Рішення № 7812387, 19.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2010 р. Справа № 15/365-09

вх. № 9781/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ніконова О.П.

відповідача - Борисенко І.А.

розглянувши справу за позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" м. Харків

до Холодногірської виправної колонії № 18, м. Харків

про стягнення 477351,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача Холодногірської виправної колонії № 18 заборгованість у сумі 477351,56 грн. основного боргу, за невиконання в частині своєчасної оплати умов договору № 478 від 07.01.2009 року щодо послуг з постачання та транспортування природного газу для установ та організацій, укладений між ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" та Холодногірською виправною колонією № 18. Також позивач просить суд стягнути з відповідача 4773,52 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

19.01.2010 року позивач надав через канцелярію суду письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідач частково сплатив заборгованість, у зв'язку з чим він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 332851,56 грн., а також відшкодувати судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині 332851,56 грн.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

07.01.2009 року між ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" (Міськгаз) та Холодногірською виправною колонією № 18 був укладений договір № 478 на послуги з постачання та транспортування природного газу для установ та організацій, що фінансуються з бюджету.

Відповідно до умов договору позивач зобов’язався передати відповідачу в 2009 природний газ, а відповідач зобов’язався прийняти і оплатити газ та послуги з його транспортування на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.7.1. та п.7.2. договору, оплата за газ здійснюється відповідачем на підставі двосторонніх актів виконаних послуг з газопостачання, що підписуються сторонами кожного місяця. Оплата здійснюється шляхом 100% попередньої оплати; остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з квітня по жовтень 2009 року надав відповідачу послуг з газопостачання на загальну суму 673959,00 грн., що підтверджується наданими позивачем та залученими до матеріалів справи копіями актів виконаних послуг з газопостачання.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині проведення повної та своєчасної оплати за договором, станом на 27.11.2009 року лише частково сплатив позивачеві за поставлений природний газ 96607,44 грн., у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 477351,56 грн.

В останньому судовому засіданні представник позивача зазначив, що відповідач частково сплатив заборгованість. До матеріалів справи доданий розрахунок заборгованості, в якому зазначено, що відповідач з 16.12.2009 року по 17.12.2009 року перерахував 144500,00 грн. За таких підстав суд вважає за необхідне в частині заявленої до стягнення суми 144500 грн. провадження по справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Отже, станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 332851,56 грн.

З грн. гідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 332851,56 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 4773,52 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Холодногірської виправної колонії № 18 (м. Харків, вул. Рубанівська, 4, в тому числі з п/р 3521500100341 у УДК Жовтневого району м. Харкова, МФО 851011, код 08564535) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Харківміськгаз” (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції 57/59, в тому числі п/рахунок 260040174173 в АСУБ "Грант" м. Харків, МФО 351607, код 03359552) 332851,56 грн. основного боргу, витрати по сплаті державного мита у сумі 4773,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В частині заявленої до стягнення суми у розмірі 144500,00 грн. провадження по справі припинити.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 20.01.2010 року.