2018 року по теперішній час за вироком від 03.05.2018 року Ставищенського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. ст. 50, 65, 68, 71 КК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Процесуальні витрати - в межах обвинувачення за ч. 2 ст. 309 КК України - стягнути з ОСОБА_1 в порядку ст. ст. 122, 124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України. Цивільний позов не заявлено Запобіжний захід не обирався.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Угоду від 30 жовтня 2018 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Корнєвою Іриною Віталіївною та підозрюваним ОСОБА_1, затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30 жовтня 2018 року покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного ОСОБА_1 за даним вироком, частково приєднати не відбуте їм покарання за вироком Ставищенського районного суду Київської області від 03.05.2018 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді трьох років двох місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з моменту його затримання після звернення вироку до виконання.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: речовину разом з первинним пакуванням, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області - знищити після вступу вироку в законну силу.

На підставі ст. 122-124 КПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь держави: витрати на проведення судової експертизи, у розмірі: 1144,00 гривень (одна тисяча сто сорок чотири гривні) (УДКСУ у Шевченковському районі м. Києва; номер рахунку 31119115700011; МФО 820019; код ЄДРПОУ 37995466; найменування установи банку: ГУ ДКСУ у місті Києві; призначення платежу: за експертизу № 11-2/5851 від 24.10.2018 року).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ст. 473 КПК України.

Крім того обвинуваченому роз'яснюються вимоги ст. 376 ч. 3 КПК України.

Суддя: О. В. Ларіна