Рішення № 7812347, 18.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2010 р. Справа № 15/302-09

вх. № 7631/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ніконова О.П., дов. № 06/08 від 01.04.2010 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" м. Харків

до Харківської філії Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд" Дорожньо - будівельне управління № 43 м. Харків

про стягнення 146119,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача Харківської філії ВАТ "Харківшляхбуд" дорожньо - будівельного управління № 43 заборгованості за договором № 279 ГАЗ купівлі-продажу, укладеним між сторонами 01.06.2008 року. Згідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума становить 146119,15 грн., з яких 135815,20 грн. - сума основного боргу, 8177,13 грн. - пеня, 2126,82 грн. - інфляційні витрати. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

17.12.2009 року позивач надав через канцелярію суду уточнену позовну заяву, в який просить стягнути з ВАТ "Харківшляхбуд" дорожньо - будівельного управління № 43 в особі Харківської філії 146119,15 грн. заборгованості. Враховуючи що у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не суперечить законодавству та не порушує чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає можливим прийняти уточнену позовну заяву до розгляду.

13.10.2009 року позивач надавав до матеріалів справи додаткові докази по справі, зокрема довідку Головного управління статистики у Харківській області № 11359 від 18.12.2006 року, відповідно якої Харківська філія Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд" Дорожньо - будівельне управління № 43 не є юридичною особою, а є філією ВАТ "Харківшляхбуд" відповідно до Положення про Харківську філію ВАТ "Харківшляхбуд" Дорожньо - будівельного управління № 43, копія якого додана до матеріалів справи/

Відповідно ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч. 1 ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне замінити неналежного відповідача Харківську філію ВАТ "Харківшляхбуд" Дорожньо - будівельного управління № 43 на належного - ВАТ "Харківшляхбуд" в особі Харківської філії Дорожньо - будівельного управління № 43.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги за урахуванням наданих уточнень та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані попередньою ухвалою суду документи не надав, у зв'язку з чим справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

31 грудня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" (Продавець) та Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд" Харківської філії дорожно - будівельного управління № 43 (Покупець) укладений договір № 279 ГАЗ купівлі-продажу. Відповідно до умов договору позивач зобов'язався передати відповідачеві в 2009 році природний газ, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно з пунктами 7.1. та 7.2. договору оплата за газ мала здійснюватись відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача за 10 календарних днів до початку місяця поставки, в обсягах не менш ніж 100 % вартості планового місячного обсягу. Остаточний розрахунок за газ між сторонами мав здійснюватись на підставі двосторонніх актів приймання-передачі газу шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача у термін до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Матеріалами справи встановлено, що позивач виконав належним чином свої договірні зобов'язання, відповідно до умов договору в період з квітня по травень 2009 року поставив відповідачеві природний газ в обсязі 68,092 тис. м. куб. на суму 179549,98 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу, підписаними та скріпленими печатками сторін, належним чином засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині проведення повної та своєчасної оплати за договором, лише частково сплатив позивачеві за поставлений природний газ 43734,78 грн., у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 135815,20 грн., яка до цього часу не погашена.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 135815,20 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно п. 8.1. договору, відповідач за несвоєчасну оплату вартості робіт сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Відповідно до статті 3 цього ж Закону зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань" від 22.11.1996р. Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 8177,13 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. За таких обставин суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 2126,82 грн. інфляційних витрат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 1461,19 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти уточнену позовну заяву до розгляду.

Здійснити заміну неналежного відповідача Харківську філію ВАТ "Харківшляхбуд" Дорожньо - будівельного управління № 43 на належного - ВАТ "Харківшляхбуд" в особі Харківської філії Дорожньо - будівельного управління № 43.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд" в особі Харківської філії Дорожно - будівельного управління № 43 (юридична адреса: 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2; 61006, м. Харків, м. Плиткового заводу, розрахунковий рахунок 260060138620 ВАТ "Інпромбанк", код ЗКПО 24330535, МФО 350697) на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківміськгаз" НАК "Нафтогаз України" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, код ЄДРПОУ 03359552, розрахунковий рахунок 260040174173 в АСУБ "Грант" м. Харків, МФО 351607) - 135815,20 грн. заборгованості, 8177,13 грн. пені, 2126,82 грн. інфляційних витрат, 1461,19 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 20.01.2010 року.