Вирок № 78122668, 26.11.2018, Селидівський міський суд Донецької області

№242/938/18

№ 1-кп/242/366/18

В И Р О К

Іменем України

26 листопада 2018 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Сафроновій К.В., за участю прокурора Прокопова П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050500000178 від 09.02.2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гірник Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, який в зареєстрованому шлюбі не перебуває, працюючого електрослюсарем підземним в ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», раніше судимого: 23.12.2016 року Селидівським міським судом Донецької області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді 80 годин громадських робіт, покарання відбуте 24.05.2017 року, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

9.2.2018року приблизно о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_1 знаходився у приміщенні чистої роздягальні лазні, розташованої у адміністративній будівлі шахти «Україна» за адресою: Донецька область, м.Українськ, вул. Б.Хмельницького (колишня Октябрьська), 2. Раніше до вказаної роздягальні заходив ОСОБА_2, який в одному з контейнерів роздягальні залишив свої особисті речі, а сам спустився працювати в шахту. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме вищезазначених речей, та реалізуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони невідомі оточуючим, ОСОБА_1 таємно, умисно, повторно з корисливою метою, викрав з контейнеру роздягальні наступні речі: куртку чоловічу, зимову, торгівельної марки «Прауд» чорного кольору, вартістю 1335,35 гривень; брюки чоловічі, спортивні, торгівельної марки «Punch», чорного кольору, вартістю 350,19 гривень; джемпер чоловічий типу «пайта» торгівельної марки «URBAN PLANET» сіро-блакитного кольору, вартістю 437,75 гривень; черевики чоловічі, спортивні, торгівельної марки «Vans» чорного кольору, вартістю 440 гривень, та з викраденим майном, яке належить ОСОБА_2, з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд. В результаті таємного викрадення чужого майна, потерпілому ОСОБА_2 заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 2563 гривень 29 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю та зазначив, що дійсно 09.02.2018 року приблизно о 13 годині 30 хвилин, він знаходився в роздягальні лазні шахти «Україна», звідки, коли ніхто не бачив, викрав зимову куртку чоловічу, спортивні брюки, джемпер та черевики. У вчиненому щиро розкаюється.

Визнавши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд вважає, вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим ОСОБА_1скоєне кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується задовільно, за місцем навчання та роботи характеризується позитивно, раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

В обвинувальному акті обставиною, яка згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання вказано рецидив злочину.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.07.2010 р. №7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК Україна як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

У даному випадку рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у частині статті Особливої частини КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію.

Виходячи з вищевикладеного суд виключає із обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, рецидив злочину.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, який може дозволити відступити від принципу поваги до особистої свободи та зобов'язання національних, передусім судових органів, враховувати вказане та викласти в своїх судових рішеннях при вирішенні питання про взяття під варту, зокрема рішення «Хайредінов проти України», згідно якого Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції.

Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, обтяжуючих покарання, практику Європейського суду з прав людини, враховуючи беззаперечне визнання обвинуваченим своєї провини, суд вважає, що ступінь небезпечності ОСОБА_1 не перевищує принципу поваги до особистої свободи, а тому суд дійшов до висновку про призначення йому покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої йому статті з застосуванням вимог ст. 75, 76 КК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв'язку з проведенням товарознавчої експертизи у розмірі 1430 грн. 00 коп.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.369,370,373,374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, зобов'язавши його у відповідності зі ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази : куртку чоловічу, зимову, торгівельної марки «Прауд» чорного кольору; брюки чоловічі, спортивні, торгівельної марки «Punch», чорного кольору; джемпер чоловічий типу «пайта» торгівельної марки «URBAN PLANET» сіро-блакитного кольору; черевики чоловічі, спортивні, торгівельної марки «Vans», які повернуті потерпілому ОСОБА_2, залишити потерпілому ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави р/р 31111115005070, код ЄРДПОУ 37791274, МФО 899998, отримувач Селидівське УК/м. Селидове/24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: «Інші надходження» , витрати на проведення експертизи у розмірі 1430(одна тисяча чотириста тридцять) грн. 00 коп. (за висновком експерта № 2/20-160 від 16.02.2018 року).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.М. Владимирська