Рішення № 7812343, 18.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2010 р. Справа № 47/147-09

вх. № 9471/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Слуцької Є.А. довіреність №10 від 12.01.10 р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-Укрнєфтєпродукт" в особі Харківської філії товариства

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СМС", м. Харків

про стягнення 168487,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - Укрнєфтєпродукт" в особі Харківської філії товариства (позивач) звернулося з позовом щодо стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СМС" основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 166380,86 грн. та 3% річних у розмірі 2106,53 грн., які виникли внаслідок несплати відповідачем отриманого товару на підставі договору № 0910/11-08 від 10.09.2008 р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 1684,87 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Надав уточнений розрахунок суми боргу відповідача, згідно якого сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить який 162489,05 грн., а три проценти річних становить 4224,63 грн., який був долучений судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив.До господарського суду Харківської області 13 січня 2010 року повернулась ухвала від 19 листопада 2009 року про порушення провадження у справі, яка була направлена на адресу відповідача: м.Харків, вул. Войкова,1-А з відміткою пошти: зі спливом терміну зберігання, яка долучена судом до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення повноважного представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне, що 10 вересня 2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки за № 0910/11-08 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору, Позивач взяв на себе зобов'язання поставити нафтопродукти (далі - Товар), а Відповідач узяв на себе зобов'язання оплатити та отримати товар на умовах оплати і поставки, визначених Договором.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 718314,57 грн., що підтверджується видатковими накладними: №7780646 від 13.10.2008р на суму 51354,90 грн. , №7781697 від 11.11.08р. на суму 23441,44 грн., №7779975 від 30 09.08р. на суму 45476,23 грн., №779983 від 30.09.08р. на суму 45476,23 грн. на яких містяться підписи повноважного представника відповідача за довіреностями: серії ЯПМ №419311 від 29.09.08 р., серії ЯПМ №419334 від 13.10.08р., серії ЯПН №730403 від 10.11.08 р., та реєстрами відгрузок товару позивача.

Відповідач отримав товар, але його вартість сплатив лише частково, а саме у сумі 573635,30 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 144679,27 грн.

Позивачем також надана бугалтерська довідка, за підписом в.о. головного бугалтера, про розрахунки між позивачем та відповідачем за відвантажені товари по договору №0910/11-08 від 10.09.2008 р. за даними бугалтерії станом на 26.10.2009 року, відповідно до якої сума заборгованісті відповідача становить 144679,27 грн.

Позивач звертався до Відповідача з Претензією від 24.12.2008 р. за №627 на суму 150 318,14 грн. (копія міститься в матеріалах справи), але Відповідач, всупереч ст.ст.7-8 ГПК України, відповідь не Претензію не надав, оплату боргу не здійснив.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 144649,27 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 166380,86 грн. та 3% річних у розмірі 2106,53 грн.

          Ч.1 ст.216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.7.2. Договору випливає наступне, при незнаходженні сторонами згоди спір вирішується згідно діючого законодавства України.

Також, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зважаючи на вищевикладене, перевіривши нарахування 3% річних та індексу інфляції, ознайомившись з розрахунком наданим позивачем у судовому засіданні 18.01.2010 року, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині частково, а саме у сумі: основна сума боргу з урахуванням індексу інфляції 162489,05 грн. та три проценти річних 4224,63 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення 1773,71грн. слід відмовити, як у безпідставно заявлених.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, у розмірі 1667,13 грн., передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 233,52 грн., слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір, пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволено частково у сумі 166713,68 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СМС" (61036, м.Харків, вул.Войкова,1-А, Код ЄДРПОУ 35243785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТНЄФТЬ-УКРНЄФТЄПРОДУКТ" (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова,9, Код ЄДРПОУ 33060700) в особі Харківської філії товариства (61016, м. Харків, вул.Магнітогорська,1, код ЄДРПОУ 35017161, р/р 2600135316301 в ПАТ «Банк Петрокоммєрц-Україна», МФО 300120) суму: основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 162489,05 грн.; трьох процентів річних у розмірі 4224,63 грн.; 1667,13 грн. державного мита та 233,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В задоволенні позову в частині стягнення 1773,71грн. - відмовити.

Повний текст рішення підписано 19 січня 2010 року.

Суддя

Справа №47/147-09