Рішення № 78124112, 27.11.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12053/17

Провадження № 2/344/1380/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Шамотайло О.В.

секретаря Устинської Н.С.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» про звільнення від сплати заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка 19.09.2017 року звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що є власником та постійно мешкає в квартирі АДРЕСА_1. Теплопостачання до будинку здійснюється ТОВ «Станіславська теплоенергетична компанія». На протязі тривалого часу якість послуг з теплопостачання в будинку є незадовільним, а в квартирі де вона мешкає, взагалі відсутнє нормальне опалення, батареї ледь гріють, мережі центрального опалення перебувають у незадовільному стані, стояки забиті «кілками», саме тому позивач не підписувала договір з постачальником тепла. З грудня 2017 року вода текла в підвал, а місця, де протікала вода з труб, були забиті «кілками». Температура в її квартирі коливалася від 16 градусів тепла по Цельсію, і рідко сягала відмітки 18 градусів. Позивач була змушена обігріватися електрообігрівачем. З посиланням на норми ст. 20 ЗУ «Про захист прав споживачів», вказує, що має право на зменшення плати за надані послуги. Зазначає, що згідно до акту №585 від 26.10.2015 року система опалення в кв. №22 не функціонує, а радіатори опалення та стояки у всіх кімнатах холодні. За неодноразових обстежень, задокументованих актами температура в приміщеннях квартири позивача складала 16-17 градусів за Цельсієм, рідше сягає 18 градусів. Оскільки має заборгованість в сумі 3827 грн. по оплаті послуг з теплопостачання, то не має змоги оформити субсидію. Будучи інвалідом 1 групи просила суд також звільнити її від сплати судового збору. В подальших запереченнях на відзив відповідача просила добросовісно нарахувати, плату за надані послуги за період з серпня 2012 року по січень 2018 року.

Не погодившись із заявленим позовом відповідач 23.10.2017 року подав заперечення щодо позовної заяви та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

ОСОБА_2 справа перебувала в провадженні судді Островського Л.Є.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.09.2018 року та наказом від 21.09.2018 року суддю Островського Л.Є. звільнено із займаної посади у звязку з поданням заяви про відставку. На виконання вимог п. 2.3.50 Положення про АСДС проведено повторний автоматизований розподіл незавершених розглядом судових справ, які перебувають у провадженні судді Островського Л.Є. Шляхом проведення автоматизованого розподілу судової справи визначено головуючого суддю Шамотайло О.В., а 10 жовтня 2018 року справу передано судді Шамотайлу О.М. 18 жовтня 2018 року суддею прийнято до провадження вказану цивільну справу, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 30.10.2018 року, а судовий розгляд призначено на 15.11.2018 року.

В судовому засідання позивачка позов підтримала та, посилаючись на викладені в ньому підстави, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в своїх поясненнях під час розгляду справи в суді та письмовому відзиві проти задоволення позову заперечував. В обґрунтування заперечень серед іншого посилався на те, що позивачка будучі власником квартири несе весь тягар по утриманню власного майна, відсутність договору між позивачкою та відповідачем не звільняє її від обов'язку оплати фактично отриманих нею послуг. Також зазначив, що відповідачем обов'язки з надання послуг централізованого опалення виконувались належним чином, однак зобов'язання по оплаті послуг належним чином не виконувались. Внутрішньобудинкові системи не відносяться до місцевої (розподільчої) теплової мережі, а отже перебувають на обслуговуванні балансоутримувача. Вказав, що чинним законодавством передбачено розмежування відповідальності між теплопостачальною організацією, балансоутримувачем будинку та споживачем у межах балансової належності мереж. Відповідач свої зобов'язання забезпечувати подання у будинок позивачки теплоносія необхідної температури виконує в повному обсязі. А утримання внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення, до яких приєднані батареї у квартирі позивачки, не покладаються на відповідача, оскільки є обов'язком балансоутримувача.

Заслухавши пояснення позивачки, заперечення представника відповідача, допитавши в судовому засіданні свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до термінів, наведених в ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначено, що:

-житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

-балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

-виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

-виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

-внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди;

-кількісний показник житлово-комунальних послуг - одиниця виміру для обчислення обсягу отриманої споживачем послуги, визначена відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно з законодавством;

-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством;

-споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;

-точка розподілу - місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання;

-утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;

-якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.

Згідно ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач має право: одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг; на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством; отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт; на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 ст.20 вказаного Закону визначено, що споживач зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Права та обов'язки виконавця визначені ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до яких, серед іншого, віднесено: право вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості цих робіт; обов'язки щодо забезпечення своєчасності та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; надання в установленому законодавством порядку необхідної інформації про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартості, загальної вартості місячного платежу, структури цін/тарифів, норм споживання, режиму надання житлово-комунальних послуг, їх споживчих властивостей тощо; своєчасного проведення підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; розгляд у визначений законодавством термін претензій та скарг споживачів і проведення відповідних перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством; своєчасного за власний рахунок проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги виробник має право, зокрема: вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих послуг від виконавців та зобов'язаний: укласти договір з виконавцем (споживачем) про умови надання житлово-комунальних послуг; виробити житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору, стандартів, нормативів, норм і правил; проводити в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Аналогічні положення щодо прав та обов'язків споживача, виробника та виконавця визначені Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 (далі - Правила), що регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Крім того, п.6 вказаних Правил встановлено, що послуги з централізованого опалення повинні відповідати нормативній температурі повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу) за умови їх утеплення споживачами та вжиття власником (балансоутримувачем) будинку та/або виконавцем заходів до утеплення місць загального користування будинку.

Згідно із пунктом 29 Правил визначено, що споживач має право на зменшення розміру плати у разі: надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання; усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг; перевірку кількісних і якісних показників надання послуг (якість і тиск води, температура гарячої води, температура повітря у приміщеннях тощо) у порядку, встановленому цими Правилами; звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт; відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг.

В свою чергу, відповідно до п.33 Правил, у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. У повідомленні зазначається прізвище, ім'я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов'язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов'язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім'я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття.

Згідно п.34 Правил представник виконавця, якому відомі причини неналежного надання або ненадання послуги, зобов'язаний невідкладно повідомити про це споживача та зробити відповідну відмітку в журналі реєстрації заявок, що є підставою для визнання виконавцем факту неналежного надання або ненадання послуг.

Представник виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов'язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з'явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку (п.35 Правил).

У разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг споживач і виконавець визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об'єднання споживачів. За результатами повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем (його представником), представником виконавця, представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представником об'єднання споживачів (п.36 Правил).

Відповідно до п.37 Правил за результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком 2. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця.

У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі (п.38 Правил).

Акт-претензія реєструється уповноваженими особами виконавця у журналі реєстрації актів-претензій згідно з додатком 3. Виконавець зобов'язаний розглянути такий акт-претензію і повідомити протягом трьох робочих днів споживача про її задоволення або про відмову у задоволенні з обґрунтуванням причини такої відмови. У разі ненадання протягом установленого строку виконавцем відповіді вважається, що він визнав викладені в акті-претензії факти неналежного надання або ненадання послуг. Спори щодо задоволення претензій споживачів розв'язуються у суді. Споживач має право на досудове розв'язання спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

Згідно п.48 Правил проведення перерахунків розміру плати за послугу з централізованого опалення в разі ненадання її або надання не в повному обсязі, зниження якості, крім випадків, коли надання послуги з централізованого опалення розпочалося пізніше встановленого строку або опалювальний сезон достроково закінчився, а також за наявності перерв у наданні послуг, що перевищують допустимий строк, здійснюється відповідно до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 року №151 (далі - Порядок).

Пунктом 5 зазначеного Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 року №151, визначено формулу проведення перерахунку у разі невідповідності фактичної температури в житлових приміщеннях нормативній, яка включає в себе температуру, зафіксовану в житловому приміщенні.

Додатком до вказаного Порядку встановлено, що температура повітря в житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) відповідає діючим нормам і правилам - 18°C (у наріжних кімнатах - 20°C). Допустимий строк відхилення від цих норм може становити 12 годин на добу один раз у місяць.

Зменшення плати за надані послуги у разі перевищення допустимого строку відхилення від їх показників проводиться на 5 відсотків за кожний градус відхилення від 18°C до 12°C у житлових приміщеннях (у наріжних кімнатах - від 20°C до 14°C) плати за період відхилення (протягом усього строку відхилення). При температурі в житлових приміщеннях нижче ніж 12°C (у наріжних кімнатах - нижче ніж 14°C) плата за централізоване опалення не справляється.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивачка є власником квартирі АДРЕСА_2, балансоутримувачем якого є Комунальне підприємство «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» Іван-Франківської міської ради, а послуги централізованого теплопостачання до якого надаються товариством з обмеженою відповідальністю «Станіславська теплоенергетична компанія».

Звертаючись до суду з даним позовом про захист прав споживача відповідних послуг, позивачка посилалась на те, що на протязі багатьох років відповідачем не забезпечується своєчасне та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг; не проводиться підготовка житлового будинку та його технічного обладнання до експлуатації в опалювальний період, внаслідок чого належна їй квартир належним чином не опалюється.

Перевіряючи вказані доводи, суд враховує наступне.

На підтвердження факту надання неякісних послуг з центрального теплопостачання позивачкою було надано наступні копії актів обстеження температурного режиму приміщення представниками відповідача (а.с. 4-5, 10-14, 39-40, 44-52):

- №1319 від 28.01.2015р. (зафіксована температура 1-а кімната 16 0С, 2-га кімната 17 0С, обєднані кухня, ванна, туалет по 170С, коридор 17 0С );

- №б/н від 26.10.2015р. (зафіксована температура 1-а кімната 16 0С, 2-га кімната 17 0С, кухня 17 0С, у вказаному акті також зазначено, що система централізованого опалення не функціонує, радіатори опалення та стояки у всіх кімнатах квартири холодні, зі слів споживача централізоване опалення не функціонує з 23.10.2015р.);

- №713 від 03.11.2015р. (зафіксована температура 1-а кімната 16 0С, 2-га кімната 17 0С);

- №1339 від 01.02.2016р. (зафіксована температура 1-а кімната 16 0С, 2-га кімната 16 0С, кухня 16 0С);

- №713 від 20.11.2015р. (зафіксована температура 1-а кімната 18 0С, 2-га кімната 19 0С, кухня - 160С, коридор 16 0С , вказано, що батареї і стояки в усіх кімнатах і на кухні холодні);

- №516 від 23.10.2015р. (зафіксована температура 1-а кімната 17 0С, 2-га кімната 16 0С, кухня - 160С);

- №1318 від 27.01.2016р. (зафіксована температура 1-а кімната 18 0С, 2-га кімната 19 0С, коридор, кухня, ванна по 18 0С);

- №1643 від 30.12.20_р. (вчинено запис, що на час обстеження у споживача скарг на роботу системи централізованого опалення немає, споживач не бачить потреби проводити замір температур у кімнатах квартири, зі слів споживача опалення було відсутнє до 29 грудня 2016 року);

- №362 від 17.11.20_р. (зафіксована температура 1-а кімната 17 0С, кухня - 17 0С);

- №713 від 08.12.2015р. (зафіксована температура 1-а кімната 22 0С, 2-га кімната 24 0С, кухня 24,5 0С, ванна 23,5 0С, коридор 22 0С, також міститься запис про те, що періодично гріються електрорадіатором, зі слів споживача, радіатори в кімнатах теплі, в кухні ледь теплі, рушникосушник в санвузлі майже холодний );

- №б/н від 26.11.2015р. (зафіксована температура 1-а кімната 19 0С, 2-га кімната 20 0С, кухня 19 0С, ванна 20 0С, коридор 20 0С, також міститься запис про те, що зі слів споживача батареї ледь теплі, рушникосушник ледь теплий, споживач перед замірами обігрівав приміщення обігрівачем «Угольок 3М», ГОСТ 1661787, 1991 року випуску протягом 3 годин, і щодня додатково обігрівається);

- №191 від 20.12.2016р. (зафіксована температура балкон 12 0С,);

- №1610 від 23.12.2016р. (зафіксована температура 1-ша кімната 18 0С);

- №92 від 16.10.2015р. (зафіксована температура 1-а кімната 18 0С, 2-га кімната 18 0С, кухня 18 0С, ванна 18 0С, коридор 18 0С, також міститься запис про те, що стояк у кімнаті (16,2м2) гарячий, радіатори ледве теплі, в кімнаті (13,1 м2) споживач не бачить потреби проводити заміри температури, гріли та стояк і радіатори за нормою, рушникосушник в санвузлі ледве теплий,на кухні стояк і радіатори ледве теплі);

- №732А від 27.03.2015р. (зафіксована температура 1-а кімната 17 0С, 2-га кімната 17 0С, коридор 19 0С);

- №1729 від 22.10.2016р. (зафіксована температура ванна кімната 17 0С, коридор 18 0С);

- №179 від 12.12.2016р. (зафіксована температура кімната 17 0С, балкон 17 0С);

- №362 від 17.11.20_р. (зафіксована температура кімната 17 0С, кухня 17 0С).

Щодо показів допитаних в судовому засіданні за клопотанням позивачки свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, то свідчення останніх носили загальні посилання на відомі їм факти щодо неналежного опалення будинку та квартири позивачки під час перебування їх в останній, без зазначення конкретного періоду, причин цього, порядку самостійного фіксування позивачем температури, проміжків відповідного температурного режиму.

При цьому, суд враховує, що згідно наведеного вище Порядку споживач звільняється від плати за централізоване опалення при температурі в житлових приміщеннях нижче ніж 12°C (у наріжних кімнатах - нижче ніж 14°C). В інших випадках відхилення від мінімально допустимих норм температурного режиму, споживач має право на проведення перерахунку.

Позивачкою не надано доказів, що температура в належній їй квартирі у будь-які періоди опалювального сезону становила менше +12°C+14°C.

Відтак вимоги щодо звільнення від сплати заборгованості до задоволення не підлягають.

В той же час, в своєму запереченні на відзив від 04.09.218 року позивач просить добросовісно нарахувати, тобто перерахувати плату за надані послуги.

Додатком до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 встановлено, що температура повітря в житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) відповідає діючим нормам і правилам - 18°C (у наріжних кімнатах - 20°C). Допустимий строк відхилення від цих норм може становити 12 годин на добу один раз у місяць.

Зменшення плати за надані послуги у разі перевищення допустимого строку відхилення від їх показників проводиться на 5 відсотків за кожний градус відхилення від 18°C до 12°C у житлових приміщеннях (у наріжних кімнатах - від 20°C до 14°C) плати за період відхилення (протягом усього строку відхилення).

На переконання суду не вірно вважати, що мінімальні допустимі значення, або наближені до них температурні показники, які є нижче мінімальних гранично допустимих показників з надання послуг теплопостачання є належним наданням послуг з опалення.

Рішення суду покликане забезпечити захист гарантованих ОСОБА_6 України прав та свобод людини та здійснення принципу верховенства права, тому суд при винесенні рішення повинен неухильно дотримуватись як принципу законності, так і принципу справедливості.

За положеннями Преамбули та статті 1 ОСОБА_6 України в країні проголошений принцип соціальної та правової держави.

Приписами статті 3 ОСОБА_6 України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людиниє головним обов'язком держави.

Згідно зі статтею 8 Основного Закону України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_6 Українимає найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_6 Україниі повинні відповідати їй. ОСОБА_6 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_6 України гарантується.

Тому принцип верховенства права є одним із головних принципів судочинства. В судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Відповідно до статті 8 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй ОСОБА_6 або законом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи позивач, є пенсіонером, особою похилого віку, інвалідом 1 групи, який тяжко хворіє і надання якісних послуг з теплопостачання є для нього життєво необхідним.

Враховуючи конституційний принцип соціальної держави суд враховує статус позивача в якості інваліда, конституційні соціальні права якого підлягають особливому захисту на підставі положень статей 1, 3, 46, 48 ОСОБА_6 України, а також Міжнародного пакту про економічні, соціальні права людини (ООН, 1966), Європейської соціальної хартії (Рада Європи, 1996) та Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України".

На переконання суду, позивач не отримував належних послуг з теплопостачання, і в той же час позивач не оплачував за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість. При цьому на неодноразові звернення позивача відповідач надавав різноманітні відповіді (а.с. 15-16,17), суть яких зводилась до того, що плата буде нарахована за фактично надану послугу. В той же час, відповідач в письмовому вигляді не повідомляв позивача про можливість реструктуризації його боргу про що, однак, в судовому засіданні вказала представник відповідача. Надаючи відповіді на звернення позивача, відповідач на переконання суду, зобов'язаний був врахувати статус позивача в якості інваліда та особи, яка хворіє і потребує особливого догляду, комфортних умов тепла, особливо в осінньо-зимовий період.

Позивач належить до соціально вразливих верств населення, наявність боргу перешкоджає реалізувати йому право на отримання субсидії.

Тому суд погоджується з доводами позивача, про те, що слід визнати розрахунок наявної заборгованості за спожиту теплоенергію необґрунтованим, і необхідно зобовязати ТОВ «СТЕК» здійснити перерахунок плати за надані послуги з дійсним врахуванням якості наданих послуг, з індивідуальним підходом, враховуючи також і статус позивача, що належить до соціально вразливих верств населення.

Оскільки позивачку звільнено від сплати судового збору, судові витрати по справі підлягають компенсації за рахунок держави.

Підсумовуючи наведене суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 3, 46, 48 ОСОБА_6 України, Міжнародним пактом про економічні, соціальні права людини (ООН, 1966), Європейською соціальною хартією (Рада Європи, 1996), Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України", ст.ст.1,20,21,22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.16 Закону України «Про теплопостачання», ст.ст.4,6 Закону України «Про захист прав споживачів», п.п.6,24-28,29,33-37,48 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, п.5 Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 року №151, ст.ст.2,4,5,10,11,12,19,76-81,141,223,258,259,263-268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати заборгованість ОСОБА_1 (особовий рахунок 107721, м. Івано-Франківськ, вул. Республіканська 3/22) за спожиті послуги з теплопостачання необґрунтованою та зобовязати ТОВ «Станіславська теплоенергетична компанія" (ід. код 38162272, м. Івано-Франківськ, вул. Індустріальна,34) здійснити перерахунок за спожиті послуги з теплопостачання за період з серпня 2012 року по січень 2018 року (споживач - ОСОБА_1, особовий рахунок 107721, м. Івано-Франківськ, вул. Республіканська 3/22).

В задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 листопада 2018 року

Суддя Шамотайло О.В.