Рішення № 78121265, 26.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2018 року № 826/3577/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про представники сторін: визнання протиправним та скасування рішення позивача - ОСОБА_2; відповідача - Піонтковська А.О., ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 17.02.2016 № 0002551201.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що у період 18.01.2016 по 22.01.2016 ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платником податків - фізичною особою ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складений Акт від 28.01.2016 №221/26-56-12-01- 17/НОМЕР_2 про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платником податків - фізичною особою ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, який отриманий ОСОБА_1 08.02.2016.

Згідно висновку Акту перевірки, фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 порушені вимоги пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 та п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України. Не погоджуючись з висновками акту, ОСОБА_1 16.02.2016 направлено заперечення до Акту, проте жодної відповіді не отримано.

Податкове повідомлення-рішення №0002551201 від 17.02.2016 надіслане рекомендованим листом та одержане ОСОБА_1 25.02.2016. Згідно з зазначеним податковим повідомленнями-рішенням сума податкового зобов'язання ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб збільшена на загальну суму 388103,00 грн., в т.ч. за основним платежем на 310482,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 77620,60 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0002551201 від 17.02.2016 є протиправним та підлягає скасуванню.

03.04.2015 фізичною особою ОСОБА_1, була подана податкова декларація про майновий стан і доходи за звітний 2014 рік. В складі декларації був поданий розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами ( додаток № 3 до рядка 01.04. Декларації), за яким інвестиційний прибуток складає нуль.

На підтвердження операцій з інвестиційними активами було подано: квитанції ( засвідчені підписом позивача) про внески до статутного фонду (капіталу) ТОВ «Брассіка-2010» на суму 1827800 грн. (один мільйон вісімсот двадцять сім тисяч вісімсот) грн. Також, подана копія договору купівлі-продажу корпоративних прав (частки в розмірі 50% статутного капіталу), що укладений між позивачем та ТОВ «Агрофірма Іванківці».

ОСОБА_1 здійснювала придбання інвестиційного активу шляхом внесення коштів до статутного капіталу юридичної особи, що відповідає чинному законодавству. Кошти вносилися на рахунок ТОВ «Брассіка-2010» в банку фізичною особою ОСОБА_4 на підставі довіреності. Квитанції про внесення коштів додавалися до декларації від 03.04.2015 та надано до позовної заяви. Твердження перевіряючих про те, що ОСОБА_1 не надавала документальне підтвердження понесених затрат не відповідає дійсності.

Щодо оподаткування інвестиційного прибутку та доказів на підтвердження витрат ОСОБА_1 неодноразово надавала пояснення, і документальні підтвердження витрат, пов'язаних з формування статутного капіталу ТОВ «Брассіка-2010».

Так, 16.09.2015 особисто ОСОБА_1 була надана (завезена особисто в канцелярію ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві) відповідь - пояснення та документи на запит ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві № № 7753/с126- 36-17-01-24 від 19.08.2015 (а.с. 51). Для надання відповіді, ОСОБА_1 здійснювала запит до ТОВ «Брассіка-2010», про надання копій виписок банку по рахунку ТОВ «Брассіка-2010» . Під час проведення перевірки жоден з зазначених документів не був врахований, а навпаки не взято до уваги перевіряючими.

Також позивач звернула увагу на лист - відповідь Кіровоградської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Знам'янське відділення № 153 від 12.02.2016. Зазначеною відповіддю банк підтвердив, що внесення коштів здійснювалося від імені ОСОБА_1 фізичною особою ОСОБА_4 та довіреність на внесення зазначених коштів ОСОБА_4 від імені ОСОБА_1 працівнику банку надавалася. Неправильне зазначення платника в квитанціях відбулося помилково.

Відповідно до письмових заперечень на позовну заяву від 30.05.2016 відповідач не може погодитись з доводами, викладеними позивачем в позовній заяві, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Відповідно до пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток, отриманий від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп. 165.1.2 і пп. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами «наслідками такого звітного (податкового) року (пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Згідно із пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 - 170.2.6 п. Г70.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

Згідно зі статтею 147 ЦКУ та ст. 53 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-ХІІ "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим способом відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Таким чином відповідач дійшов висновку, що дохід від інвестиційної діяльності фізичної особи ОСОБА_1 отримала в 2014 році від продажу корпоративних прав ТОВ «Брассіка-2010».

Ухвалою суду від 10.03.2016 суддею Літвіновою А.В. відкрито провадження у даній справі.

Відповідно до розпорядження №7365 від 11.10.2017 дану справу передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 12.10.2017 головуючим суддею визначено Пащенка К.С.

Ухвалою суду від 06.11.2017 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Протокольною ухвалою суду від 26.02.2018 закрито судове засідання та ухвалено про перехід до стадії письмового провадження на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: 163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); 163.1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 164.3 статті 164 Податкового кодексу України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Відповідно до підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Відповідно до підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Згідно з пунктом 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані: б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку; в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що у особи виникає обов'язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи у випадку проведення операцій з цінними паперами, незалежно від отримання/не отримання інвестиційного доходу. Крім того, платник податку (фізична особа) зобов'язаний сплачувати податок із позитивного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «БРАССІКА-2010» (продавець) та ТОВ агрофірма «Іванківці» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Брассіка-2010» від 14.02.2014, згідно якого Продавець продає (передає у власність), а Покупець купує (приймає у власність) та зобов'язується оплатити частку в розмірі 1827800,00 грн., що складає 50,00% у статутному капіталі ТОВ «БРАССІКА-2010» (п. 1). Частка, що відчужується за цим договором, сформована за рахунок грошового внеску, та підтверджується новою редакцією статуту ТОВ «БРАССІКА-2010», зареєстрованого державним реєстратором Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської області 27 лютого 2013 року, номер запису: 14281050008000393 (п. 3). Вартість (ціна) частки, що передається Продавцем у власність Покупцю за цим договором, становить 1827800,00 гривень, які Покупець зобов'язується сплатити Продавцю частинами або одноразовим платежем у строк до 31 грудня 2014 року, шляхом перерахування коштів за вказаними нижче реквізитами (п. 5).

В подальшому, ОСОБА_1 подала до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік, в додатку 3 (розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами) до якої визначив наступні показники:

- сума доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу - "1827800 грн.";

- сума витрат на придбання інвестиційного активу - "1827800 грн.";

- фінансовий результат операцій з інвестиційними активами (інвестиційний прибуток (+) або інвестиційний збиток (-)) - "0 грн.".

Рішенням засновників від 05.08.2010 (протокол №2) збільшено статутний капітал ТОВ «БРАССІКА-2010» на 3654600,00 грн. Враховуючи статутний капітал Товариства, що становив 1000,00 грн., розмір статутного капіталу з урахуванням збільшення склав 3655600,00 грн., де ОСОБА_1 мала частку в розмірі 50%, що становить 1 827 800,00 грн.

На підставі прийнятого рішення, формування статутного капіталу відбувалося частинами шляхом внесення належних учасникам грошових коштів на рахунок товариства у банку.

Кошти, які спрямовані на формування частки ОСОБА_1 статутного капіталу ТОВ «Брассіка-2010» вносилися на рахунок Товариства фізичною особою ОСОБА_4 на підставі довіреності.

27.02.2013 зареєстровано статут ТОВ «Брассіка-2010» в новій редакції.

Відповідно до витягу з ЄДР станом на 13.02.2014 статутний капітал ТОВ «Брассіка-2010» становив 3655600,00 грн. та був повністю сформований. 14.02.2014 учасниками ТОВ «Брассіка-2010» прийнято рішення про відчуження (продаж) часток у статутному капіталі Товариства ТОВ Агрофірма «Іванківці» (протокол №4 від 14.02.2014).

Відповідно до витягу з ЄДР станом на 09.06.2016 учасником ТОВ «Брассіка-2010» є Агрофірма «Іванківці», а статутний капітал складає 3655600,00 грн.

Позивачем на підтвердження витрат на придбання інвестиційного активу 1827800,00 грн. внеску до статутного фонду ТОВ «Брассіка-2010») було надано статут ТОВ «Брассіка-2010» зареєстрованого 15.07.2010, згідно якого частка ОСОБА_1 в статутному капіталі товариства складала 500,00 грн., що становить 50% (стаття 7) та банківські квитанції (а.с. 20-34) з банківськими виписками ( а.с. 37-50), згідно яких платником є ТОВ «Брассіка-2010» через ОСОБА_4, а отримувачем ТОВ «Брассіка-2010», водночас в призначені платежу зазначено «поповнення статутного фонду від ОСОБА_1 » на суму: 249500,00 грн., 240000,00 грн., 15000,00 грн., 55000,00 грн., 200000,00 грн., 150000,00 грн., 70000,00 грн., 30000,00 грн., 100000,00 грн., 5000,00 грн., 150000,00 грн., 35000,00 грн., 15000,00 грн., 15000,00 грн., 60000,00 грн., 35000,00 грн., 5000,00 грн., 10000,00 грн., 90000,00 грн., 50000,00 грн., 60000,00 грн., 100000,00 грн., 42000,00 грн., 45000,00 грн., загальна сума 1827300,00 грн.

Також позивач звернула увагу на лист - відповідь Кіровоградської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Знам'янське відділення № 153 від 12.02.2016. Зазначеною відповіддю банк підтвердив, що внесення коштів здійснювалося від імені ОСОБА_1 фізичною особою ОСОБА_4 та довіреність на внесення зазначених коштів ОСОБА_4 від імені ОСОБА_1 працівнику банку надавалася. Неправильне зазначення платника в квитанціях відбулося помилково.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд встановив, що позивачем в повній мірі підтверджено понесення витрат на придбання інвестиційного активу (частки в статутному фонді ТОВ «Брассіка-2010» в розмірі 50%, що становить 1827800,00 грн.).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, стягуються відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення, винесене державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 17.02.2016 №0002551201.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 04080, РНОКПП НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (вул. Турівська, буд. 12, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 39467012) понесені ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 881 (три тисячі вісімсот вісімдесят одна) гривні 03 (три) копійки.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко