Вирок № 78123848, 27.11.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9161/18

Провадження № 1-кп/344/729/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі

головуючої-судді: Деркач Н.І.

секретаря: Струк Л.М.

з участю прокурора: Данищука Д.М.

захисника: Недоходюк І.В.

обвинуваченого: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо

ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця, жителя та зареєстрованого: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Злочин вчинено за наступних обставин.

09 серпня 2016 року, близько 13.00 годин, ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «SUBARU FORESTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався проїзною частиною дороги вул. Степана Бандери в м. Івано-Франківську зі сторони вул. Незалежності в напрямку вул. Є. Коновальця. По ходу руху автомобіля під керуванням ОСОБА_3 є три смуги для руху, а в зустрічному напрямку дві смуги. Безпосередньо перед перехрестям із вул. Верховинською, яка примикає по ходу руху автомобіля зліва, знаходиться регульований пішохідний перехід, який позначений дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.2 ПДР України. Оскільки, для пішоходів був увімкнений зелений сигнал світлофора, проїзну частину вул. С.Бандери у напрямку зліва на право відносно напрямку руху автомобіля «SUBARU FORESTER» пішохідним переходом розпочала переходила ОСОБА_8. В той час перед пішохідним переходом по напрямку руху до вул. Коновальця в смузі, що від осьової лінії розмітки, та у середній смузі стояли автомобілі, які пропускали ОСОБА_8, яка відповідно до вимог п. 4.16 Правил дорожнього руху України мала перевагу в русі.

ОСОБА_3, наближаючись до регульованого пішохідного переходу, середньою смугою руху, перестроївся в праву смугу, яка була вільною від транспортних засобів та зі швидкістю 43...45 км/год., продовжував рух до пішохідного переходу. Коли на світлофорі для пішохода ОСОБА_8 увімкнувся червоний сигнал світлофора вона закінчувала перехід проїзної частини, а водії автомобілів у лівій і середній смузі стояли, даючи можливість ОСОБА_8 завершити перехід. В свою чергу, ОСОБА_3 при наближенні до регульованого пішохідного переходу, проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не надав дорогу пішоходу ОСОБА_8, яка закінчувала перехід, внаслідок чого допустив на неї наїзд.

При цьому, ОСОБА_3 порушив наступні вимоги пунктів Правил дорожнього руху України:

п. 2.3.6), який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

п. 10.1 відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

п. 12.1 відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3., згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

п. 16.5., де зазначено, що у разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.

п. 18.2., який вказує, що на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Внаслідок порушення ОСОБА_3, Правил дорожнього руху України відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лонної кістки справа із незначним зміщенням відламків, перелому сідничної кістки зліва без зміщення відламків, садна в ділянках обличчя, синця в лобній ділянці, крововиливів під кон'юктиву обох очей, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №293 від 08.06.2018 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я, і не є небезпечні для життя в момент спричинення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю відповідно до викладеного. Пояснив суду, що він 09 серпня 2016 року, близько 13.00 годин керував автомобілем «SUBARU FORESTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухався проїзною частиною дороги вул. Степана Бандери в м. Івано-Франківську зі сторони вул. Незалежності в напрямку вул. Є. Коновальця. Він рухався зі швидкістю 45 км./год. наближаючись до регульованого пішохідного переходу, середньою смугою руху та перестроївся в праву смугу, яка була вільною від транспортних засобів. Продовжуючи рух до пішохідного переходу та при наближенні до регульованого пішохідного переходу, він не зауважив, що жінка, ще не закінчила переходити проїзну частину пішохідним переходом, тому здійснив наїзд на потерпілу. Після наїзду він вийшов з машини та одразу надавав першу медичну допомогу потерпілій, а його знайомий викликав швидку медичну допомогу. Розкаюється у вчиненому, просить врахувати, що завдана шкода потерпілій відшкодована в повному обсязі, просить суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_8 (ОСОБА_8) в судове засідання не з'явилася, подала суду заяву про розгляд справи без її участі, претензій до обвинуваченого немає, цивільний позов заявляти не буде, просить обвинуваченому призначити покарання на розсуд суду.

Відповідно до ст.349 ч.3 КПК України суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та немає сумнівів у добровільності їх позицій приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ст.286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння у розкриттю злочину, повне добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілій.

Обставин, що обтяжують покарання суд не знаходить.

При призначенні покарання суд враховує те, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується; думку потерпілої щодо покарання; враховуючи висновок органу пробації, відповідно до якого в обвинуваченого середній рівень ризику вчинення повторного правопорушення, середній ризик небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб, виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства та окремих осіб.

Суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції ст.286 ч.1 КК України у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вказане покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави отримувач: УК у місті Івано-Франківську Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку (МФО): 899998; код отримувача (ЄДРПОУ): 37952250; рахунок: 31118115009002; код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" - 637 (шістсот тридцять сім) гривень 64 (шістдесят чотири) копійки витрат за проведення експертиз.

Речовий доказ - автомобіль марки «SUBARU FORESTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 - вважати повернутим ОСОБА_9

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Н.І. Деркач