Рішення № 7812349, 20.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2010 р. Справа № 59/284-09

вх. № 8524/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Федоренко Д.В. за довіреністю №17 від 23.10.2009р.;

відповідача - Колісников А.В. за довіреністю від 06.11.2009р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дитяче та спеціальне харчування", м. Хорол

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Менко, ЛТД" м. Харків

про стягнення 557482,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

19.10.2009р. Позивач ТОВ «ТД «Дитяче та спеціальне харчування» звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача ТОВ «Менко, ЛТД». З урахуванням клопотання про зміну підстав позову та розміру позовних вимог (т.І. а.с .102-104), яке прийняте судом до розгляду ухвалою від 21.12.2009р., позивач просить суд стягнути з відповідача 558380,46 грн. заборгованості за поставлений товар. В обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 207, 265, 264-270 ГК України, ст.ст. 530, 655-697, 712 ЦК України. Стверджує, що між сторонами шляхом підписання накладних, передачі та прийняття товару укладено договір поставки в силу якого відповідач зобов’язаний оплатити одержаний від позивача товар.

В судовому засіданні 18.01.2010р. позивач підтримує позовні вимоги, наполягає на задоволенні позову. Надав документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач відзиву на позов не надав. Натомість подав зустрічний позовний позов для спільного розгляду з первісним позовом у даній справі. Зустрічний позов повернутий відповідачеві без розгляду на підставі п.4ч.1 ст. 63 ГПК України ухвалою суду від 18.01.2010р. Представник відповідача в судовому засіданні 18.01.2010р. проти задоволення позову заперечує, посилаючись на відсутність заборгованості за одержаний від позивача товар. Надав документи, які долучаються судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні було оголошено перерву з 18.11.2009р. до 10:00 25.11.2008р., та з 18.01.2010р. до 10:00 20.01.2010р. для виготовлення повного тексту рішення.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Протягом липня-серпня 2009р. позивач передав, а відповідач прийняв товар (дитяче харчування) на загальну суму 804472,00 гр. Факт передачі товару підтверджується накладною від 23.07.2009р. №000521 М на суму 561570,00 грн., та довіреністю на отримання ТМЦ від 24.07.2009р. №0097; накладною від 03.08.2009р. №000170Н на суму 5092,00 та довіреністю на отримання ТМЦ від 04.08.2009р. №0104; накладною від 13.08.2009р. №00173Н на суму 1824,00 та довіреністю на отримання ТМЦ від 14.08.2009р. №0113; накладною від 13.08.2009р. №00589М на суму 235986,00 грн. та довіреністю на отримання ТМЦ від 14.08.2009р. №0113. Ці накладні вказані позивачем в якості підстави позовних у розрахунку розміру позовних вимог (т.І а.с. 105) (накладна від 23.07.2009р. №000167Н, яка надана позивачем для долучення до матеріалів справи (т.І а.с.66) без посилання на неї як на підставу позову, виходить за межі оцінки доказів у даній справі).

Товар отриманий за накладною від 03.08.2009р. №000170Н частково був повернутий позивачеві на суму 549,38 грн та 542,16 грн. Товар отриманий за накладною від 23.07.2009р. №000521 М частково був оплачений відповідачем позивачеві в сумі 80000,00 грн., 120000,00 грн., 45000,00 грн., що підтверджується виписками АТ «Райффайзенбанк Аваль» про рух коштів на поточному рахунку позивача, розрахунками позивача, проектами актів звірок взаємних розрахунків.

Різниця між сумою отриманого товару та сумою здійснених за нього оплат станом на момент розгляду справи становить 558380,46 грн.

Строки оплати товару визначені безпосередньо у названих вище накладних. Останнім строком є строк оплати за накладною від 13.08.2009р. №00589М – 05.09.2009р. Втім, станом на момент звернення позивача із позовом до суду сума вартості товару відповідачем не оплачена.

Крім того, 27.12.2009р. позивачем в порядку ст. 530 ЦК України відповідачеві пред’явлено вимогу про оплату вартості товару, яка станом на момент вирішення спору по суті також залишена відповідачем без задоволення.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів. Положеннями зазначеної норми зокрема допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення.

З урахуванням викладених норм, з урахуванням встановленого судом факту передачі товару позивачем відповідачеві, факту його прийняття відповідачем та його часткової оплати суд приходить до висновку про те, що між позивачем та відповідачем укладена угода про поставку товарів.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, в даному разі відповідно до укладеного між сторонами договору поставки у відповідача виникло зобов’язання оплатити прийнятий товар у встановлений у накладних строк.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов укладеного договору та вимог закону.

Стаття 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). У відповідності до п.3, ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач порушив свої зобов’язання і тим самим порушив права позивача не оплативши в повному обсязі у встановлений Законом та домовленістю сторін строк отриманий від позивача товар.

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав. Відповідачем також не надано доказів відсутності відповідного зобов’язаня перед позивачем, доказів непередачі товару чи передачі товару неналежної якості, не надано доказів оплати товару. Відповідач взагалі не надав відзив на позов та належних доказів на спростування позиції позивача, не виконав також контррозрахунок стягуваних сум, всупереч вимог ухвал суду, винесених у даній справі, на звірку взаємних розрахунків свого представника не направив.

Згідно абз.2 ч.2 ст.16 ЦК України ч.2 ст.20 ГК України суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом. Відповідно п.5 ч.2 ст. 16 ЦК України та ч.2 ст.20 ГК України належним способом захисту порушеного права в даному разі є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

У зв’язку з викладеним суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача в сумі 5583,80 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530, 610, 611, 638, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 181, 193 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82–85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Менко, ЛТД» (ідент. код 21224494; місцезнаходження: 61024, м. Харків, вул. Петровського, 28; п/р 26006301542 в ХОВ АКБ СР УСБ, м. Харків; МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дитяче та спеціальне харчування» (ідент. код 34865327; місцезнаходження: 37800, вул. Молодіжна, 17, м. Хорол, Полтавська обл.; п/р 26005100016222) 558380,46 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 5583,80 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

/Повний текст рішення

Підписано та оголошено

20.01.2010р.

Справа №59/284-09./