Рішення № 78123742, 25.10.2018, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 289/825/18

Провадження №2-о/283/70/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2018 року

Малинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Саланди О.М., з секретарем судових засідань Кравець Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: Відділ Держгеокадастру у Радомишльському районі Житомирської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-

ВСТАНОВИВ:

27.04.2018 року ОСОБА_2 звернулася до Радомишльського районного суду Житомирської області з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

На підставі розпорядження голови Радомишльського районного суду Житомирської області №128 від 20.08.2018 року, цивільну справу №289/825/18 (провадження №2-о/283/70/2018) було передано на розгляд до Малинського районного суду Житомирської області, як до найбільш територіально наближеного.

В своїй заяві ОСОБА_2 зазначає, що 15.01.2008 року її дід - ОСОБА_3, на випадок своєї смерті зробив розпорядження, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті заповів заявнику, як своїй онуці. За життя ОСОБА_3 успадкував після смерті дружини - ОСОБА_6 нерухоме майно, до складу якого увійшло: частина житлового будинку по АДРЕСА_1, а також земельна ділянка, площею 2,75га, яка належала ОСОБА_6 згідно державного акта на право приватної власності на землю. В зазначеному акті по-батькові власника земельної ділянки зазначено, як «ОСОБА_6», замість вірного «ОСОБА_6». ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці ІНФОРМАЦІЯ_2, а ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці ІНФОРМАЦІЯ_4. Як спадкоємець після смерті свого діда, ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину. Однак наявність помилки в написанні по-батькові у правовстановлюючому документі стала перешкодою для реалізації права заявника на спадкування нерухомого майна. Тому ОСОБА_2 звернулася до суду.

ОСОБА_2 просить встановити факт належності ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 14.12.2001 року, який був виданий на підставі рішення 18-ої сесії ІІІ скликання Межиріцької сільської ради народних депутатів від 11.09.2001 року, на земельну ділянку, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,75га, що розташована на території Межиріцької сільської ради Радомишльського району, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №60, виданого на ім'я ОСОБА_7.

В судове засідання заявник ОСОБА_2 не з'явилася, 25.10.2018 року через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задоволити.

Представник заінтересованої особи Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Як вбачається з пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, факти належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Межирічка Радомишльського району Житомирської області у віці ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, актовий запис про смерть 22 (а.с.10).

За життя на ім'я ОСОБА_7 був виданий Державний акт на право приватної власності на землю, згідно якого ОСОБА_7 на підставі рішення 18-ої сесії ІІІ скликання Межиріцької сільської Ради народних депутатів від 11.09.2001 року стала власником земельної ділянки, площею 2,75га на території Межиріцької сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Даний Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №60. До Державного акту додається План зовнішніх меж земельної ділянки, згідно якого дані власника землі також зазначені, як ОСОБА_8 (а.с.6).

Згідно довідки №662 від 19.12.2008 року, виданої Відділом реєстрації актів цивільного стану Радомишльського районного управління юстиції, 20.12.1960 року у виконкому Межиріцької сільської ради Радомишльського району зареєстровано шлюб ОСОБА_3 та громадянки ОСОБА_4 (а.с.11).

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали документи не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст.315 ЦПК України громадяни мають право звернутись до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, які випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючий.

Встановлення даного факту має юридичне значення, оскільки від нього залежить право заявника на отримання спадщини.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту належності правовстановлюючого документу - державного акта на право приватної власності на землю Серії НОМЕР_3 від 14.12 01. ОСОБА_6, а не ОСОБА_6.

Керуючись п.6 ч.2 ст.315, 319,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа Відділ Держгеокадастру у Радомишльському районі Житомирської області, задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про смерть 22 від 19.12.2007 року), державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 14.12.2001 року, який був виданий на підставі рішення 18-ої сесії ІІІ скликання Межиріцької сільської ради народних депутатів від 11.09.2001 року, на земельну ділянку, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,75га, що розташована на території Межиріцької сільської ради Радомишльського району, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №60, виданого на ім'я «ОСОБА_6».

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд Житомирської області протягом 30-ти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя: О. М. Саланда