Рішення № 7812267, 13.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2010 р. Справа № 16/186-09

вх. № 9365/6-16

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Пилипенко О.М., довіреність від 22.09.2009 р.;

відповідача - не з`явився;

розглянувши справу за позовом КСП "Харківгорліфт", м. Харків

до Кооперативного об'єднання житлових кооперативів "Призма № 293", м. Харків

про стягнення 111917,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з КОЖК "Призма №293" на користь КСП "Харківгорліфт" суму заборгованості у розмірі 111 917,71 грн., де: 101 970,31 грн. - основна сума заборгованості, 847,90 грн. - 3% річних від простроченої суми, 922,80 грн. - сума інфляційних, 8 176,70 грн. - пеня. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач виконав умови договору від 01.01.2009 р. №610 , що підтверджується актами виконаних робіт за лютий-жовтень 2009 року, але відповідачем було частково виконано зобов'язання щодо оплати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні надав заяву про уточнення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 101 970,31 грн. - основної суми заборгованості, 847,90 грн. - 3% річних, 922,80 грн. - суми інфляційних, 4 588,00 грн. - пені та судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, своїм правом наданим ст. 22 Господарсько процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов, доказів сплати суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 60), про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 22 ГПК України позивач вправі, до прийняття рішення по справі, змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити позовні вимоги.

Оскільки, позивач не надав суду доказів направлення уточної позовної заяви на адресу відповідача, а 16.01.2010 р. закінчується строк розгляду справи, враховуючи, що приписи статей 4-2, 4-3 та частин першої - третьої статті 22 ГПК України зобов’язують суд вжити заходи до того, щоб усі учасники судового процесу мали можливість одержати копії відповідної заяви (клопотання) або іншим чином ознайомитись з її змістом, для недопущення порушення процесуальних прав відповідача, дотримання його права стосовно надання пояснень чи заперечень щодо наданої заяви, суд вважає за належне прийняти до уваги надану представником позивача заяву та продовжує розгляд справи за первісними позовними вимогами.

Враховуючи, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2009 р. сторони були попереджені, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

01.01.2009р. між КСП "Харківгорліфт" та Кооперативним об'єднанням житлових кооперативів "Призма № 293" було укладено договір № 610 про виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів (надалі - Договір), відповідно до п.1.1. якого, відповідач доручив, а позивач прийняв на себе виконання робіт по частковому технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів без вложення матеріалів позивача з ліфтовою аварійною службою на об'єктах відповідача (а.с. 70-75).

Згідно п. 2.1 Договору щомісячна оплата робіт за цим Договором визначена протоколом узгодження вартості робіт, який є невід’ємною частиною цього Договору.

У пунктах 1.2., 3.2.3 Договору сторони узгодили, що відповідач приймає та сплачує виконану позивачем роботу у відповідності до розділу 5 даного договору, а саме у строк до 25 числа кожного місяця позивач готує і надає акт "Прийому-здавання виконаних робіт" за поточний місяць, з зазначенням вартості робіт, а відповідач, за умови відсутності претензій, підписує наданий позивачем акт "Прийому - здавання виконаних робіт" в строк до 3-х робочих днів, з моменту надання позивачем цього акту (п. 5.1.1 Договору). На підставі підписаного акту "Прийому-здавання виконаних робіт" відповідач здійснює оплату виконаних робіт в строк не більше 3-х днів, з моменту підписання акту "Прийому-здавання виконаних робіт" (п. 5.1.3 Договору).

Фактично робіт по Договору виконано на суму 134 644,81 грн., що підтверджується актами виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів за лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень жовтень 2009р. (а.с. 26-41), зазначені акти підписані та скріплені печатками сторін Договору. Претензій від відповідача з приводу недоліків виконаних робіт або відмови в прийнятті робіт не було.

Сума заборгованості відповідача за Договором (з урахуванням сплачених відповідачем 32674,50 грн.) становить 101970,31 грн.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів, що підтверджували б сплату заборгованості у сумі 101970,31 грн. відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином відповідач є таким, що порушив грошове зобов'язання, оскільки не сплатив за виконані роботи в строк, визначений умовами договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 101970,31 грн. основної заборгованості, 847,90 грн. 3% річних (за період прострочення з 01.03.2009р. по 10.11.2009р.) та 922,80 грн. суми інфляційних (за період з прострочення березень – жовтень 2009р.) є доведеними матеріалами справи обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За вимогами пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом у вигляді сплати неустойки.

Пунктом 6.1 Договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Із змісту Договору вбачається, що сторонами якісь інших умов стосовно нарахування пені за порушення зобов'язання по оплаті товару, ніж ті, що передбачені п. 6.1 Договору, встановлено не було, а тому, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 4588,00 грн. (за період прострочення з 01.05.2009р. по 10.11.2009р.) за несвоєчасне виконання ним зобов'язання за Договором, оскільки дане нарахування пені відповідає вимогам зазначеного договору (п.6.1) та чинному законодавству України, зокрема п.6 ст.231 Господарського кодексу України та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, у частині стягнення 3588,70 грн. пені - відмовляє, як не обґрунтовано заявлених до стягнення.

Частиною 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарсько процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 525, 526, 530, 629, 901 Цивільного кодексу України, статтями 193, Господарського кодексу України, та статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Кооперативного об’єднання житлових кооперативів "Призма №293", код ЄДРПОУ 03105797 (61144, м.Харків, вул. Гв. Широнінців, 79-в, кв. 1 (у т.ч. р/р 26008819712310 в ХОФ АКБ УСБ, МФО 351016) на користь Комунального спеціального підприємства "Харківгорліфт", код ЄДРПОУ 34754617 (61024, м.Харків, вул. Петровського, 30 (у т.ч. р/р 2600830118988 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931) - 101970,31 грн. основної заборгованості, 847,90 грн. 3% річних, 922,80 грн. суми інфляційних, пеню в розмірі 4588,00 грн, 1083,29 грн. витрат по сплаті державного мита та 228,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3588,70 грн. пені - відмовити.

Суддя

Повний текст рішення складено та підписано 15.01.2010 р.