Рішення № 7812192, 11.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2010 р. Справа № 16/177-09

вх. № 9249/6-16

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Писаренко А.Г., довіреність №1 від 11.01.2010 р.; Поєдинцев Є.В., довіреність №2 від 11.01.2010 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавіна Мьюзік", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Містер Стейк", м. Харків

про стягнення 90750,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "Містер Стейк" на користь ТОВ "Лавіна Мьюзік" компенсацію за порушення майнового авторського права на текст, майнового авторського права на музику та майнового суміжного права на виконання в розмірі 50 мінімальних заробітних плат за кожне порушення, а саме - 90 750,00 грн. Позивач обгрунтовує розмір компенсації тим, що застосування мінімального розміру компенсації є просто неможливим з огляду на те, що відповідач знав про існування вимог законодавства України, про недопустимість використання об'єктів авторського права без дозволу та що використання фонограм і виконань (об'єктів суміжного права) без відповідного договору з уповноваженою організацією колективного управління заборонено, але продовжував протягом тривалого часу (понад 10 місяців) використовувати музичні твори і виконання під час здійснення комерційної діяльності.

Представники позивача у судовому засіданні підтримують позовні вимоги в повному обсязі. Надали пояснення щодо суті спору.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, своїм правом наданим ст. 22 Господарсько процесуального кодексу України не скористався, відзив, витребуванні судом документи суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 47), про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, ухвалами господарського суду від 16.11.2009р. та від 10.12.2009р. сторони попереджалися, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, таким чином суд, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно вивчивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора чи іншої особи, яка має авторське право, належать виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: відтворення творів; публічне виконання і публічне сповіщення творів; публічну демонстрацію і публічний показ; будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення: переклади творів; переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо; розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору: подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором; здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер; імпорт примірників творів. Цей перелік не є вичерпним.

Автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі на підставі авторського договору, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю “Лавіна Мьюзік”) на підставі видавничого договору №02-06 від 01.02.2006р., додатків №3 від 29.12.2006р., №4 від 19.01.2009р. та додаткової угоди №6 від 19.01.2009р. до вищезазначеного договору, отримав виключні майнові авторські та суміжні права на музичний твір “Я здесь, я рядом”(автор музики - О. Винницька, автор слів - О. Винницька, виконавець - О. Винницька), зокрема позивач отримав право на свій розсуд здійснювати, дозволяти або забороняти у відношенні визначеного твору наступні дії, зокрема, відтворення, публічне виконання і публічне сповіщення, публічну демонстрацію і публічний показ творів на території України.

Згідно п. 2.1.1. договору №02-06 від 01.02.2006р. строк дії договору, становить не більше 5 років з моменту підписання договору.

В абзаці п'ятому статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що виключне право - це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Отже позивач з 01.02.2006р. набув виключні майнові авторські права на музичний твір "Я здесь, я рядом" - музику, текст (автор музики - О. Винницька, автор слів - О. Винницька, виконавець - О. Винницька), внаслідок чого, відповідно до ст. ст. 15, 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" набув статусу суб'єкта авторського права на твір.

Також, позивач набув виключні права дозволяти або забороняти відтворення, публічне виконання і публічне сповіщення, публічну демонстрацію і публічний показ відповідно до ст. 39, п.1 ст. 40 Закону України "Про авторське право і суміжні права", включаючи право на отримання винагороди за кожний вид використання фонограми та зафіксованих на ній виконань музичного твору "Я здесь, я рядом" (виконавець - О. Винницька).

Позивач, для захисту інтересів авторів та виконавців майновими правами яких володіє, звернувся до ТОВ "Агенція "Роялті" з захисту інтелектуальної власності" (лист від 27.02.2009р. вих. №27/02/09-01) з проханням провести моніторинг кафе, барів, ресторанів, торгових мереж, торгівельно-розважальних закладів та повідомити його про кожний факт бездоговірного використання музичних творів та фонограм з репертуару компанії "Лавіна Мьюзік" для прийняття подальших рішень.

11.03.2009р. Юркевичем Олексієм Анатолійовичем за участю представників громадськості було зафіксовано у приміщенні ресторану „Кулемет”, який належить відповідачу та знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 67/69 публічне використання музичного твору "Я здесь, я рядом" (автор музики - О. Винницька, автор слів - О. Винницька, виконавець - О. Винницька), про що складено акт фіксації фактів публічного використання музичних творів від 11.03.2009 р. Представники відповідача від підписання акту відмовились, про що зроблено зауваження в акті.

Фіксація Юркевичем Олексієм Анатолійовичем здійснювалась на підставі:

- довіреності ТОВ "Агенція РОЯЛТІ з захисту інтелектуальної власності" б/н від 01.01.2009р.

Факт публічного використання відповідачем музичного твору "Я здесь, я рядом" (автор музики - О. Винницька, автор слів - О. Винницька, виконавець - О. Винницька), також підтверджується відеозаписом на СД-диску, який надано позивачем до позовної заяви та залучено до матеріалів справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач здійснив публічне використання музичного твору "Я здесь, я рядом" (автор музики - О. Винницька, автор слів - О. Винницька, виконавець - О. Винницька), яке було здійснено шляхом показу по телевізору в приміщенні ресторану „Кулемет”, який належить відповідачу та знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 67/69 музичного каналу "М1". Доказів правомірного використання музичного твору "Я здесь, я рядом" (автор музики - О. Винницька, автор слів - О. Винницька, виконавець - О. Винницька) або використання його за згодою автору, чи особи, якій належать майнові авторські права на нього, відповідач не надав суду, отже, публічне використання музичного твору "Я здесь, я рядом" (автор музики - О. Винницька, автор слів - О. Винницька, виконавець - О. Винницька) відбулося без дозволу позивача, якому власник прав передав виключні майнові авторські та суміжні права за відповідним договором, що є порушенням ч. 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 33 Закону України „Про авторське право і суміжні права”.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та п. 1 ч. 1 ст. 433 Цивільного кодексу України об’єктом авторського права є, зокрема, музичні твори (з текстом або без тексту).

За приписами статті 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди.

Відповідно до статті 441 ЦК України використанням твору є його: опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Відповідно до ст. 424 Цивільного кодексу України, одним з майнових прав інтелектуальної власності є виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Відповідно ч. 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно зі ст. 440 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Частиною 1 ст. 32 Закону України „Про авторське право і суміжні права” передбачено, що автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.

Позивач не надав суду доказів та судом не встановлено правомірності використання відповідачем відповідно до ст. 21-25 Закону України „Про авторське право і суміжні права” музичного твору "Я здесь, я рядом" (автор музики - О. Винницька, автор слів - О. Винницька, виконавець - О. Винницька).

За приписами ст. 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 445 Цивільного кодексу України встановлено, що автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Як зазначено в статті 50 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав. Тобто використання музичних творів без виплати авторської винагороди є порушенням авторського права.

Відповідно до ст. ст. 31, 32, 33 Закону України "Про авторське право та суміжні права" використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Згідно положень п. "г" ч. 1 ст. 52 Закону України „Про авторське право і суміжні права” при порушеннях будь-якою особою авторського права, передбачених статтею 50 цього Закону та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права, вони мають право подавати позови, окрім іншого, про виплату компенсацій.

Відповідно п. "г" ч. 2 ст. 52 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, визначивши її розмір від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.

Враховуючи положення ст. 55 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, розмір мінімальної заробітної плати на час фіксації використання твору становив 605,00 грн. на місяць.

Згідно наданого позивачем розрахунку загальний розмір компенсації становить 90 750,00 грн., що складається з 50 мінімальних заробітних плат за кожне порушення майнового права (30 250,00 х 3 = 90 750,00). Проте, суд вважає, що зазначений розмір компенсації є завищеним, враховуючи наступне.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача, тривалість порушення та його обсяг (багаторазове використання об'єкта авторського права), передбачуваний розмір збитків потерпілої особи, кількість потерпілих осіб, можливої винагороди за аналогічне використання на умовах ліцензійного договору, яке або встановлювалось цим правовласником за попередніми угодами, або є усталеною практикою у даній сфері.

Позивач не надав суду обґрунтування підстав нарахування відповідачу компенсації у розмірі 50 - ти мінімальних заробітних плат, а саме доказів можливої винагороди за аналогічне використання на умовах ліцензійного договору музичного твору, зокрема, "Я здесь, я рядом" (автор музики - О. Винницька, автор слів - О. Винницька, виконавець - О. Винницька), яке встановлювалось позивачем за іншими угодами.

З урахуванням того, що розмір компенсації не може становити менше ніж 10 мінімальних заробітних плат та за відсутності доказів одержання позивачем суми винагороди у більшому розміру за аналогічне використання на умовах ліцензійного договору музичного твору "Я здесь, я рядом" (автор музики - О. Винницька, автор слів - О. Винницька, виконавець - О. Винницька), позивач не надав доказів наявності тривалого використання вищезазначеного музичного твору відповідачем, суд застосовує мінімальний розмір компенсації, передбачений Законом, а саме, 10 мінімальних заробітних плат (розмір мінімальної заробітної плати на час здійснення порушення встановлений на рівні 605,00 грн.), що складає по 6050,00 грн. (окремо право автора тексту, право автора музики та суміжне право виконавця), а разом 18 150,00 грн., в частині позовних вимог про стягнення 72600,00 грн. відмовити, як необгрунтовано заявлених до стягнення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та враховуючи те, що позивач звільнений від сплати держаного мита, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 424, 426, 433, 440, 441, 443, 445 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 8,15, 21-25, 31-33, 50, 52 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, ст.ст. 1 - 4-7, 12, 33-34, 43, 46, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Містер Стейк”, код ЄДРПОУ 35070694 (61033, м. Харків, В’їзд другий Вологодський, 2 (відомості про рахунки відкриті у банківських установах в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавіна мьюзік", код ЄДРПОУ 31921870 (03680, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 4, Silver Centre (у т.ч. р/р 26005101012699 в "Райфайзен банк "Аваль" в м. Києві, МФО 322904) компенсацію в сумі 18150,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Містер Стейк”, код ЄДРПОУ 35070694 (61033, м. Харків, В’їзд другий Вологодський, 2 (відомості про рахунки відкриті у банківських установах в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р № 31110095700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) державне мито в сумі 181,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Містер Стейк”, код ЄДРПОУ 35070694 (61033, м. Харків, В’їзд другий Вологодський, 2 (відомості про рахунки відкриті у банківських установах в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р № 31213259700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено та підписано 14.01.2010 р.