Постанова № 78122677, 27.11.2018, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/6791/18

Провадження№ 3/266/1976/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, військовослужбовця військової частини А2962, місце проживання (перебування) не відомо,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 12.11.2018 року, о 02 год. 07 хвил., керуючи автомобілем ВАЗ-21099, з державним номерним знаком АН 4050 СТ, біля буд. № 89-А по проспекту Луніна в Приморському районі м. Маріуполя, у стані алкогольного спяніння. Огляд проводився з використання технічного засобу "Drager Alcotest" ARCD № ARHК № 0548, результат позитивний 1,40 проміле, від проходження огляду на стан спяніння в міському наркологічному диспансері м. Маріуполя (КЛПУ) відмовився в присутності двох свідків в установленому законом порядку. Таким чином ОСОБА_2 порушив п. 2.9а ПДР України.

ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про що свідчить його особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, із будь-якими заявами, клопотаннями на адресу суду про відкладення розгляду справи не звертався.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 своєчасно сповіщений про місце і час розгляду справи, вважаючи причини неявки особи до суду неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_2 на підставі наявних матеріалів.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, відеозапис доданий до протоколу, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно дост. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення БД № 049597 від 12.11.2018 року, ОСОБА_2 пройшов огляд на стан спяніння на місці за допомогою"Drager Alcotest" ARCD № ARHК № 0548, що підтверджується актом огляду, в якому зазначено результат позитивний 1,40 проміле.

Огляд проведений в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується поясненнями останніх, якими вони підтвердили факт проходження огляду за допомогою приладу "Драгер".

Також обставини викладені в протоколі підтверджено рапортом інспектора роти № 2 ОСОБА_5

З переглянутого судом відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення слід, що 12.11.2018 року о 01:53 год. водій ОСОБА_2 перебував за кермом автомобілю ВАЗ-21099, з державним номерним знаком АН 4050 СТ. На вимогу працівників патрульної поліції надав документи. Також на відео зафіксовано проходження водієм ОСОБА_2 в присутності двох свідків огляду на стан алкогольного спяніння за допомогою технічного засобу, а також предявлення результату позитивний 1,40 проміле всім учасникам. До того ж, інспектором патрульної поліції було розяснено ОСОБА_2 про те, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, розяснені його процесуальні права та обовязки, а також вручена копія протоколу під підпис.

Таким чином, вищенаведеними доказами, які не містять сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, підтверджується факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, що є порушенням п. 2.9а ПДР України, а як наслідок утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Згідно положеньст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

У п. 28 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від23.12.2005N14"Пропрактику застосуваннясудами Українизаконодавства усправах продеякі злочинипроти безпекидорожнього рухута експлуатаціїтранспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті" судам роз'яснено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст.121, ч. 4 ст.122, ст.122-2, ч. 3 ст.123, статтями124і130 КУпАП( 80731-10). Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала. { Абзац третій пункту 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 18 ( v0018700-08 ) від 19.12.2008 }

З доданої до матеріалів справи довідки слід, що посвідчення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 серії РКА № 162083 зберігаються в УПП в Донецькій області.

Таким чином, визначаючи міру адміністративного стягнення, яку необхідно призначити правопорушнику, суд виходить із того, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є умисно вчиненим правопорушенням, оскільки сідаючи за керування транспортним засобом у стані алкогольного спяніння водій повинен усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, загрозу яку він може нести не тільки собі, а й усім учасникам дорожнього руху, тому суд вважає доцільним призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Разом із тим, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд вважає за можливе звільнити правопорушника від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23,40-1,130,221,251,252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі у розмірі 10200(десятьтисяч двісті)гривень зпозбавленням правакерування транспортнимизасобами настрок одинрік (отримувач: Донецьке УК/Дон.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 38033949, банк отримувача (ГУДСКУ) Казначейство України (ел.адм.податків), код банку (МФО ГУДКСУ) 899998, номер рахунку 31112149005001, код класифікації доходів бюджету 21081300).

Звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 від сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк предявлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.

Суддя: Д`яченко Д. О.