Постанова № 78124220, 20.11.2018, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2233/17

Провадження № 2-а/352/26/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Струтинського Р.Р.,

за участю секретаря судового засідання Бардюк-Кавецької Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій об'єднаного управління, щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу"

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано - Франківської області, щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу". Просить зобов'язати об'єднане управління здійснити з 01.06.2017 року перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" в редакції, яка діяла на час виходу на пенсію, включивши до сум заробітної плати суми, зазначені у довідці про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яким їх призначено (перераховано пенсію), видану Посіцькою сільською радою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області № 65 від 11.10.2017 року, виплатити недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку. Просить стягнути на його користь судовий збір в розмірі 640 грн.

Позов обґрунтований тим, що він є пенсіонером та перебуває на обліку в Тисменицькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України, де отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

У зв'язку із збільшенням з 01.06.2017 року розміру посадового окладу службовим особам органів місцевого самоврядування, в тому числі сільським головам до 4300 грн., останній 20.10.2017 року звернувся до об'єднаного управління з проханням здійснити з 01.06.2017 року перерахунок та виплату пенсії в повному обсязі з усіма належними доплатами відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723 - ХІІ та Постанови КМУ від 24.05.2017 № 352, включивши до сум заробітної плати, вказані в довідці про заробітну плату№ 65 від 11.10.2017 року, що подається для перерахунку пенсії, непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію. Тисменицьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України листом від 06.11.2017 року за № 62/Б-15 було повідомлено позивача, що підстави для проведеного перерахунку відсутні, оскільки Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII перерахунок раніше призначених пенсій не передбачено.

Позивач вважає такі дії Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України протиправними.

Посилаючись на викладені обставини позивач просить суд визнати дії Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" неправомірними та зобов'язати об'єднане управління здійснити з 01.06.2017 року перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" в редакції, яка діяла на час виходу на пенсію, включивши до сум заробітної плати суми, зазначені у довідці про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яким їх призначено (перераховано пенсію), видану Посіцькою сільською радою № 65 від 11.10.2017 року, виплатити недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку.

У судовому засіданні представник позивача вимоги повністю підтримав.

Представник відповідача Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, пояснила, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в об'єднаному управлінні та отримує пенсію за віком, яка призначена йому відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" в редакції Закону від 16.12.1993 року № 3723-XII.

Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ «Про державну службу» (набрав чинності з 1 травня 2016 року, (далі - Закон №889-VІІІ) визнано Закон №3723-ХІІ таким, що втратив чинність, крім окремих положень статті 37, що на цей час застосовується при первинному призначенні пенсії до осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Тобто, статті 37, 37-1 Закону № 3723-ХІІ, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, з 1 травня 2016 року втратили чинність. Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону від 2 березня 2015 року № 213-VIIІ, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", Про прокуратуру", Про судоустрій і статус суддів". "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу". Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Отже, на час підвищення посадових окладів державним службовцям та на час звернення позивача до об'єднаного управління за перерахунком пенсії на підставі статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ, зазначена норма втратила чинність. Діюче законодавство України не містить положень, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, які втратили чинність.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши подані сторонами письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та спору по суті приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5, 9, 77, 78, 242 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог; суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень; кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача; рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Тисменицькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком, яка призначена йому відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" в редакції Закону від 16.12.1993 року № 3723-XII.

18.10.2017 року позивач звернувся із заявою до об'єднаного управління про здійснення перерахунку його пенсії.

Листом від 06.11.2017 року за № 62/Б-15 відповідач відмовив йому у здійсненні перерахунку пенсії на підставі статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ, оскільки зазначена норма втратила чинність.

Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків не менше 25 років, для жінок не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від суми їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Згідно із статтею 37-1 Закону України "Про державну службу", у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

З метою вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії Кабінет Міністрів України 31 травня 2000 року прийняв постанову № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії", згідно з пунктами 4 та 5 якої, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", за винятком працюючих, визначається на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

В подальшому вказані правові норми зазнали змін, як щодо права особи на отримання пенсії, так і щодо її розміру у відсотках до заробітку та порядку її призначення та перерахунку.

Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIIІ "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIIІ), який набрав чинності з 1 січня 2015 року, внесено зміни до статті 37-1 Закону і її викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України". При цьому слід зазначити, що Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ "Про державну службу" (набрав чинності з 1 травня 2016 року, (далі - Закон № 889-VІІІ) визнано Закон № 3723-ХІІ таким, що втратив чинність, крім окремих положень статті 37, що на цей час застосовується при первинному призначенні пенсії до осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Тобто, статті 37, 37-1 Закону № 3723-ХІІ, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, з 1 травня 2016 року втратили чинність.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIIІ від 2 березня 2015 року, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів". "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу". "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Тому на час звернення позивача до об'єднаного управління за перерахунком пенсії на підставі статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ, зазначена норма втратила чинність.

Діюче законодавство України не містить положень, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, які втратили чинність.

В Рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 року визначено, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

При цьому Закони № 76-VII, № 213-VIIІ та № 889-VIІI не визнані неконституційними, тому підлягають застосуванню.

Право на пенсію позивач реалізував та нарахування його пенсії здійснюється у розмірах, встановлених законодавством. Проте, право на перерахунок пенсії виникає, за загальним правилом, або у зв'язку зі збільшенням стажу, або збільшенням розміру заробітної плати (що має місце в межах спірних правовідносин) та може бути реалізовано на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу.

З урахуванням п. 10, 12 Прикінцевих положень Закону № 889-VІІІ, якими на теперішній час регулюється порядок первинного призначення пенсій державним службовцям, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, пенсія призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії положення стаття 37-1 Закону № 3723-ХІІ вже втратили чинність, тому в об'єднаного управління були відсутні підстави для їх застосування.

ДіючийЗакон України "Про державну службу" № 889-VІІІ взагалі не містить окремого порядку перерахунку пенсій державним службовцям. Стаття 90 цього закону передбачає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV).

Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII не передбачає проведення перерахунку раніше призначених пенсій.

Статтею 19 Конституції України передбачено , що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, положення статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ втратили чинність, а тому об'єднаним управлінням правомірно було відмовлено у проведенні перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням довідки № 65 від 11.10.2017 року, виданої Посіцькою сільською радою Тисменицького району Івано-Франківської області.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що вимоги позивача є безпідставними і необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, відповідно до ЗУ «Про державну службу» та керуючись ст.ст. 2, 5, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 242, 243, 251, 255 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Струтинський Р.Р.