Рішення № 78121112, 27.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 листопада 2018 року справа №826/3491/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомГенерального штабу Збройних сил України (далі по тексту - позивач)доДепартаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач, Департамент ДВС МЮУ)про1) визнання протиправними дій (бездіяльності) головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України під час здійснення виконавчого провадження; 2) визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 30 січня 2017 року ВП №52774993

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. від 30 січня 2017 року про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн., що винесена в межах виконавчого провадження ВП №52774993, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідачем порушено норми Закону України "Про виконавче провадження", оскільки 17 листопада 2016 року до Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем подано заяву про роз'яснення судового рішення, а тому у відповідності до положень частини четвертої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України вважає неправомірним накладення штрафу до моменту ухвалення судом відповідного рішення за результатами розгляду поданої заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2017 року відкрито провадження у адміністративній справі №826/3491/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказує на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови посадові особи Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, зокрема з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження".

В судовому засіданні 11 квітня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив, у зв'язку з поданням представниками позивача та відповідача заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебував виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2016 року, який видано на виконання пунктів 3, 4 резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2016 року у справі №826/16528/15, якими визнано протиправним та скасовано наказ начальника Генерального штабу - Головнокомандуючого Збройних Сил України від 20 серпня 2015 року №509в в частині звільнення з військової служби у запас підполковника ОСОБА_2, військового комісара Бородянського районного військового комісаріату Київської області оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України; зобов'язано начальника Генерального штабу - Головнокомандуючого Збройних Сил України вчинити дії щодо поновлення ОСОБА_2 на військовій службі на посаді військового комісара Бородянського районного військового комісаріату Київської області оперативного командування "Захід".

Постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. про відкриття виконавчого провадження від 31 жовтня 2016 року ВП №52774993 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2016 року №826/16528/15.

31 жовтня 2016 року позивачем на адресу Генерального штабу Збройних сил України надіслано вимогу №32826-0-33-16/20-1/9, відповідно до якої у Начальника Генерального штабу - Головнокомандуючого Збройних Сил України вимагається не пізніше наступного робочого дня з моменту одержання вимоги виконати виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2016 року №826/16528/15; про результати виконання повідомити державного виконавця.

17 листопада 2016 року Генеральним штабом Збройних Сил України надіслано на адресу відповідача відповідь на вимогу від 31 жовтня 2016 року, в якій зазначено, що рішення суду виконати немає можливості, оскільки посада військового комісара Бородянського районного військового комісаріату Київського оперативного командування "Захід" не є вакантною, а наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандуючого Збройних Сил України від 20 серпня 2015 року №509в не існує, а в дійсності це наказ від 20 серпня 2015 року №509, а також повідомлено, що 17 листопада 2016 року направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про роз'яснення судового рішення, у зв'язку з чим просить зупинити виконавче провадження до надходження роз'яснення порядку виконання рішення суду.

Як встановлено судом, на підставі копій матеріалів виконавчого провадження наявних в матеріалах справи, рішення щодо зупинення виконавчого провадження державним виконавцем не приймалось.

25 листопада 2016 року відповідачем на адресу Генерального штабу Збройних сил України повторно надіслано вимогу №32826-0-33-16/20-1/9.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. про накладення штрафу від 19 грудня 2016 року ВП №52774993 за невиконання рішення суду, на боржника - Генеральний штаб Збройних сил України накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн. (п'ять тисяч сто гривень нуль копійок).

30 січня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. в межах виконавчого провадження №52774993 винесено постанову про накладення штрафу, якою за невиконання рішення суду на боржника - Генеральний штаб Збройних сил України накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень нуль копійок).

06 лютого 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. до Національної поліції України направлено подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення, в якому він просить відкрити кримінальне провадження за фактом умисного невиконання службовими особами Генерального штабу Збройних сил України вимог виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2016 року №826/16528/15.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. про закінчення виконавчого провадження від 14 лютого 2017 року №52774993 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2016 року №826/16528/15 закінчено.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить з наступних мотивів.

Спеціальним законом, який регулює порядок примусового виконання судових рішень є Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В силу частини п'ятої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з положеннями статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з положеннями статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Матеріали справи підтверджують, що 17 листопада 2016 року позивачем направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про роз'яснення судового рішення у справі №826/16528/15, за результатами розгляду якої Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято ухвалу від 28 листопада 2017 року, якою Генеральному штабу Збройних сил України відмовлено у роз'ясненні рішення.

Частиною четвертою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - в редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

У свою чергу, судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено повністю, зокрема зобов'язано начальника Генерального штабу - Головнокомандуючого Збройних Сил України вчинити дії щодо його поновлення на військовій службі на посаді військового комісара Бородянського районного військового комісаріату Київської області оперативного командування "Захід" та допущено негайне виконання постанови у цій частині.

Так, пунктом 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Суд звертає увагу на те, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, а відразу після його ухвалення.

Таким чином, рішення в адміністративній справі №826/16528/15 в частині поновлення ОСОБА_2 на військовій службі на посаді військового комісара Бородянського районного військового комісаріату Київської області оперативного командування "Захід" підлягає виконанню з 17 березня 2016 року, тобто з дня ухвалення рішення, а не з початку його примусового виконання.

Разом з тим, виконавче провадження з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2016 року №826/16528/15 відкрито 31 жовтня 2016 року, що свідчить про те, що будь-які дії з метою негайного виконання постанови від 17 березня 2016 року відповідачем не вчинялись понад шість місяців.

Докази на спростування зазначеного в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у даному випадку, положення статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України застосуванню не підлягають, оскільки рішення у зазначеній частині підлягає негайному виконанню, що унеможливлює зупинення перебігу такого строку.

Суд також звертає увагу на те, що негайне виконання постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, а не судом, як передбачено статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, перелік підстав для зупинення вчинення виконавцем виконавчих дій встановлено частиною першою статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", а саме, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: 1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу; 2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа; 3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення; 4) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, рішеннями немайнового характеру, у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника); 5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону; 6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення; 7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону; 8) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; 9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення виконавчих дій та про відповідність дій державного виконавця в межах виконавчого провадження ВП №52774993 вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, позовні вимоги нормативно не підтверджуються, оскаржувана постанова є правомірною та скасуванню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Генерального штабу Збройних Сил України задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Генеральному штабу Збройних Сил України відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина шоста статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Генеральний штаб Збройних Сил України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код 24980888);Департамент державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України (01101, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13; ідентифікаційний код 00015622).

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов